Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини УСІМ 4.12.2010 ::.

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

Сонячного недільного дня 28. листопада українська громада Маннгайму (Mannheim) та його околиць вітала парафіян і гостей. У римо-католицькому храмі Святого Петра, де правляться українські Служби Божі майже не було вільного місця... Сонячного недільного дня 28. листопада українська громада Маннгайму (Mannheim) та його околиць вітала парафіян і гостей. У римо-католицькому храмі Святого Петра, де правляться українські Служби Божі майже не було вільного місця... Щедрі подарунки зібрала та привезла до Маннгайму керівник та організатор Школи пані Марія Мельник. І відбулася благодійна лотерея. Один бон коштував усього одне Євро. Майже всі присутні придбали лотерейні квитки, більшість виграла призи. Я особисто виграв пляшку рожевого вина з Фальцу (Pfalz), якими ця виноробська провінція славиться на всю Європу. >>>
 
 
На виборчій дільниці №1 у Більську-Підляському голосує голова Союзу українців Підляшшя Андрій Артем’юк. Фото Івана БакуновичаСписок українців, що балотувалися у виборах, який був заміщений на сторінках тижневика «Наше слово», нараховував близько 140 кандидатів до рад різних рівнів – від ґмінних, через повітові, закінчуючи воєвідськими сеймиками. Був він укладений на основі інформації, зібраної від голів відділів і гуртків Об’єднання українців у Польщі та Об’єднання лемків, деякі кандидати самі зголосилися до нашої редакції. Станом на 29 листопада було відомо, що до рад увійшла третина з них (51 кандидат). Однак до воєвідських сеймиків з шести кандидатів не потрапить жоден. Ще трьох кандидатів мають шанс – вони змагатимуться 5 грудня в другому турі. Найбільший шанс, щоб потрапити до сеймику, мали кандидати Західнопоморського та Вармінсько-­Мазурського воєвідств – там могли розраховувати на найбільшу підтримку «своїх», адже, за останнім переписом населення, у тих реґіонах живе найбільше українців. Чи ці вибори можемо назвати успішними? На виборчій дільниці №1 у Більську-Підляському голосує голова Союзу українців Підляшшя Андрій Артем’юк. Фото Івана Бакуновича. Дивлячись на інші меншини, з чиїх кандидатів майже половина потрапляє до рад, можна сказати, що ні. >>>
 
 
20 листопада 2010 року у м. Богуславі Київської области відкрили пам’ятний знак козакам Армії УНР – Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір’ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Обидва воїни взяли участь у Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши в полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під Базаром. В анкетах розстріляних зазначено, що вони є уродженцями Богуславщини. Проте Оверко Бондаренко насправді народився на Черкащині. Напевно, прагнучи вберегти рідних від більшовицьких репресій, надав про себе помилкові дані.
Мешканці Богуслава вирішили вписати імена обох воїнів на меморіальній дошці. Один з організаторів спорудження па-м’ятного знаку богуславець Сашко Мельник так прокоментував це рішення: “Якщо людина, яка йшла на смерть в ім’я свободи України, перед розстрілом назвалась богуславцем, – для нас це велика честь. Ми шануватимемо його як рідного земляка”.
>>>
 
