Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини УСІМ 29.03.2010 ::.

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

 
У п’ятницю 26 березня студенти з різних міст – учасники «АнтиТабачної кампанії» провели прес-конференцію в УНІАН. Перед її початком вони публічно викликали Табачника на дуель – всі прийшли у білих рукавичках, зняли ліву і кинули її на стіл. Всю конференцію просиділи в одній рукавичці, а в кінці заявили, що революція у білих рукавичках не робиться, і зняли й другу.
Ведуча Олена ФРАНКІВСЬКА : В Одесі склалась дивовижна ситуація, журналістам забороняють показувати усе, що пов'язано із протестними акціями проти міністра освіти
Едуард АРКУШИН з Дніпропетровська: ...як може бути в державі Україна на державній посаді людина, що не визнає єдності Української держави, пропагує ідеї сепаратизму. Це плювок нам, східним українцям, де наші предки вмирали від Голодомору, де наша земля засіяна їхніми кістками, а він з цього глумиться і не соромиться. Напевно, держава, якій він служить, - не Україна.
Янукович казав, що він почує кожного. Будь ласка, почуйте нас, пане Президент,
Юрист Юрко ФАРТУШНИЙ: Студентські організації, які підняли голову, дуже боляче отримали по ній. Почалося з викликів до ректорату і погроз виключенням, далі були людей почали викликати на профілактичні бесіди до міліції.

Матеріали з АнтиТабачної кампанії

Табачник: Школярі  та студенти будуть самі обирати мову навчання 

Табачник розповів, що йому шлють sms з іменами вбитих міністрів

Студенти  КПІ, що протестують проти Табачника, заявили про початок репресій

Львівські студенти створили "антитабачниківський" живий ланцюг

В Одесі почали збір підписів за призначення  Бузини заступником Табачника 

У Сумах студенти посадили опудало Табачника у  потяг на Москву.

Студенти  відкриють гарячу лінію для постраждалих від репресій учасників антиТабачної кампанії

Табачник forever!?
>>>
 
 
Відеорепортаж про украєнську школу в Греції на ТБ "1+1"

Із відеорепортажу: Сумують українські діти в Греції  за Україною за гендерною ознакою: хлопцям в Греції переважно добре, а от дівчатам більше хочеться на Батьківщину...  Коли починали у 2002 р. до школи ходили лише п'ятеро дітей, а нині біля 4 десятків... 6-й український розділився:
Учениці: Я хочу на Україну, я теж, я теж.
Ліворуч чоловіча частина здіймає руки за Грецію назавжди... Дівчата зізнаються, що хочуть від Егейського моря ближче до річки Дніпра

Із прес-релізу Товариства "Українсько-грецька думка":  Робоча зустріч  Ради правління Товариства української  діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» з послом України п. Валерієм Цибухом відбулася 23 березня в приміщенні посольства України в Афінах... Голова товариства п. Галина Маслюк проінформувала представників посольства стосовно надісланого товариством на адресу 22-ох європарламентарів Греції листа-протесту щодо 20-го пункту резолюції Європарламенту, який стосується теми присвоєння Степану Бандері звання «Героя України» і висловила занепокоєння керівництва української громади Греції щодо подальшої долі України, її зовнішньополітичного курсу, стану української мови та ЗМІ, зв’язків з діаспорою.
>>>
 
 
7 Березня все світове прогресивне людство відзначило Міжнардний День театру...

