Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини УСІМ 7.08.2010 ::.

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

Богдан Сяноцький: Співав спеціально для Вас, Українців Діаспори, парохіальний хор села Хоменки Шаргородського району Винницької області.
Вітання було до всіх Українців у Канаді, Польщі, Німеччині, тощо.
Текст самої молитви Ви зможете прочитати в опису до відео . Ця псалма є сьогодні дуже актуальна для нас Українців. Бо нас сьогодні знову тягнуть до ярма московського.
Може  ця молитва за Україну дасть нам таки сили й розуму з'єднатися нарешті докупи й захистити наш український культурний, духовний простір і саму нашу Державу Україну.
>>>
 
 
У другій половині XVII століття серед польських вельмож увійшли в моду “французькі красивості”, якими захоплювався король Людовік XIV. Синявські, звісно, не хотіли бути гіршими за інших. Тому гетьман Адам Синявський надумав спорудити заміську віллу. За легендою, нареченій гетьмана Єві дуже сподобався казковий краєвид на околицях Бережан. І вона саме тут захотіла розташувати родинний маєток. Синявський не заперечував. Запропонував, аби наречена підібрала назву, і та, не довго думаючи, мовила: “Ти — Адам, я — Єва, тож і мешкатимемо в Раю!” Документально цього факту не підтверджено. Однак віллу (мисливський замок) звели швидко. І — чи не найрозкішнішу в Центральній Європі. Згодом у цій місцині заклали й великий парк, який вабить туристів із різних куточків України й світу... 850-річний (вже всохлий, на жаль) дуб Богдана Хмельницького 214 см у діаметрі та 25 м заввишки. Неподалік зростає 450-річний дуб “Богатир” (160 см в діаметрі), інші велетні. Колекція дендрофлори Раївського дендропарку має не лише велике екологічне, естетичне та пізнавальне значення. Ці дерева, особливо вікові, переконливо довели свою адаптованість до місцевих природно-кліматичних умов, і їх треба використати як насіннєву й маточну базу. >>>
 
 
31.07.2010     |    Хроніка СКУ
11-12 червня 2010 р. президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій, на запрошення Централі українських кооператив Америки (ЦУКА), взяв участь у Річній конференції і загальних зборах ЦУКА, які пройшли у м. Йонкерс, США, за участю 40 представників із 15 кооператив. ЦУКА, що успішно діє з 1981 р., координує діяльність українських кооператив на терені США та працює над відродженням та розвитком кредитно-кооперативного руху в Україні. Вона має розгалужену мережу установ, які є фінансово-економічною опорою українців Америки та українських громадських інституцій.

 

Виступ президента Світового Конгресу Українців Євгена Чолія на Конгресі діаспори у Львові, 23 червня 2010 р. аудіозапис О.Кривенка (Україна, Київ)

РЕАКЦІЯ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ НА ВІДПОВІДЬ ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ

14 липня 2010 р. 22-ий Собор Української Православної Церкви в Канаді обрав високопреосвященнішого архиєпископа Юрія, єпископа Торонто і Східної єпархії, Митрополитом Української Православної Церкви в Канаді. З цієї нагоди Світовий конгрес українців (СКУ) надіслав на адресу високопреосвященнiшого архиєпископа Юрія привітання, в якому дав високу оцінку його довголітньої невтомної діяльності в розбудові Української Православної Церкви в Канаді
Аскольд Лозинський: „Давні і найтісніші історичні звязки з Росією" та „досвід Китаю”
>>>

 
 

Шановні доброчинці, меценати, просто українці!

До нас звертаються працівники дитячих бібліотек Донбасу, Криму і Півдня України з проханням подарувати їм книжки І.Січовика. Якщо маєте змогу, допоможіть їм в закупівлі хоча б по 2-4 примірники кожної книжки "Тисяча скоромовок", "Казки та казочки", "Спритні пальчики", "Веселі загадки", "Котячі дражнилки", "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні", "Словограй" і "Мовограй". Книги будуть передані дитячим бібліотекам.