 
Ленка Віх, головний редактор "Українського журналу"Ленка Віх: Соціологи кажуть, що в сьогоднішньому світі політична партія – це порожнє слово, і особистість сама по собі, без величезної команди радників і професіоналів не лише не може вирішити жодної проблеми, що їх ставить глобалізований світ, але неспроможна навіть випрацювати самостійну думку про неї. І для суспільства залишається єдиний шлях – лобізм. Але не економічний, до якого ми звикли, а лобізм окремих суспільних груп, компетентних у даній проблематиці, які мають свою думку і бажання поміняти існуючий лад.
Олег Березюк, голова громадської організації „Українське юридичне товариство“.„...Україна не має Конституційного Суду!“
Чи можливо відновити незалежність судової системи? 
 Олег Березюк:...конституційну юстицію ми пропонуємо передати Верховному Суду... 
...Ми хочемо зробити суддів більш залежними від народу. Ми не пропонуємо суддям йти на вибори. Ми кажемо просто: президент призначає суддю, але рекомендувати президентові кандидатуру судді може суддівський орган... Суддя відпрацьовує, судить, через рік проводиться референдум у тому окрузі, де він судить. Якщо суддя нормально судить, справедливо, хай працює далі. Десь щось робить не так, приймає незаконні судові рішення, то, в першу чергу, на референдумі буде висловлена недовіра.
Олександр Гаврош належить до тих письменників, які, задавалося би, можуть працювати в усіх жанрах: поезії, есеїстиці, публіцистиці, драматургії і навіть у дитячій літературі…„Закарпаття перестало замикатися в собі..."
Олександр Гаврош видається таким собі багаторуким Шивою, людиною-оркестром, глянувши на якого і не вгадаєш, що з написаного ним залишається первинним...
Олександр Гаврош: Такого буйноцвіття раніше на Закарпатті не було, тому це справді можна наректи феноменом. Причина цього приємного явища полягає в дедалі більшій інтеграції Закарпаття в український культурний простір, у тому числі – в літературний процес... Зрештою, навіть географія теперішнього перебування згаданих авторів вражає: Луцишина живе в Америці, Степа – в Угорщині, Ликович – в Австрії, Белей – у Києві. Закарпаття перестало замикатися в собі й саме через це нарешті „вибухнуло“.
>>>
 
 
14 листопада у м. Белград президент СКУ зустрівся з державним секретарем Міністерства людських прав та національних меншин Іваном Булатовичем, де зокрема привернув увагу до порушення основних прав і свобод в Україні і Росії та до важливості визнання світовою громадськістю, у тому числі й Сербією, Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу. Під час бесіди також ішлося про позитиви схваленого рік тому Закону про національні ради національних меншин Сербії (відеосюжет розпочинається на 25 хв. 9 сек.). >>>
 
 
Відзначення 77 -х роковин Голодомору в Україні в 1932-1933 рр. Товариство української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» розпочало 27 листопада Літією в недільній школі, яку відслужили священики грецької православної церкви о. Михайло Юрина та о. Василь Лило. Запалена під час Літії «Свічка Моління», привезена влітку головою товариства п. Галиною Маслюк з Києва, звідки Світовий Конґрес Українців розпочав наступну акцію вшанування пам’яті жертв Великого Голоду 1932-33 рр., символічно розпочала дводенні заходи, заплановані в Греції. На молитві були присутні всі діти, від чотирирічних малюків дитячого садочку при школі до випускників, батьки, вчителі, а також радник Посла України у Греції п. Ілля Олійник. Окрема програма заходів по відзначенню Голодомору була розроблена керівництвом школи та товариства для дітей молодшої та старшої школи.
ПЕКЛИ ХЛІБ, ЩОБ ЖОДНА ДИТИНА НЕ ГОЛОДУВАЛА
>>>
 
 
Бо як би він закінченими негідником то кучманоїди його би не вбили.
Кирпа на всі канікули давав безплатний проїзд для школярів і студентів, чим користалися школи і возили туди-сюди групи дітей зі Сходу на Захід і навпаки. Особисто був свідком коли на якійсь із держкомісій по відзначенню круглої дати героїв Крут, Кирпа слухав традиційні плачі Просвіти і НРУ-шників про те, як важко добиратися до тих Крут і взяв та запропонував послати туди дві-три позачергвоі безоплатні електрички. "Професійні українці" подививлися на нього як на інопланетянина, категорично заявили що наш народ настільки зіпсутий, безідейний і русифікований, що не поласиться ні на безплатні електрички ні на безплатне годування-пригощання ( Кирпа і таке запропонував)... Тобто вийшло те, що завжди, - тихо кулуарно без оголошеннь в пресі радіо та телебаченні, на кількох автобусиках, в так би мовити тісному сімейному бантустанчику, виїхали на "свято" ті самі що й завжди.