Але хочу торкнутись згадкою долі Українського Режисера-романтика, справжнього інтелігента, - філософської постаті у світовій культурі, Леся Курбаса, творчий злет, якого в силу чужої жорстокої сваволі був безжально розстріляний, як був розстріляний і він сам та ціла велика плеяда нашого Українського відродження.
Далі наводжу главу з нової книги відомої сучасної української письменниці Антоніни Листопад, яка має назву «СОЛОВКИ»
До цієї сумно-славетної плеяди Українського розстріляного Відродження належить і образ видатного Драматурга Миколи Куліша, який розділив страшну участь страшної розправи в Сандармосі разом з своїми українськими собратами та колегами по творчості.
Відтак, наводжу ще й главу з вищеназваної книги Антоніни Листопад, яка присвячується Миколі Кулішу.
>>>

 
 

 

 

Учора, в неділю , 21.3.2010, на загальноавстралійському каналі СБС показали програму присвячену дорослій й дитячій проституції в Україні. >>>

 
 
Антон: У мене ларьок згорів. Я їду на заробітки.
Маричка: Куди ти їдеш? Надовго?
- Було два варіанта, либо Франція - іноземний легіон, либо була Іспанія - на апельсини. Ти ж мене знаєш, я не шукаю легких шляхів
- Що ти вибрав?
- Стройка в Португалії
- Португалія це ж країна мрій. А ти скажи, Антон, ця Португалія, вона далеко?
- Далеко.
- А вона дальше ніж Жашків? 
- Від Жашкова дві з половиною тисячі кілометрів
- То ти ще й Польщу побачиш!
>>>
 
 
26 березня 2010 року з 11.00 до 13.00 відбулася відкрита для ЗМІ веб-конференція Блаженнішого Любомира, Глави УГКЦ. Тема веб-конференції: «Міграція. Завдання Церкви у служінні мігрантам».
- в чому, на Вашу думку, полягає позитивний і негативний процес церковної інтеграції наших емігрантів та де знаходиться межа між першим і другим?
-  Людина, яка живе в середовищі українському в Україні, дуже часто не звертає досить уваги на релігійні і громадські вартості. Усе здається так само собою зрозумілим, що не вимагає більшої застанови. ...Коли людина потрапляє в особливі обставини поза рідним середовищем і починає усвідомлювати цю потребу застанови - це для неї буває надзвичайно корисним... Велика небезпека побуту поза межами України полягає в тому, що дехто з емігрантів, назвімо їх виходцями з України, мають перед очима тільки одну мету і забувають про все інше. А мета ця - нагромадити, накопичити якнайбільше грошей. В такому стані душі все стає байдужим - віра, релігія, молитва, мова, збереження традиційних свят. Воно все тратить зміст. Людина працює в двох різних місцях, трудиться сім днів на тиждень, не спілкується зі своїми людьми, має перед очима тільки одне, можна сказати, божище - гріш. Це є велика небезпека для емігранта...
Хто живе на чужині з відкритими очима, цікавиться не тільки накопиченням грошей, але збагаченням свого духа, цей збирає рясні плоди.
>>>
 
 
24 березня на  Корреспондент.net відбувся чат із директором Державної служби зайнятості України Володимиром Галицьким. Під час чату Галицький підтримав скандального міністра Табачника...
- Скільки насправді в Україні безробітних?
-... рівень безробіття складає 8,6%. Це нижче ніж в Євросоюзі - 8,8%...
- Що Ви робите, щоб зменшити відсоток безробітних?
- Особисто я?! Хм…  раз на тиждень обов'язково зустрічаюсь з безробітними. Правда, на жаль, це займає небагато часу.
- Скільки українців працює на даний момент за кордоном?
- ...1 100 000, ну, максимум - 1 200 000. Ось Вам цифра, яка підтверджена науковими дослідженнями... рівень зарплат складає 70% від ближніх сусідів, Польщі та Росії, від країн Західної Європи,  тобто мотивації до роботи та переїзду в ці країни, взагалі-то нема...
- Хто ви за  віросповіданням?
- Православний християнин. Розуміючи зловмисність у питанні, я -  за національністю єврей, те, як кажуть в народі, вихрест, з 2000 року. До цього був за віросповіданням іудеєм ...
- Де працює Ваша жінка?
- Моя жінка працює продюсером, але офіційно ніде не  зареєстрована.
>>>
 