Загальна вартість комплекту із 15 книг 52 долари США. >>>

 

 
 
Словаччина – Завершився дев’ятиденний візит патріарха РПЦ Кирила до України. Він пройшов в умовах політичного переформатування стосунків між Україною і Російською Федерацією...
Концепція «Русского мира», що її нав’язливо пропагує московська церковна і навколоцерковна братія з благословення Путіна-Медведєва є м’якішим варіантом старого переконання російських імпер-шовіністів, що в небі сидить «Русский Бог», який в особливий спосіб допомагає навіть кривавим розбоям і підступності російських завойовників...
В особливий спосіб «Русский Бог» благословив російське завоювання Кавказу...
Патріотична експлуатація «Русского Бога» перекочувала навіть у російську літературу. Так, у вірші Миколи Язикова «К ненашим» (чи не перегукується назва вірша з молодіжним рухом «путінюґенд» під назвою «Нашы»?) мовиться:
Умолкнет ваша злость пустая,
Замрет неверный ваш язык:
Крепка, надежна Русь святая,
И русский Бог еще велик!
Чи не звідси ростуть ноги таким поняттям як «Святая Русь» та «Русский мир» в устах патріарха Кирила?
>>>
 
 
Є на півдні Польщі, поблизу  села Ждиня, чарівна  місцина, де щороку відбувається свято української  культури «Лемківська  ватра». Як і в  попередні роки, цю велику зелену чашу, утворену горами і  смереками, знову  вщерть заповнили  люди. Наш український цвіт злетівся сюди з усього світу — з Канади, Австралії, Америки і Європи з України і Польщі. Селяться гості в наметах, якими всіяна вся долина та схили гір. Враження таке, що потрапив до великого українського міста, бо все у ньому українське — мова, пісні, звичаї, страви, вироби. Я б навіть сказав, що це українська духовна республіка. Її громадяни ходять босоніж по траві, вдихають на повні груди гірське повітря, обнімаються один із одним та смереками, спілкуються, слухають гори і лемківські пісні. «Лемківська ватра» — це кілька днів радості, свободи, натхнення і яскраві враження на все життя. >>>
 
 
28.07.2010     |    Візит УКУ до Сіднею
В суботу 24.7.2010  підчас зустрічі в Парафіяльному Домі св. Aндрія в Лідкомбі о. Др. Борис Ґудзяк  розповів нам дуже цікаві дані про давні початки УКУ. Достойний гість сказав, що:  ...-Український католицький університет -науково-педагогічна установа, яка успадкувала і продовжує наукову діяльність Греко-католицької Богословської Aкадемії, яку створив у 1928—1929 роках у Львові Митрополит Андрій Шептицький, а очолив її перший ректор о. Йосиф Сліпий. Теперішний УКУ перший католицький університет на території колишнього Радянського Союзу. Це приватний науковий та навчальний заклад, засновником якого є Фонд св. Климентія, головою якого обрано Патріярха Любомира (Гузара). У 1994 році діяльність згаданої Академії було відновлено під назвою "Львівська Богословська Академія" (ЛБА), а в 1998 році вона здобула міжнародну акредитацію. >>>
 
 
26.07.2010     |    БУЛО ДВІ СТОРОНИ…
Все спокійно в одному маленькому селі, що шанує українську культуру.
Недалеко звідси інші люди готують нараду, щоб змінити проти волі людей цей культурний спадок.
Але куди піде Україна? 
Тут Юрій Білак написав музичну комедію, де понад п'ятьдесять дітей  блискуче співають, танцюють і грають в комедії. 
Будинок FAVAL / Чорногора розташований в горах в районі Ардеш (Франція), оточений зеленню багатовічних ялин і сосен, що нагадує Карпати. Протягом тридцяти шости років тут приймаємо дітей на три тижні у липні, щоб передати українську культуру.
Вистава відбудеться 31 липня 2010 р. о 15.00 год у будинку FAVAL / Чорногора
La Grangeasse, 07320 Rochepaule, France
тел +33 4 75 30 05 13 До зустрічі на “Французській Чорногорі”
Команда FAVAL / Чорногора
 
 
Мало яка з країн Європи, що здобули державну незалежність у ХХ ст., була до нас, українців, прихильна так, як Норвегія. І то завдяки трьом видатним особистостям цієї скандинавської країни.

