Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини УСІМ 8.05.2011 ::.

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

Напередодні 9 травня, як завжди, в Україні багато риторики та політики і мало нового погляду, штрихів, деталей на найкровопролитнішу війну в історії людства. Можливість такого відкриття дає книжка відомого києвознавця Дмитра Малакова „Ніби й не було війни...", що побачила світ у видавництві „Грані-Т".
Завзятий шанувальник історії, пан Дмитро, нишпорячи в київських архівах натрапив на унікальний „трофейний" фотоальбом „Зі Східного фронту. 31 травня 1942 -- 6 грудня 1943". На жаль, на ньому не було зазначено імені господаря. Були тільки 600 чорно-білих, невеликих за розміром, але доволі якісних фотографій, які супроводжував авторський коментар, писаний угорською мовою...
Перед нами постає Україна 1943 року поперемінно: то з небесної висоти, то із земної тверді. Більшість фотографій у книжці „Ніби й не було війни..." стосуються Києва „при німцях". Не може не вражати зруйновані дощенту радянськими „патріотами" Хрещатик та Успенський Собор Києво-Печерської Лаври. Безглузде нищення архітектурного обличчя української столиці, пам'яток світової культури – ще один злочин комуністичного режиму, який привів до загибелі значної кількості мирних жителів і до розстрілу сотень заручників-киян.
>>>

 
 
На передньому плані адвокат Ульріх БушЗ 3 по 5  травня 2011 р. суд заслуховував захист Джона Дем'янюка..За 4  дня до судового засідання його адвокат Ульріх Буш  потрапив до лікарні з болями у хребті. Однак він мусив перервати лікування. Сподіваючись на покращання свого стану здоров'я , він, з трудом пересуваючись, вживаючи різноманітні пігульки, з'явився на процесі, й зусиллями волі продовжив захист свого підзахисного. Відсутність мікрофона ускладнило його задачу, так як потрібно було  прикладати ще зусилля на гучність голосу, аби бути добре почутим й не затягнути процес.  Видно було , як він контролював свою промову аби  зберегти голос, який міг пропасти після тривалого напруження. Особливо це було замітно, коли він згадав, що у голодомор ще зовсім дитиною  Дем'янюк мав боротися за своє виживання. Зависла емоційна пауза, голос зрадницьки міг сісти. Усі у судовій залі притихли, адвокат впорався з хвилюванням й раптом ослаблений голос набрав виваженої інтонації.   "Й це насилля над ним із самого дитинства, - продовжив він, - не покидає його до глибокої старості."  Спокійний й урівноважений Ульріх пункт за пунктом спростовував висунуті  адвокатом співпозивачів звинувачання  з посиланням на параграфи законів, свідчення свідків або заключення експертів, якщо це стосувалось конкретики  та цитати політичних діячів, якщо вбачалась загальна риторика.  Не витримавши тиску, здригнувся  адвокат  співпозивачів Нестлер й вдався до протесту  5-тихвилинної відсутності.   Він покинув залу, стверджуючи, що його неточно процитували, не надаючи при цьому жодного доказу. Складалось враження, що права справа додавала непохитності волі, як українцю Дем'янюку, так й німцю Бушу у відстоювані не лише безвинності українських військовополонених, але й  історичної справедливості.
 