 
Втім на даний момент в Україні понад 100 тисяч дітей не мають такої сім'ї, живуть у будинках дитини, інтернатних закладах. У тому числі це і неповносправні діти-сироти, щодо яких довший час тривала політика ізоляції їх від решти суспільства у такі установи. І усі ці діти чекають на сім'ю, яка прийме їх і буде любити їх...
Нашим спільним завданням є потурбуватися про цих дітей, сприяти тому, щоб вони знайшли родину і могли мати інше - щасливе - теперішнє і майбутнє... І зараз в Україні такий важливий час еволюції і поступових реформ від інтернатних закладів до сімейних форм опіки. Це складна і довга дорога, яку нам треба прокладати усім разом - втім це справді єдина дорога... І це та дорога, якою іде увесь цивілізований світ.
І це велика, велика робота для нас в Україні, щоб врешті кожна дитина-сирота, у тому числі і діти-сироти з особливими потребами, могли знайти родину. І до цієї роботи кожен з нас може додати свою маленьку краплинку. Ці краплинки можуть бути дуже різні - але лише так, крапля по краплі ми можемо досягти змін...
У нас, у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело» у Львові з нашого досвіду роботи з сім'ями, які прийняли чи усиновили дитину-сироту, народилася ідея цієї всеукраїнської акції. Вона походить також з нашої глибокої віри у доброту українського народу і у силу маленьких крапель, коли вони крапають часто, вчасно і влучно...
>>>
 
 
24 березня 2010 р. в аудіторії Інституту славістики Віденського університету відбувся святковий вечір, присвячений українському поетові Тарасу Григоровичу ШЕВЧЕНКУ.

Окрім доповіді "Вплив національних ідей Т. Шевченка на формування свідомості українців - учасників Першої світової війни" молода вчена Наталія Цікра  прочитала вірші Т.Шевченка українською, а професор Віденського інституту славістики Алуіс Волдан - переклади німецькою. Ще два австрійські професори  Міхаель Мозер та Стефан Сімонек зробили доповіді на теми досліджень творчості Т.Шевченка. Декілька пісень на слова Т.Шевченка заспівали молодіжний вокальний ансамбль Українського культурно-освітнього центру ім. І.Франка під керівництвом Г.Крук та талановитої бандуристки О.Нечай >>>

 
 
На українському літературному вечорі у Відні особливу увагу було приділено  читанню віршів сучасних закарпатських поетів. Українські студенти та студентки Австрії  натхнено передавали свіжу ауру поезії  молодих українських поетів:   Ірися Ликович читала вірші І.Надворної,  Гелена Салига - О.Луцишиної, Наталія Тарасюк - М.Нейметі,  Михайло Салига прочитав рядки Андрія Любки:

"Ти, наче вірус, нахабно залізла в мій бортовий
комп’ютер, і я завис. Завис у повітрі, наче
гірлянда, або сніжинка, наче струмінь Андрій Любко читає свої вірші "Гейшо, продай мені свою любов" та "Ленін, це слово, від якого мене рве на шматки"цигаркового
диму, наче мертвий янгол, наче Святий дух.

Я багато разів пробував позбутися тебе, викинути
у смітник, наче посуд одноразового використання, ти ж
чомусь поверталася, просто в інших формах. Зрештою, я
звик до тебе, як звикають до маленького песика, до
улюбленої газети, до саме цієї марки пива, саме
до цього ландшафту, саме до цього світла, саме до
цього запаху, саме до цієї депресії, саме до до цих
звихнень."
>>>
 