Перший із них – Мартініус Б’єрнстьєрне Б’єрнсон (Бйорнсон) (1832–1910), визначний письменник, автор тексту національного гімну Норвегії, громадський діяч, лауреат Нобелівської премії з літератури (1903). З нагоди 100-х роковин його пам’яті (26 квітня співвітчизники пом’янули свого славного сина) Норвегія оголосила 2010-й «Роком Б’єрнсона»... він опублікував статтю «Русини» (Українці), яку розпочав словами: ... Чи Росія стане могутнішою тим, що поневолює і визискує 28-мільйонний народ? Чи австрійські поляки можуть краще захищати свою національність серед чужих численних народів, утискуючи водночас 4 мільйонів українців?».

Другий шляхетний норвежець, який залишив тривалі сліди в новітній історії України, – Фрітьоф Нансен (1861–1930), океанограф, дослідник Арктики, громадський діяч, лауреат Нобелівської премії Миру (1922)...мовилося про участь Нансена 1921 р. в порятунку від голодної смерті населення на Дніпропетровщині, в селі Михайлівка Апостолівського району...1923 р. великий норвезький філантроп заснував дві сільськогосподарські станції на колективних засадах, одну в Україні, іншу в Поволжі. 

Третій у списку великих прихильників України – Йоган Людвіг Мовінкель (1870–1943), визначний норвезький державний діяч, прем’єр-міністр Норвегії, а в трагічному для України 1933 – голова Ради Ліги Націй у Женеві. Його не удостоєно Нобелівської премії, був лише членом Комітету з її присудження... Голова Ради Ліги Націй заявив, що його маленький (норвезький) народ готовий іти на найбільші пожертви, аби допомогти нещасним голодуючим в Україні й закликав до цього великі народи.
>>>
 
 
Електронна база має бути сформована в системі Єдиного депозитарію цифрових колекцій історико-культурної спадщини України, над створенням якого нині працюють МГОУ «Четверта Хвиля», ВГО «Українська Взаємодопомога» та Редакція науково-популярного журналу «Український Світ» спільно з Українським міжнародним комітетом з питань науки та культури при НАН України й фахівцями з інформаційних технологій і мереж... Галерею СУМУС передбачаємо у двох формах: традиційній експозиційній та віртуальній. Для початку розгортаємо віртуальну Галерею СУМУС на сайті Української світової інформаційної мережі (УСІМ) МГОУ «Четверта Хвиля». УСІМ системно акумулює й поширює інформацію про життя в Україні й українців у світі в культурній, освітній, правовій, мистецькій, соціальній, економічній сферах, охоплюючи близько 100 країн, де живуть українці.
До Галереї СУМУС залучаємо творчі досягнення українських митців з України та з-за кордону, які яскраво представляють українське національне мистецтво в розмаїтті його індивідуальних та реґіональних виявів.
Запрошуємо митців, мистецтвознавців, колекціонерів до спільної реалізації всеукраїнського культурно-мистецького проекту – Галерея СУМУС.
>>>
 
 
 Громадська  організація «Мистецький курінь»  спільно з творчим об’єднанням  «Юрковиця» запрошують долучитися до руху пленерної творчості українських художників за проектом «Київ живописний».
 Перший вернісаж розгортається з 1 по 29 серпня у великій залі Музею книги та друкарства України, що на території Києво-Печерської Лаври.
 Презентація відбудеться 30 липня о 16.00.
  На  вернісажі буде показано близько ста п’ятдесяти живописних полотен 25 художників з 10 областей України, які вже попрацювали на київських пленерах і представляють кримську, одеську й харківську живописні школи. Найповніше на цьому вернісажі буде представлена кримська школа живопису, яка першою активно відгукнулася на пропозицію авторів проекту. Крім того, в Києві на пленерах працювали юні художники з дитячо-молодіжного центру «Барви України» з м. Вінниця.
>>>
 