 
Директор  Українського Інституту освітньої політики А. Куцан, зять Степана Бандери: Це - центр визвольної боротьби у часи Совєтського Союзу.... Тут відбувались різні конференції. Тут до останніх хвилин працював Степан Бендера, тут була друкарня. Тут виходила уся підпільна й націоналістична література...
Директор музею Степана Бандери у Старому Угриніві Степан Лесів: Ось так виглядала хата, в якому народився Степан Бандера й в якому проживала ціла родина, сім'я Андрія Бандери... Відкрито експозицією музею з 1 січня 2009 р.. з нагоди 100-річча з Дня народження С.Бандери на його Батьківщині.
УСІМ: Чи прийнято рішення до скасування звання Героя України у С.Бандери?
С.Леськів: У процесі ніби до розгляду. Рішення не прийнято. А з другого боку, це було би моральне обличчя нашої української влади, тому що звання Героя  Бандері давно вже присудив народ ще починаючи з визвольної боротьби, коли усіх учасників іменували "бандерівцями".
... Назва Бандери, можливо, походить, з українського  слова "бандерія" Моє прпіщення - візьміть таке прозвище, як Сагайдачний, який був гетьманом й не тільки на Запорожжі, але велика кількість козацтва, яке було вихідцем із Західної України, воювали у війську чито у Франції, чито у Шотландії ,  Великобританії, чито Іспанії, може,  хтось звідти привіз цю назву... "кінна бандерія" це із святковими хоругвами, зустріч чогось або впровадження чогось.
 
 
Були в Україні й інші містичні секти: хлисти, скакуни, яких називали "шалопутами". Все це свідчить, як багато людей опинилося поза церковним впливом в Україні, тому що не почували того постійного міцного зв'язку з Церквою, з її клиром, який колись самі обирали й вважали за близький для себе.  Це був протест проти зросійщення Української Церкви.
Звичайно, не весь народ відійшов від Церкви. Не зважаючи на урядові заходи, було багато людей, які намагались надати Церкві попередній український характер. Не зважаючи на заборону, дехто із священиків казали проповіді українською мовою й навіть друкували їх, як В.Грегулевич, І.Бабченко, С.Опатович... З 1860 року П.Морачевський закінчив переклад Євангелії та Діянь Апостольських. Проте видати їх не вдалося, бо Синод поставився рішуче проти цього.
 
 
У перерві між судовими засіданнями журналісти  обступили присутніх А.Куцана, Д.Славова та С.Лесіва, які  вбравшись у вишивані сорочки, підкреслили  свою українську ідентичність. А. Куцан  звернув увагу кореспондентів  на  слушні зауваги адвоката У.Буша з посиланням на параграфи смертного вироку тогочасного  німецького закону щодо прокурорських закидів, мовляв, наглядачі з числа військовополонених мали можливість втекти аби не виконувати наказів. "Чи мали би ми  тут присутні  відвагу не підкоритись? - сумно пожартував на процесі захисник Джона Дем'янюка. А. Куцан відповів, що вважає, що підзахисного засудять, так як суд відмовився приймати до розгляду докази його невинності. Окрім того він попросив журналістів поодинокі випадки ксенофобії не пширювати на цілу націю.
Подиви європейських журналістів відсутністю українських масмедія на процесі та ненадання громадянства Дем'янюку були розвіяні інформацією, що прес-служба суду ще на початку 2011 року вичерпала акредитацію, а громадянство Дем'янюку було надано  Україною на його запит ще у 1993 р., але він повернув собі американське, щоб не порушувати закон про подвійне громадянство в Україні. Й на даний час за ним зберігається право повернути американське, яке за його твердим переконанням повторно відібрано за відсутністю правого неупередженого розгляду. Відношення в Україні до Дем'янюка, як до мученика.
 С.Лесів: "Моя думка, що судять безневинну людину на цьому процесі, й в такий спосіб, ймовірно, намагаються засудити українство, яке не мало своєї держави на той момент... Такі люди були жертвами, вони самі потрапили у  концтабір, така ж сама доля чекала українців в російських таборах, якими густо була  укрита уся радянська імперія того часу. Онозначно, що вони є жертвами... Українство активно спостерігає за  перебігом цього процесу, навіть не зважаючи на моє коротке тут перебування,  я вирішив морально підтримати пана Івана Дем'янюка ось тут безпосердньо у земельному  суді міста Мюнхена, й українство у цілому."
 