 
Фольклорний гурт „Гудаки” з села Нижнє Селище Закарпатської області приїхав до Берліна вперше. Година виступу гурту завершилася нестихаючими оваціями. Музикантам довелося грати ще й наступну годину. А прийшли на концерт в переважній більшості німці. Концерт проходив 21 березня 2010 року в приміщені архітектурної пам’ятки “Бальний зал з дзеркалами”. Затерті часом дзеркала притягують до себе тих, хто шукає екзотику. Нею і став гурт “Гудаки” для берлінців. Автентичний спів і одяг закарпатців зачарував звиклу до мікрофонів і сценічного шику публіку. Природній спів солісток, віртуоз-скрипаль і акторське мистецтво музикантів розгорнули перед публікою живу виставу музики і голосу. Одна німецька глядачка поділилась: “ Я навіть чомусь плакала під час концерту. Такої сильної і одночас радісної музики я ще не чула.” >>>
 
 
Нагородження М.Полечнюк14-19 березня 2010 року на запрошення громади «Українська родина» відбулася поїздка Ірини Ключковської,  директора  Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, у місто Сургут Ханти-мансійського округу Югри Російської Федерації.
Ірина Ключковська  відвідала сибірський край з високою місією: у селищі Перегребнеє, що за 800 кілометрів від Сургута,  відбулася урочиста передача архівних документів репресованої української акторки Ніни Певної.  Це стало можливим завдяки праці наших земляків, що живуть у Сургуті. Над проектом «Загублена у снігах Сибіру» тривалий час самовіддано працювала Ганна Литвин, начальник культури адміністрації міста Сургут, організатор приїзду делегації зі Львова, до складу якої увішли Надія Оксенчук, начальник управління освіти м. Львова та актори Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької  Леся Бонковська, Репресована українська акторка Ніна Певназаслужена артистка України,  і Степан Глова, народний артист України.
Скільки зусиль, роботи, організаційної підготовки треба було провести, щоб наша поїздка відбулася! Як треба любити свою Батьківщину, щоб зреалізувати цей проект! Низький уклін Вам, дорога пані Литвин... 2 червня 1942 року Ніну Певну разом з Полечнюк Марією, ще однією українкою, висадили на пристані ріки Об у селищі Перегребноє, де вона прожила 44 роки у четвертинці бараку до самої смерті. У збереженій трудовій книжці у графі «професія» запис – артистка драми, а далі ще 13 записів про те, що ця аристократка за духом  працювала на обробці риби, «счетним работником».
>>>
 
 
На виставці «Золотий горизонт. Чотири тисячі років кочівникам України» у замковому музеї у Лінці, яка триватиме з 21.03.2010 р до 22.08.2010 р., представлені культури кочових народів періоду від ранньої бронзової доби до середньовіччя, які населяли степи Північного Причорномор'я, аварів, хазарів, гунів, кіммерійців, кримських готів, половців, прадавніх болгар, сарматів і скіфів. Темами виставки є кочівництво, розгляд культур кочових та осілих народів, кінь як характерна тварина кочівників та шаманізм. На виставці представлені унікальні предмети, які свідчать про багатство і майстерність кочівників. На світлині: експонат виставки знайдено у 1974 р. гривна (нашийна прикраса) у формі витого обруча із золота >>>
 
 
Світовий  Конґрес Українців щиро вітає  Ієрархів і душпастирів українських Церков у всьому світі, а також усіх українців в Україні та в діаспорі з найбільшим і найвеличнішим святом – Днем Христового Воскресіння!
Символізуючи собою перемогу добра над злом, життя над смертю та світла над пітьмою, Великдень згуртовує нас у любові до воскреслого Сина Божого та надихає вірою у життя вічне. Цей світлий день нагадує про обов’язок жити за законами добра, згідно з Божими заповідями та з основами християнської моралі, а також дає надію на торжество справедливості та духовно зміцнює мільйони українців, що проживають у різних частинах світу. Віра у Христа століттями допомагала нашому народові вистояти у найважчі часи та єднала в боротьбі за вільне і гідне життя.
У день великого Христового Воскресіння Світовий Конґрес Українців закликає все  світове українство уславити Сина Божого та спільно піднести Великодню молитву за краще майбутнє для України та українського народу.
Нехай же світло Христового Воскресіння зігріває і оберігає всіх українців та приносить у кожну родину мир, радість і благополуччя на довгі літа!
Нехай Боже благословення зміцнить наш  народ у єдності, додасть віри у власні сили, а також натхнення й далі продовжувати спільну працю задля утвердження Української держави та консолідації усього світового українства!
Христос Воскрес!                                                                         Воістину Воскрес!
>>>
 