 
Вочевидь, демонстрування деякими персоналіями свого чистоплюйства перед доволі деморалізованим українським суспільством, приносить тимчасове задоволення, а навіть вселяє почуття вищості. Тільки біда в тому, що прозріння наступає дуже скоро, а жахливі наслідки б`ють по всіх, навіть по найрідніших: перекреслено цивілізоване майбутнє дітей-онуків...Неодмінна умова для громадянства: ні за яких обставин не відсиджуватися на власній кухні.

...ні в одній із цивілізованих країн у виборчих бюлетнях немає графи «проти всіх». Ніхто з її громадян не піддався б подібному масовому психозові, при тім – наголошував на своїй унікальній «чесності та принциповості».

... На жаль, проблема «противсіхів» із виборами-2010 не закінчилася, бо вона й далі лежатиме важкою й непосильною колодою на шляху до повернення України  в цивілізований світ. Позаяк на наступних виборах «противсіхи», опановані ідеєю «Абсолюта Добра», знову не додадуть украй необхідні відсотки

...чи не ті ж самі мудрагелі – всілякі отаманчики, ворохобники, розкольники, які виламувалися зі загального національного русла чи навіть йшли проти нього,  – ставали фатальною перешкодою на шляху до відродження Української держави, при тім - упродовж усієї нашої трагічної історії?! >>>

 
 
Був собі один українець, син українців, що переїхали до Сполучених Штатів у 1914 році. Змалечку цікавився технікою. Саме тому винайнявся на літакобудівне підприємство. Працював механіком на American Airplane and Engine Company. Щодня бачив він, якій швидкій руйнації піддаються літаки через вібрацію, що її переживають в польоті. І придумав, як тому зарадити...
 І вже в 1933 р. будує фабрику «Джус Фестенер Ко інк». Це дало можливість створити сотні робочих місць, на які перш за все запрошувалися українці – не тільки через національну спорідненість, а ще й тому, що Володимир Джус не раз пересвідчувався у працьовитості і добросовісності земляків...
 А відразу після закінчення війни разом з однодумцями починає втілювати в життя свою давнішню мрію - створення українського центру, який би об’єднав всі напрямки наукових, культурних та інформаційних потреб зарубіжних українців і поширював би їх на всю Північну Америку. 
 Так в 1948 році з’явився Український Інститут Америки. Володимир Джус був обраний його першим президентом. Статут Інституту поставив за мету поширення і підтримку всяких проявів української політичної і культурної діяльності шляхом влаштування та підтримки громадських і професійних наукових та освітніх заходів; мистецьких виставок, концертів, театральних вистав, літературних вечорів; зміцнення зв'язків з американськими інтелектуальними колами для ознайомлення їх з історією, традиціями та сучасними проблемами українського народу в Україні та в діаспорі; надання стипендій талановитій молоді; допомага українським емігрантам у адаптації до умов американського життя.
>>>
 
 
27 червня у Відні помер Андреас Окопенко. Факт смерті 81-річного австрійського письменника не став в Україні топ-новиною. Власне він не став новиною навіть у літературних колах...
Його вважають засновником постмодерністської літератури „гіпертексту". На просторах СНД ім"я Андреаса Окопенка стало відоме після опублікування 2002 року в Санкт-Петербурзі його роману „Кіндернаці".
Це щоденник-сповідь хлопчика про нацистську Австрію. Письменник показує, як зароджувалася і пускала коріння тоталітарна свідомість у звичайних родинах, як виховувалися і формувалися „наці" серед побуту і війни...
Розповідь у „Кіндернаці" ведеться у зворотньому порядку: починається з квітня 1945 року, а закінчується квітнем 1939-го. Із роману відомо лише, що родина головного героя — біженці.
І от у 1989 р., через п"ять років після виходу роману в Австрії, Андреас Окопенко публікує у відомому віденському часописі  „Die presse" спогад-есе „Ідилія і смуток дитинства", в якому розповідає, що було перед квітнем 1939 року.  А перед цим, виявляється, була Карпатська Україна.
Батько письменника — Андрій Окопенко (1874-1965) був діячем Української Народної Республіки. Дипломат, військовий, лікар-психіатр. (Певний час асистував визначним фізіологам Бехтерєву та Павлову). Після поразки української революції емігрував до Чехословаччини. Одружився із Вільмою Соботік. 1930 року в Кошицях (Словаччина) у них народився син Андрій, якому судилося стати відомим австрійським письменником... Ясна річ, що Андреас Окопенко завжди усвідомлював себе австрійцем, адже з малих років жив у Відні.
>>>
 