Просто Кирпа був професіонал та технократ, рідкісно для України адекватний свої посаді чиновник, лояльний як до свого вищого начальства так і до свого народу . Звісно поєднувати перше і друге було нелегко і небезпечно, про що й свідчить його трагічний кінець. Для прикладу Одеська траса, поїзди-експреси між містами, нові вокзали по всій країні це було зроблено або заплановано при Кирпі. До цих пір памятаю обурені писання кримських фофудьїстів які сприйняли побудову нових сучасних вокзалів , наприклад у Джанкої як прояв ... українського шовінізму та експансії. Зараз як ми бачимо - ніхто нічого не будує, бо "нема грошей" і "нема часу". А за Кирпи як це не дивно і гроші і час були, пільги на залізницю надавалися не олігархам а пасажирам, і особливо школярам та студентам.>>>

 
 
В День Матері я вирішила розповісти докладніше дітям про свою маму. Моя мама Єзик (в дівоцтві Шаповалова) Любов Іванівна народилася влітку 1932 року в місті Ізюм на Харківщині. Тато її (мій дідусь Іван Якович) працював в Ізюмському банку, мав досить високу посаду, довге суконне пальто, білі з калошами валянки й особистого револьвера. Мама (Тетяна Федорівна) невдовзі після закінчення школи приїхала з села Шейківка Боровського району, вийшла заміж, та народила Любу. Жили вони в районі Гончарівки (район Ізюму). І хоча посада Івана Яковича дозволяла б принаймні не вмерти з голоду, був він, як то кажуть, "ідейний", справжній комуніст, і казенних коштів на свою родину витратити не смів, хоч помри. >>>
 
 
У Римі розпочалися дні української культури, які триватимуть до 12 грудня. Захід відбувається в рамках інтернаціонального проекту Міської ради «Майбутні громадяни міста Рима» (I Futuri Cittadini di Roma Capitale). Цей захід полягає у тому, що країни чотирьох континентів (Африки, Східної Європи, Латинської Америки та Азії) знайомлять одна одну зі своєю культурою, традиціями та освітніми програмами. Учасники на рівні громадських організацій шукають шляхи вирішення проблем інтегрування в італійське суспільство...
Директор школи п.Мирослава Горбенко наголошує, що вишкіл дітей українських іммігрантів відбувається через катехизацію, вивчення української  культури, мови та літератури. «Навчання в наші школі базується на церковному та народному календарях. Вивчаємо творчість українських  поетів, традиції, забави», - сказала Мирослава Горбенко.
Актуальним залишається питання інтеграції українських іммігрантів в італійському суспільстві. Як зазначає Тетяна Кузик, українські іммігранти так званої четвертої хвилі приїхали останніми до Італії після інших націй континенту Азії, Африканського та Південноамериканського континентів.  «За останніх п’ять років велика кількість дітей приїхала на проживання до Італії до батьків. Звідси постає проблема інтеграції цих людей в італійське суспільство. Ми створюємо громадські організації, які організовують для них освітні та культурні проекти»
>>>
 
 
28 листопада українська громада Португалії провела заходи по вшануванню невинних жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.  10 священників УГКЦ та 10 священиків УПЦ Вселенського Патріархату в Португалії відправили в цей день поминальні панахиди  за жертвами Голодомору. Також у відповідь на звернення координатора капеланії  УГКЦ о. Івана Гудзя до 20 єпископів католицької церкви Португалії, священики у португальських церквах в солідарності з українським народом на Богослужіннях молилися за невинними жертвами страшного геноциду...
Зі словами солідарності з українським народом виступив депутат португальського Парламенту від партії СДС ПП та голова парламентської Комісії з міжнародних відносин – Жозе Рібейро Кастро, який, також нагадав, що продовжує наполягати на тому, щоб Португальський Парламент законодавчо визнав Голодомор – геноцидом проти українського народу .
Депутат Лісабонської Ради, дочка української емігрантки – Аліна Холл засудила керівників СССР, які організували страшний злочин та нагадала, про недопустимість теперішніх спроб заперечення Голодомору, як геноциду проти українського народу.
>>>
 