 
Концерт відбувся в Сіднею, в неділю 21.3.2010 в залі Дому Української Молоді. У своєому вступному слові, вітаючи від імені Управи Об’єднання Українських Громад всіх присутніх Петро Лютак, голова ОУГ сказав, що діти Української Центральної Школи ім. Княгині Ольги привітають присутніх хлібом і сілью.
Ярема Фалон і Олександра Люлька піднесли хліб і сіль. Понесли їх до отців, які  були присутні у залі. Отець Архипресвітор Микола Середюк, голова Консисторії (УАПЦ), який приїхав до Сіднею з Брізбен, і о. Симон Цькуй (УГКЦ) поблагословили хліб і сіль, яких опісля поставили на стіл біля соняшників, - 3 символи України...
Концертову частину розпочали під орудою співачки Оксани Василик- Рогатин, діти Братської Школи ім. Св. Андрія  при УГКЦ “ЗАПОВІТОМ” Т. Шевченка. Співали і всі присутні у залі. Це було дуже зворушливо й ми вдячні дітям, що вони вже кілька років це роблять. Відтак співали діти “ Поклін , Тобі, Тараса” й здається чи не всі діти деклямували віршики або на слова Шевченка або Йому присвячені!
Монтаж віршиків виконали і діти Центральної Школи ім.княгині Ольги.
>>>
 
 
В Комаромі відбувся вечір присвячений Великому Кобзарю Т. Шевченку. Свято було організоване місцевим Самоврядуванням українців м.Комарома за сприянням Державного Самоврядування українців Угорщини та мера міста Яноша Затько.
На традиційному вечорі, серед почесних гостей, були присутні мер с.Комарома Янош Зарко, депутати міста, та голова ДСУУ Я. Хортяні.
Шевченківське свято відкрив голова Самоврядування українців м.Комарома Юрій Кравченко, який підкреслив, що завдяки підтримці мерії міста та Державного Самоврядування українців Угорщини місцеві українці мають змогу щороку представляти найкращих українських митців Угорщини та України. Цього року самобутню культуру українського народу презентував Національний Академічний оркестр народних інструментів України під керівництвом Народного Артиста України Віктора Гуцала. Колектив такого професійного рівня вперше побував в м.Комаромі, де українська та угорська публіка сприйняли його виступ з великим захопленням.
>>>
 
 
Франція, Лілль. З 22 березня до 30 квітня 2010.

EDHEC Бізнес-Школа (Ecole De Hautes Etudes Commerciales du Nord) - 58, rue du Port.

Презентація фотографій з колекцій молодого французького фотохудожника українського походження Кирила Горішного “Гyцyли” та "Українці - Між Сходом і Заходом"
>>>

 

 
 
 Підприємці  міста Луганська, які здійснюють свою діяльність на центральному ринку  міста, з ініціативи ГО «Луганськ  – мій дім», в знак протесту проти  незаконних дій власників ринку, 19 березня перекрили центральну вулицю Луганська.
 Основними  причинами таких дій, стале  нахабне відношення адміністрації  ринку до людей, які в силу  обставин вимушені заробляти  на своє життя у такий спосіб.
 Нарахування  за орендну плату здійснюється  не обґрунтовано  і в закритому режимі, з чого складається структура орендної плати нікому не відомо. Тариф за оренду торгового місця – є самим високим у Луганської області. Власники ринку, використовуючи свою безкарність, безпідставно позбавляють суб’єктів підприємницької діяльності торгівельних місць, вимагають від підприємців здійснювати реконструкцію ринку за рахунок своїх грошових коштів.
 Організатори  акції направили свої вимоги  до керівництва міста та області,  запропонував в черговий раз  діалог з народом.
>>>
 