 
>>>
 
 
22-26 червня делегація львівських журналістів перебувала в Римі на запрошення «Української газети» та сприянням регіонального представництва перевізника «Карпатейр». Метою поїздки було знайомство із життям української громади в Італії, його соціальними та культурними аспектами, проблемами інтеграції в італійське суспільство... Журналістів прийняв Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії Владика Діонісій (Ляхович) та о. Олександр Сапунко, пасторальний координатор для українців греко-католиків в Італії та отець-диякон Іван Стефурак >>>
Отець Олександр Сапунко: Наші отці завжди закликають людей задуматись: здобуваючи дещо в Італії, чи не втрачаєте щось набагато глибше і більше?
І. Гулик (головний редактор газети «Львівська Пошта»): Скажіть, будь ласка, якою є чисельність вірних УГКЦ в Італії і яким є їхній демографічний склад. Хто виїжджає з України в Італію?
...Щодо чисельності вірних УГКЦ в Італії, то їх зараз нараховується близько 210 тисяч. Ми рахуємо вірних по своїх громадах. Зараз є 130 громад, серед яких працює 50 священиків. В кожній із 130 громад налічується в середньому по 150 людей. Щодо загальної офіційної статистики кількості українців в Італії, називають 600-700 тис. , а дехто не за офіційними називає і 1 млн. осіб.
Аскольд Єрьомін (заступник головного редактора газети «Високий Замок»): Чи можна спрогнозувати тенденцію щодо повернення мігрантів в Україну?
...сказати остаточно скільки мігрантів залишиться не можна. Небезпечно, коли вони поділені: чоловік в Україні, жінка в Італії. Ідеальний варіант – об’єднання сім’ї...
Чи багато українок стають повіями?
...Щодо чисельності, у нас є так зване місце попереднього ув’язнення, де перебувають десь 10 українок, які періодично змінюються... Якщо ж взяти по статистиці з іншими націями, то порівняно з іншими, у нас мізерна кількість...
>>>
 
 
Цього року я вперше брала участь у Міжнародному фестивалі   « Рекітське сузір’я-2010 в Міжгір’ї» у двох номінаціях і  отримала призові місця. У номінації «Сценічне мистецтво» ми ( М. Войтик, М. Плетньова, А. Давидова) за танець «Грушка-дичка» здобули перемогу та виступили на заключному Гала-концерті, а в номінації « Малюнок»  маю третє місце.
   Я дуже вдячна організаторам цього  яскравого фестивалю за радість  перемоги, за нові враження, цікаві екскурсії, приємні спогади   про  чарівну  красу верховинського краю, які зігріватимуть  наші юні серця до наступного фестивалю  та надихатимуть нас на нові творчі здобутки.
Аудіопрограма "Кольоровий світ" - перший  фестивальний випуск  фестивалю "Рекітське сузір'я".
>>>
 