 
- За яких умов українська музика могла вийти на світовий ринок?.. Що потрібно українським виконавцям?
- Люди мусять познайомитися із сучасною передовою музикою, слухати ріжну музику... я слухаю цілий час не тільки радіо, а й записи, які купую, щоб знати, що є найновіше.., а поза тим, що технічно роблять... Ми мусимо вишукати українські таланти, бо вони існують, над тим мусите працювати й не думати, що той талант ніколи не почують. Треба мати надію, над тим працювати, бо то є тяжко, й навіть в Америці, ті люди, що є на вершку, далі працюють, цілий час мусять тяжко працювати, щоб лишатись на вершку. Може й не хочеться того робити, але тільки ті люди, які хочуть бути на самім вершку, будуть там.
- Щоб Ви хотіли сказати для наших глядачів перед тим, як приїдете в Україну, коли вона є вільна, чого так довго очікували Ваші батьки й Ви, воно здійснилося
- Моя мрія була в тому , що мої земляки слухатимуть мою  музику й мій голос на Україні. Й моя мрія сповнилась, бо чують не лише на радіо мою платівку, але також відчувають мою сердечну любов до України, а тепер й до вольної України.
>>>
 
 

>>>

 
 
Наслідки - посвята Чорнобилю. Центральнийекспонат авторської виставки Василя СадУ Лондоні відкрилася виставка українського митця Василя Сада – абстракціоніста зі стажем, який у своїй творчості звернувся до теми Чорнобиля. Час виставки – напередодні чвертьстолітніх роковин трагедії на ЧАЕС – підкреслює увагу на Заході до самої теми, а також до митців, які до неї зверталися у неординарний спосіб: за допомогою абстракціонізму... Ірина Старк, куратор виставки, сказала Бі-Бі-Сі: «Василь Сад – творець неординарний, адже в СССР абстрактний живопис був не дуже популярним, не дуже вітався офіційно. Він не конформіст. Адже, як справжній абсракціоніст, він міг вважатися як «отказнік» в СССР – таким, як він, відмовляли в офіційних почестях і визнанні» >>>
 
 
Світовий Конґрес Українців (СКУ) висловлює обурення у зв’язку зі схваленням Верховною Радою змін до Закону України “Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”, що вводять в ужиток нове поняття “Прапор Перемоги”, яким є червоний прапор зокрема з зображенням зірки та серпа і молота, а також зобов’язують здійснювати “офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України”. СКУ глибоко стривожений політичною незрілістю та національною несвідомістю народних депутатів, які на 20-му році незалежності України прийняли зміни до Закону щодо легалізації червоного прапора. Цим самим вони уможливили пропагування в Україні символіки радянської імперії, тоталітаризм якої засудило міжнародне співтовариство, та заявили про бажання повернути Україну до комуністичного авторитарного режиму. >>>
 
 

                       Шановні колеги!
Просимо Вас взяти участь в соціологічному дослідженні,
спрямованому на вивчення культурних зв’язків
України і української діаспори.
Дослідження є науковим і його результати будуть представлені в узагальненому вигляді.
Ми гарантуємо анонімність Ваших відповідей.
Дослідження проводиться
Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою
НУ «Львівська політехніка» спільно з кафедрою соціології та соціальної роботи
НУ «Львівська політехніка»
Заповнені анкети просимо надсилати на адресу irynalivanovska@gmail.com
Анкета
>>>

 
 
04.05.2011     |    Гуморина 2011 в Канаді
Такої кількості веселих людей у Канадсько-Українській Мистецькій Фундації (КУМФ) не було вже давно. 1 квітня, у Міжнародний День Сміху, коли вся міжнародна спільнота забуває на деякий час про політику і святкує сміх, у галереї КУМФ відбулося свято жартів і гумору “ГУМОРИНА 2011”. Вечір було зорганізовано з ініціативи та за сценарієм голови УСОМ Олега Лесюка і при повній підтримці та співпраці Української Спілки Образотворчих Мистців Канади (УСОМ) разом із КУМФ. Вже саме оформлення зали задавало глядачам відповідний веселий настрій. Зі стін галереї до присутніх посміхалися персонажі шаржів відомого мистця і письменника-гумориста Едварда Козака з колекції КУМФ >>>
 