 
ВІДОМИЙ У ДІАСПОРІ ТА УКРАЇНІ ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЖУРНАЛІСТ, ЩИРИЙ УКРАЇНЕЦЬ І ПАТРІОТ ЛУКА КОСТЕЛИНА 23 БЕРЕЗНЯ ВІДЗНАЧАЄ ПОВАЖНИЙ ЮВІЛЕЙ – 80 ЛІТ ЖИТТЯ. З РОСИ І ВОДИ, ЮВІЛЯНТЕ! ...
Народився нинішній ювіляр 23 березня 1930 року в бойківській родині Ілька та Олени Костелинів у гірському селі Ялинкувате (Сколівський район Львівщини), що заховалося у міжгір’ї  чудових Карпат, прикрашених гордими смереками, зеленим буком та пахучими полонинами. Батьки змалечку прищепили Луці любов до України. Адже тато по тодішнім міркам був доволі освіченим, крамарював, працював рахівником, брав активну участь у роботі «Просвіти». А ще Ілько Костелина за часів польської окупації вступив у 1936 році до ОУН. Звісно, все це позначилось на вихованні Луки...
А про участь родини Костелинів в різних акціях, імпрезах, конференціях і щедрі пожертви на потреби храмів, української громади Чикаго можна говорити годинами. Либонь, саме тому Лука і Марія Костелина мають особисту подяку від Глави УГКЦ - Верховного архиєпископа Києво-Галицького Блаженнішого Любомира кардинала Гузара (за офіру на будівництво Патріаршого собору у Києві). Відзначив журналістську працю Луки Костелини у газеті «Українське Слово» і Предстоятель УПЦ КП - Святійший Патріарх Київський і всі Руси-України Філарет, нагородивши орденом святого Архистратига Михаїла. Має ювіляр і багато інших громадських відзнак та нагород.
>>>
 
 
7 березня ц. р. посол України в Канаді Ігор Осташ, голова Організаційного Комітету зі встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Оттаві Орест Дубас та президент Оттавського Відділу Конгресу Українців Канади Адріяна Буйняк-Віллсон передали під час Шевченківського концерту статуї Катерини, Бандуриста та Гайдамаків на тимчасове зберігання оттавській громаді.
Ці елементи майбутнього пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Лео Мола перебуватимуть в українському православному соборі Успіння Пресвятої Богородиці (статуя Катерини), католицькому соборі Святого Івана Хрестителя (статуя Бандуриста) та у Кредитовій Спілці “Будучність” (статуя Гайдамаків) до моменту встановлення монументу в Оттаві. Таким чином, кожен член української громади Оттави став символічно залучений до творення цього проекту.
>>>
 
 
Народний художник України Микола Сядристий став членом редколегії часопису "Музеї України"! Редактор часопису Віктор Тригуб зустрівся з легендарним майстром у галереї НЕФ у Лаврі. Микола Сергійович запросив до власного музею, розповів про свої унікальні мікромініатюри...
Сядристий Микола Сергійович, (microart.kiev.ua) - майстр мікромініатюри,Народний художник України, родом з с. Колісниківки на Харківщині; закінчив Харківське художнє училище (1961). С. створює мист. та техн. мікромініатюри: на вишневих і тернових кісточках,а також із золота (портретні барельєфи Т. Шевченка, С. Крушельницької, Данте та ін.), на зрізах зернят дикої груші і яблуні (акварельні портрети І. Франка, Мікеланджело Буонароті, Е. Хемінгуея, з пелюсток безсмертника мініатюрні книжечки (1,6 мм2 «Кобзар» Т.Шевченка), «Пам’яті О.Гріна»-вітрильник довжиною 3,5 мм,складається із 337 деталей,матеріал:золото-найтонший ювелірний виріб у світі. М.Сядристий — автор книг «Чи важко підкувати блоху» (1966) і «Таємниці мікротехніки»
Музика та виконання Валерія Вітру на вірші М.Сядристого:
-  Старовинний гімн «Вставай, твій час б'є у двері золоті......» 
-  Марш УПА «Скрізь осінні ліси» . УПА (Українська повстанча (повстанська) армія-підпільна збройно-політична формація, створена на Заході України у червні 1941 року представниками Уряду Української Народної Республіки в екзилі...
>>>
 