 
    16 липня 2010 року в Обласному Управліні Освіти міста Донецька, пройшов круглий стіл «Історична роль Декларації про державний суверенітет України та питання розвитку й зміцнення держави».
    Була  прийнята Резолюція круглого столу  «Історична роль Декларації про державний  суверенітет України та питання  розвитку й зміцнення держави».
В круглому столі прийняли участь Донецька Обласна  Рада Миру та Обласне Відділення Українського Фонду Миру. З докладом виступила Саламатіна Анжела Анатоліївна: "...Тільки разом, об'єднавши зусилля, можна побудувати правову державу. Народ України, як й раніше, хоче пишатися своєю батьківщиною, а для цього ми повинні стати економічно незалежною  країною, й не ходити по світу з простягнутою  рукою, бути могутньою державою, підтримуючи рівноправні відносини з іншими країнами."
Відкриваючи урочистий мітинг заступник голови Донецької облдержадміністрації Сергій ДЕРГУНОВ привітав співвітчизників з національним святом: «В цей день Україна вшановує непорушні принципи громадянського суспільства – право, закон, соціальне партнерство. З прийняттям Декларації здійснилася багатовікова мрія нашого народу – мати власну суверенну  державу, йти в майбутнє своїм власним шляхом. Мільйони голосів засвідчили цілому світові: від цього часу і назавжди Україна буде незалежною, єдиною, суверенною країною. Українські громадяни заявили, що будуть самостійно творити свою долю».
>>>
 
 
20-27 червня група дітей, батьків і вихователів дитсадка «Золотий ключик» гостювала в місті-побратимі Бережан – Ключборку (Опольське воєводство, Польща). Програма перебування бережанської делегації, як розповіли керівник групи, завідуюча дошкільним навчальним закладом «Золотий ключик» Марія Костянтинівна Винник та мама вихованця дитсадка Павла Бориса пані Наталія, була досить насиченою. – Дошкільнята «Золотого ключика» щодня мали нагоду спілкуватися з вихованцями дитсадків Ключборка, – захоплено розповідала п. Наталія. – У кожному дошкільному закладі наші діти давали концерт, який підготувала Роксолана Видиш. Польським дітям дуже сподобалися чудові українські пісні й танці. Протягом тижня щодня по дві години бережанська малеча була на заняттях у тамтешніх дитсадках. У спільних іграх наші діти показували чудові результати, тож цим не могли натішитися і їх батьки, й вихователі. >>>
 
 
У переддень 14-ї річниці Конституції України, вперше в Італії молодим українським співвітчизникам вручено атестати про середню освіту за результатами проведення річного оцінювання та державної підсумкової атестації учнів української суботньої школи „Престиж” (м.Рим) у рамках проекту Міністерства освіти і науки України – „Міжнародна українська школа”, що здійснюється з 2007 року у низці країн ЄС.
Мета цього проекту – це забезпечення права молодих українців, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, на освіту рідною мовою.
13 українських юнаків з Рима отримали український документ про середню освіту, паралельно здобуваючи атестат зрілості італійського зразка. Протягом навчального року, окрім планового учбового курсу в італійських закладах освіти, учасники проекту кожної суботи відвідували уроки в українській суботній школі „Престиж” (м.Рим), підтримуючи постійний контакт з вчителями МУШ, які здійснювали контроль за всім процесом навчання.
Екзаменаційна комісія Міжнародної української школи на чолі з директором Л.В.Івановою підбила підсумки року і вручила випускникам українські шкільні атестати, підтвердивши можливість вступу до вищих навчальних закладів в Україні.
Реалізаціяпроекту „Міжнародної української школи” в Римі стала можливою завдяки сприянню Римської мерії через уповноваженого радника мера м.Рим по зв’язках з іноземними громадами Т.Кузик та за підтримки Посольства України в Італії.
 