 
Традиційний День матері українська меншина вшанувала разом з Клубом друзів хворих на ракові захворювання Республіканської Спілки ракових хворих в м.Мішкольц. З року в рік ця співпраця, дружні стосунки і допомога в організації зустрічей та заходів набирає великого значення.
Цей захід відбувся 4 травня в Будинку цивільних організацій. Святкову програму підготував і провів зі своїми учнями український гітарист-віртуоз Михайло Вігула. На концерті звучали вірші про матір та безкорисливу материнську любов. Виконання музичних творів дітьми і букетики конвалій викликали сльози вдячності на очах слухачок. Яскравим завершенням концерту було майстерне виконання обробки запального народного танцю “Жайворонок” Михайлом Вігулою.
Цей пообідній час видався всім чудовим і незабутнім.
>>>
 
 
Повідомляємо, що 21–22 трaвня 2011 р. (субота) в Ельблонзі в залі Драматичного театру (вул. Театральна, 11) проходитиме 45 Дитячий фестиваль українськoї культури
Початок о 10:00.
Заяви про участь просимо надсилати до 10 травня 2011 р. на адресу:
Zarzad Oddzialu ZUwP, ul. Grunwaldzka 31, 82-300 Elblag
У заяві треба подати: назву колективу, місцевість, кількість виконавців і опікунів (1 на 15 дітей), список учасників, ім’я і прізвище вчителя та його адресу, телефон, тему програми (час виступу групи 10 хв.).
В індивідуальних виступах слід подати: ім’я, прізвище, вік, адресу учня, а також автора і заголовок твору.
З огляду на потребу ранішого забезпечення нічлігів і харчування – просимо дотримуватись терміну зголошення. Приїзд на кошт власний.
Організатори
>>>
 
 
В Парижі, за адресою 6, rue de Palestine відбувся творчий вечір талановитої ук- раїнської письменниці, поетеси, прозаїка і публіциста Марії Матіос, лауреата На- ціональної премії України ім. Т.Г.Шевченка 2005 року, який було організовано Українським літературним клубом Парижа під керівництвом його засновника-Оксани Мізерак. Мені пощастило поспілкуватися з Марією Матіос та модератором цього заходу - Андрієм Курковим і особисто подарувати їм свою збірку поезій «На крилах юності» та авторський музикальний диск «Мелодія серця». До глибини душі була вражена теплотою і прихильністю цієї маленької на зріст, але великої в душі української жінки, яка ввібрала в себе всю силу і міць рідних Карпат та мужньо йде по життю, викарбовуючи своїми фразами в людських серцях правду України... Творчий вечір був надзвичайно вдалим. Послухати письменницю Марію Матіос зібралося чимало українців, що мешкають в Парижі. Творчий вечір продовжувався аж цілих три години. >>>
 
 
29 квітня в Українському центрі відбулась панахида за жертвами Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року. У скорботному заході взяли участь керівники і члени українських громадських організацій в Угорщині, дипломати, угорські гості, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС.
Про цю тяжку трагедію в своїх виступах говорили голова ТУКУ та ДСУУ п. Ярослава Хортяні, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Угорщині Юрій Мушка, майор хімічних військ у відставці Євген Сотніков.
Присутні могли ознайомитись з виставкою фото-робіт про Чорнобиль Ігоря Костіна. У демонстраційному залі Центру був показаний документальний фільм «Жінки Чорнобиля».
>>>
 
 
 Архів випусків
 
        191
  190 189 188 187
  186 185 184 183
  182 181 180 179
  |2011|
      178 177
  176 175 174 173
  172 171 170 169
  168 167 166 165
  164 163 162 161
  160 159 158 157
  156 155 154 153
  152 151 150 149
  148 147 146 145
  144 143 142 141
  |2010|
      140 139
  138 137 136 135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"