 
В суботу 27.11.2010 в Cіднеї (в Лідкомбі) рано відбулася акція "33 Чорні Прапори". Ми, мабуть перші в світі віддали 27.11.2010 шану замученим Голодомором. Беручи під увагу час... Подію фільмували якісь австралійці... В неділю 28.11.2010 в рамках всесвітнього вшанування жертв Голодомору 1932.1933 років в Cіднеї в залі Дому Молоді відбулося всегромадське вшанування. В затемненій залі скромна, але ефективна декорація букети жита... Cвічку пам'яті запалила пані Домна Даців, свідок Голодомору. Коротку доповідь виголосила Христина Бейлі, голова КУ Cоюзу Українок Aвстралії. Cлідував дуже вдало вибраний твір Миколи Руденка, якого виконали під сучасну пору двоє з найкращих молодших декляматорів Cіднею - Манолій Бурик та Таня Вітборн, і за сценою вияснювальний текст читала Христина Бейлі.. A на екрані висвітлювався документальний фільм  "Окрадена Земля" Юрія Лугового, який 25 років тому випустив в світ подібний фільм про голод в Україні під назвою "Жнива Розпачу", а який здобув признання тодішньої професійної критики. Теперішний фільм Лугового побудований на нових документах та усних зізнаннях осіб, що пережили великий голод 1930-х і голод 1940-х років. Ці дані не були доступні під час праці над фільмом "Жнива Розпачу"... Фільм "Окрадена Земля" Лугового отримав низку наскрізь прихильних рецензій і також, як жоден інший український історично-документальний фільм - гостру критику російських рецензентів та їхніх телевізійних програм. >>>
 
 
27 листопада в Валенсії були організовані заходи по відзначенні Дня скорботи за померлими від спланованого комуністичним режимом Голодомору на Україні в 1932-33рр., що став Геноцидом українського народу. В 16-00 запалали свічки в Українському Культурному центрі в Валенсії, куди прийшли також іспанські друзі, а також в приміщенні української суботньої школи, де навчаються діти українських заробітчан та діти, усиновлені іспанськими сім"ями. В школі було проведено урок на тему "Не маємо права забути". В українській церкві була відправлена священником о.Василем Бойко панахида за померлими від голоду в 1932-33рр. Також в неділю, о 9-30 ранку після Служби Божої було закликано українців якомога більше поширювати правду про Геноцид серед успанців для того, щоб не повторилася ніколи подібна трагедія. В понеділок, 29 листопада запланована лекція із виставою в Центрі дослідження еміграції (CEIM-Migra) Міністерства інтеграції та солідарності Валенсійської автономії за участі представників громадських організацій емігрантів із багатьох країн та преси. >>>
 
 
27-28 листопада 2010 року українська громада в Каталунії проводила заходи по вшанованню пам’яті жертв Голодомору. Так 27 листопада в українській суботній школі м.Барселони на уроках історії України були проведені уроки Пам’яті.

Цього ж дня о 17.00 (за місцевим часом) в центральному парку „Делс Торрентс” м.Есплуґес (супутник м.Барселони)  відбулося покладання квітів до встановленого там пам’ятного знаку жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 рр. та поминальний молебень за упокій невинних душ. 
           На цьому заході,  який спільно  організували каталунська асоціація “Glac solidari” (Жоан Сересо) та асоціація українців в Каталунії «Червона калина»,  були присутні представники Генерального консульства України в м.Барселоні на чолі з тимчасово  виконуючим обов’язки Генерального консула  п.Д.Подоймою,  представники української громади,  парафіяни УГКЦ м.Барселони, старші учні української суботньої школи.   Звертаючись до учасників зібрання, виконуючий обов’язки Генерального консула України в м.Барселоні Дмитро Подойма подякував керівництву міста  Есплуґес,  його мешканцям та всій українській громаді за їх роботу з вшанування пам’яті невинно загиблих під час Голодомору. Він розказав присутнім, що в і його родині були померлі внаслідок голоду та  зачитав звернення міністра закордонних справ України до світового українства з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору українською та іспанською мовами. 
>>>
 
 
28 листопада 2010 року в Празі з ініціативи Міжнародного об'єднання "Українська Свобода" відбулася поминальна хода з вічем з нагоди 77- річчя Голодомору в Україні.

Учасники заходу із запаленими свічками пройшли центральними вулицями чеської столиці, після чого на центральній площі Старого міста відбулося віче, на якому вшанували пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору на Україні у 1932 – 33 роках.