 
Показово, що проект Кричевського було втілено в радянській Україні. Це один з найкращих творів, який у будь-який час у кожного українця пробуджував гордість за свою країну, навіть у часи Сталіна. Нинішні реформатори заявляють, що колишня експозиція й інтер’єр нібито не розкриває образу Шевченка. Сучасні викрутаси доходять до блюзнірства. Стверджують, ніби Кричевський створював цей будинок у такому стилі під тиском державної ідеології, перебуваючи в пригніченому стані. Насправді це не так, бо стиль Згідно з наказом міністра культури і туризму М.Кулиняка №203/0/17-10 від 12 квітня 2010 року генеральним директором Шевченківського національного заповідника (ШНЗ) в Каневі призначено Ренькаса Ігора Олександровича.свій Кричевський виробив ще до 1917 р., і Радвлада на це впливу жодного не мала.
Подібні твори архітектури авторства Кричевського є і в інших містах і селах. Наприклад, знаменитий будинок Полтавського губернського земства, школи, а також інтер’єри в Академії наук, які він створював вже у 1920-х роках. Це багатогранний митець, який був чудовим майстром...
Протести з приводу нового проекту висловлювали керівники Національної спілки художників України, Академії Гість редакції "Слово Просвіти" Микола БІЛЯШІВСЬКИЙ, музеєзнавець, культуролог, член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. мистецтв, але це не подіяло. Йдеться не про амбіції. Це зашкодить музею і не дістане позитивної оцінки громадськості. Адже знищується все найкраще, що створено в українській культурі впродовж століття...
Недоброзичливці говорили: “Який може бути український модерн? Російський може бути, український — ні!” Кричевський довів, що український модерн існує. Зараз це піддають ревізії
>>>
 
 
3-4 липня 2010 року в Елленвілі (Нью-Йорк) відбулася десята, ювілейна, Лемківська ватра. З’їхалися представники кількох поколінь лемків зі Сполучених Штатів Америки, України, Польщі та Канади. Зібрала їх докупи туга за рідною землею, потреба ще й іще раз потішити серце рідними наспівами, віддати тіло магії танцю, необхідність передати скарб традицій тим, хто стоятиме в охороні лемківських культурних надбань завтра й надалі. Без нічиєї вказівки «зверху», ведені тільки внутрішнім почуттям приналежності до єдиного народу, українці запалюють Лемківські ватри в різних країнах світу, зузорюючи їх майже ідентичною для всіх Ватр сюжетною канвою. Ось і тут, в Ансамбль з Лемківщини – родина Хомиків.Еленвілі, сценарій був виписаний серцем....Цілоденно грала музика. Завдяки гуртам «Черемош», «Галичани», «Обереги», «Відлуння» й «Удич» танцювати можна було з п’ятниці по неділю й удень, і ввечері, і в приміщенні, і на вулиці. Організатори свята подбали про все. Кожен розважався, як кому забажалося: хто купався в басейні, хто випробовував міць м’язів і власну витримку на спортивному майданчику, хто задовольняв цікавість переглядом мистецьких виставок чи участю у атракціонах, а хтось просто відпочивав на лежаках чи розкладних стільчиках у тіні розлогих дерев. У будках можна було купити сувеніри, книги, вишиванки, інші товари з українською символікою. >>>
 
 
Під гаслом СУМ-у на 2010 -ий рік, “Доки живеш мрій і шукай” (за словами Вaсиля Cимоненка) Спілка Української Молоді Австралії провела в днях 12 і 13 -го червня 2010 року в Мельбурні, ХІІ- ий Здвиг СУМ-у Австралії, підчас якого відзначено 85-річчя створення Спілки Української Молоді (CУМ) в Україні в Харкові, 80- ти річчя Харківського процесу над членами Спілки Визволення України та СУМ-у, 60-річчя СУМ-у Австралії і 45 -ту річницю від влаштування першого Сумівського Здвигу в Австралії... Зайшов на конференцію голова ОУН, друг Стефан Романів, (який говорив українською й англійською). Він зазначив, що в Україні йде посилений процес русифікації. Твердив, що помимо розчарувань не тільки попередньою владою, але і теперішньою, треба молоді, зокрема сумівцям з діяспори їхати в Україну та впливати на друзів і ровесників, говорити українською мовою, що має великий вплив, говорити про добро існування української нації та конечність бути гордим своєї приналежности до українського народу, самостійної держави...Справді неможливо назвати кожний танок чи пісню, чи керівників і їх допоміжників ( їх дуже багато). Я неможу, це дуже невдячно, когось вибрати. Aле зверну увагу на дівчат з танцювальної групи “Троянда” з Нюкастлю, зокрема в “Циганському танці”. >>>
 