 
З блогу Андрія Любки: Як на те, в цей час до Києва навідався Вальдемар Домбровський, міністр культури Польщі 2002—2005 років, відомий як реформатор і промоутер польської культури. У рамках проекту «Європейський досвід: Польща» — Польського інституту і книгарні «Є» — минулої суботи він виступив у невеличкому залі книгарні на вулиці Лисенка. Послухати пана Домбровського людей набилося — не протиснутися...

Пригадалося, як свого часу міністр Домбровський ділився реформаторським досвідом і з Юрієм Богуцьким, і з Оксаною Білозір. Але наші міністри так нічого й не перейняли. Чому польська культура сьогодні на рівних представлена у Європі, як політик має не боятися непопулярних рішень і з чого починається відродження нації в державі — у коротких нотатках із публічного виступу Вальдемара Домбровського. >>>

 
 
Україна потребує єдності і культури, наша освіта і наука – якісного зростання, конкурентоздатності на глобальній арені, а університети – автономії. До цих завдань не може братися Дмитро Табачник, бо гуманітарна галузь не будується на ненависті і неправді. Не будьмо байдужими сьогодні, бо наші учні і студенти не вибачать нам цього завтра! Справжня педагогіка починається з власного прикладу, з відстоювання власної гідності. Закликаємо вас висловитися публічно проти Дмитра Табачника – особи, неприйнятної на такій важливій та відповідальній посаді, як міністр освіти і науки України.
Президент Національного університету «Києво-Могилянська  академія»
Сергій  Квіт
>>>
 
 
Виходить на те, що в Закарпатті появився ще один незлецький літератор. Олександр Гаврош. Журналіст, піїт, публіцист, автор пригодницьких книг (зокрема про розбійника Пинту та закарпатського силача на прізвисько Кротон), драматург...
всі нариси присвячені Закарпаттю, зокрема національним меншинам, які довгі роки-століття живуть на Закарпатті...
Написано легко (всіх 12 нарисів, зі вступом, який я вже називав, і висновками під назвою «Запах коров’ячих пляцків»), доступно, з симпатією до тих народів, звичаї і побут яких автор описує (угорці, румуни, німці, словаки, чехи, волохи, бойки, жиди, роми)...
Інколи шкода, що подібної книги не написали москалі, поляки, жиди, румуни, угорці etc... Не написали про українську національну меншину в їхніх країнах. Бо так зрозумів із книги, що цим нацменшинам Закарпаття не так вже й погано живеться на «нашій не своїй землі». Але живуть замкнуто, бояться асиміляції, майже не знають (або погано знають) українську, більше орієнтуються на російську, угорську, румунську мови. Рідко ідуть на контакт з українцями. А все пояснюється просто, – Україна й досі не сприймається в Європі як серйозний і авторитетний партнер (не кажу вже про здорову аґресивність). Це й приводить до того, що українська нацменшина у Словаччині все частіше записується словаками, бо «бути українцем стало невигідно»...
при теперішньому ставленні до проблем українства своєю державою, ми маємо реальні шанси перетворитися в рідній землі на нацменшину. Ось тільки так комфортно, попри всі перевитрати такого життя, як це є нацменшинам Закарпаття, нам вже не буде...
>>>
 
 
 Архів випусків
 
  148 147 146 145
  144 143 142 141
  |2010|
      140 139
  138 137 136 135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"