"Це було не просто масове вбивство. Сталінський режим мав на меті знищити українську ідентичність, наше прагнення до волі, стерти генетичну пам'ять народу.>>>  

 
 
Нагадаємо, що до сьогодні підприємці висували владі три основні вимоги:
1. Накласти вето на Податковий кодекс.
2. Відставка Уряду, який допустив прийняття непрофесійно підготованого Податкового Кодексу
3. Проведення виборів до Верховної Ради України у березні 2011 року

До складу Координаційної ради підприємців України та акції проти Податкового кодексу увійшли: Ігор Гурняк, Андрій Панаєтов, Олександр Таран, Павло Жовніренко (представники Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу), Віталій Андрєєв, Євген Шаповаленко, Оксана Продан, Сергій Доротич (від Всеукраїнського об’єднання громадських організацій малого і середнього бізнесу "Фортеця”), Михайло Волинець, В’ячеслав Рой (від Профспілкові організації), Юрій Єременко (від Центрального штабу порятунку підприємців України), Михайло Свистович (від Громадянського руху "Відсіч"), Володимир Дорош (керівник прес-центру Національної координаційної ради підприємців України)

Михайло Свистович: Якщо там з"явиться вождь, цьому Майдану настане кінець. А так без вождів він самоочищується (хай і не без поганих наслідків для себе) від зрадників...Революції з цього протесту не буде, бо ні націоналістичні сили, ні інші (окрім студентів-антитабачників, які не лише давно у цьому протесті, а й значною мірою підготували його) не розуміють, що поводитись тут слід делікатно, а не показово, і що намагання отримати максимум для себе призведуть лише до того, що всі (в т.ч. і ці "намагальщики" отримають насправді мінімум).
>>>
 
 
Громадські організації українців Угорщини (ДОСУУ і ТУКУ) за підтримки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» відзначили День пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні. У рамках цього заходу о 10-й годині ранку розпочався республіканських конкурс художнього читання «Джерело».
О 12.30 дня численні учасники акції вшанування жертв Голодомору поклали вінки до Свічки пам’яті в центрі Будапешта.
Після обіду, о 14-й годині, в містечку Чьомьор, який знаходиться за кілька кілометрів на північ від Будапешта, у меморіалі „Gloria Victis” відбулася церемонія відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору.
Перед значним числом учасників зібрання виступив державний секретар міністерства закордонних справ Угорщини Жолт Нимет, колишній посол України в Угорщині Дмитро Ткач, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Будапешті Юрій Мушка, Голова ДОСУУ і ТУКУ Ярослава Хортяні, члени національно-патріотичних організацій Угорщини.
>>>
 
 
13 листопада в школі відбулася надзвичайна подія. Без сумніву, всі учасники збережуть згадку про неї надовго: ми мали нагоду приймати в школі Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Патріарх Філарет прибув до школи перед початком навчального дня. Залу виповнили діти, учителі, батьки. Вона ніби перетворилася на квітник: ми всі - від наймолодшого до найстаршого - беремо участь у конкурсі на кращу вишиванку. Ще на ґанку Святійшого Патріарха зустріла пані Люба Маркевич – директор «Рідної школи». А на вході до зали наші кращі учні Мар’яна Огаренко і Володимир Скиба вітали владику хлібом-сіллю. Урочисто привітала Патріарха від учнів і вчителів директор Люба Маркевич: «Ми в школі українознавства „Рідна школа” виховуємо свідомих українців, які в майбутньому стануть до проводу України і Америки». Це лунає дещо амбітно, але «Рідна школа» насправді ставить цю високу мету. Від шкільного батьківського комітету до Патріарха та присутніх звернувся голова Андрій Скиба. До речі, саме з його ініціативи було запрошено до нас Патріарха >>>
 
 
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поклав квіти до пам'ятного знаку жертвам голодоморів в Україні в історичному центрі Будапешта. Обеліск з білого мармуру на території, де перетинаються популярні туристичні маршрути угорської столиці, 29 квітня 2009 року відкрив колишній президент України Віктор Ющенко.
У вівторок, 23 листопада, в Центрі української культури, освіти й документації під егідою Державного органу самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ) відбулася зустріч.. Він розповів присутнім про актуальні події економічного та громадсько-політичного життя в Україні, а також відповів на запитання голови Президії Європейського конгресу українців (ЕКУ) й першого заступника президента СКУ Ярослави Хортяні. Серед іншого йшлося про неприпустимість написання спільного з росіянами підручника історії України.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин запевнив угорських українців, що такий підручник готувати не будуть.
>>>
 
 
 Архів випусків
 
    175 174 173
  172 171 170 169
  168 167 166 165
  164 163 162 161
  160 159 158 157
  156 155 154 153
  152 151 150 149
  148 147 146 145
  144 143 142 141
  |2010|
      140 139
  138 137 136 135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"