 
Німецькі спеціалісти з інституту HIVCENTER у Франкфурті на Майні висловили своє занепокоєння та повідомили німецьку спільноту прихильників Всеукраїнського об’єднання "Свобода" про те, що Кабінет міністрів України примусом виганяє на вулицю їх колег, державну лікарню для хворих на ВІЛ/СНІД "Клініка в Лаврі" (м. Київ, вул. Мазепи 23), що біля Києво-Печерської лаври. Як виявилося, своїм рішенням уряд зобов'язав клініку звільнити приміщення лікарні до 16 липня 2010 року без жодної льтернативи.
Міжнародна співпраця
"Клініка в Лаврі" спонсорувалась міжнародними організаціями і була одним з найкращих медичних закладів свого профілю у країнах СНД. Від нині міжнародне співробітництво у цій сфері уряд України поставив під загрозу. Українські чиновники вкотре розгорнули міжнародний скандал і чинять спробу зіпсувати імідж країни, представляючи її перед світовою спільнотою як ненадійного партнера.
>>>
 
 
Ділимося сумною вісткою, що 3 липня 2010 р. в Торонто, Канада, відійшов у вічність відомий український громадський діяч - св. пам’яті Стах Габа. Протягом довгих років св. пам’яті Стах Габа був членом Ради директорів Світового Конґресу Українців, де обіймав посаду голови Комісії спорту. Він був відданим та ініціативним працівником, який щиро вболівав за інтереси українського спорту та невтомно працював для піднесення успіхів українських спортсменів, а зокрема всіляко сприяв становленню та підтримці українського олімпійського спорту в Україні та в світі.
Покійний народився в 1930 р. у с. Судова Вишня на Львівщині в українській патріотичній родині. Під час Другої світової війни разом з батьками в пошуках старшого брата-дивізійника перебував у таборах біженців у Австрії та С. Габа з дружиною Дзвінкою й українськими уболівальниками, Чемпіонат світу з фуртболу 2006, м.Гамбургв Німеччині, а в 1948 році прибув до Канади.
З перших років проживання в Канаді св. пам’яті Стах Габа включився в українське громадське життя. Зацікавлений спортом, він довго був активним членом футбольної команди Спортивного товариства “Україна” в Торонто, а затим – тренером юнацької команди та виконуючим обов’язки тренера Спортивного товариства “Україна”...Довголітня громадська праця св. пам’яті Стаха Габи була неодноразово відзначена різними нагородами, а зокрема найвищою нагородою Світового Конґресу Українців, медаллю св. Володимира Великого, Шевченківською медаллю Конґресу Українців Канади та відзнакою Президента України - орденом “За заслуги” III ступеня.
>>>
 
 
Напередодні Конгресу у Музеї народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» відбулося урочисте відкриття і освячення Саду світового українства. Його ще у квітні посадили студенти Львова та представники інших країн. Усі 45 саджанців фруктових дерев – яблуні, вишні та черешні — добре прийнялися, що є хорошим знаком. Цей сад став символом духовного єднання українців із різних куточків Землі. Після його освячення представники делегацій із закордону на кожному деревці пов’язали стрічки з символікою країн, в яких вони проживають...
Символічно і те, що на одній із гілочок деревця українців Латвії зав’язалося яблучко. Отже, слід сподіватися на вагомі плоди цього саду. Але для цього його треба плекати.
Із промови І.Ключковської  : "Він мусить виглядати як лялька,  щоб не було соромно  сюди привести людей й показати, бо сад світового українства, як символ  духовної єдності українців усього світу... Наступного року буде оголошений конкурс на пам'ятний знак світовому українству, який ми поставимо тут."
>>>
 
 

 
 
 Архів випусків
 
      162 161
  160 159 158 157
  156 155 154 153
  152 151 150 149
  148 147 146 145
  144 143 142 141
  |2010|
      140 139
  138 137 136 135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"