Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини УСІМ 15.12.2009 ::.

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

 
9 ГРУДНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ:ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ" Більшість виступів, на жаль, носили декларативний характер й майже не торкались конкретних змін до конституції й законів, які би захищали права етносів України на збереження своєї національної ідентичности.

МОВЧАН П.М. Європа постійно вимагатиме від України все нових стандартів, а Росія завжди шантажуватиме, вимагаючи призупинення так званої українізації історії,  культури і тому подібного... Соціальний дарвінізм – ось головний принцип існуючого світоладу. Великим і славним ми не є за теперішніми мірками... Тільки роблячи свою програму, культурну, інформаційну, це те до чого ми підходили, підходимо і ніяк не розв’яжемо...
ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Пам’ятаєте, як Микола Гоголь висловився: „Справжня національність перебуває в самому дусі народу”. Поняття народний дух, душа народу, які  лежить в основі національної ідентичності, належить німецькому філософу Гердеру... „Культурно організований дух нації втілюється у форму нації держави” – це не я сказав, це сказав Гегель. І саме Гегель обґрунтував правом сенс державності як форми культурної цілісності... формування національної ідентичності як колективного феномена, має бути спрямоване перед усім на творення єдності, суспільної солідарності та досягнення консолідації українського народу.


КОСІВ М.В. я  хотів би, щоб ми  в цьому плані виходили із  Конституції України, в якій сказано, що вона приймається від імені українського народу, причому „Український” написано з великої літери, і цей народ складається із представників всіх національності. Отже, в Україні всі мають бути українцями, звичайно, залишаючись приналежними до тих національних спільнот етнічних, з яких вони вийшли...
МАСЕНКО Л.Т. якщо національні меншини не інтегруємо ми, як зробили всі європейські держави, то власне це призводить до дезінтеграції і навіть до розвитку сепаратистських тенденцій десь на кордонах, там де в Буковині або в Закарпатті.


ДЕМ’ЯНЧУК В.О. За роки після проголошення незалежності зруйновано, доведено до краху вітчизняну економіку, систему соціальних гарантій і соціального захисту, мільйони людей викинуто за межі виживання. Тяжких ударів завдано науці, культурі, кінематографії, знищується армія, засмічується галіцизмом і говірками української діаспори наша прекрасна українська мова.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. Гарантовані Конституцією України ліберальні права і свободи не для нас і  байдуже, що 58 українців за моральну цензуру, а 70 не хочуть бачити насильства на екранах. Виявляється, треба просто відселити 58 процентів цих людей для того, щоб створити безпротестне середовище для інформаційного тероризму.


СКЛЯР В.М. Зараз дуже популярним міф є про 130 етносів. Але якщо спитати вас: назвіть хоч перші 50,- жоден з присутніх не відповість на це. Це міф. Україна не є поліетнічною державою. (Оплески) 78 відсотків населення складають українці, на 95 відсотках її районів, 468 із 490, українці складають більшість серед усього населення... 114 представників етнічних меншинних груп складають, підкреслюю, 0,37 всього населення
>>>

 
 
СКРИПНИК Г.А. ми маємо приватизовані засоби масової   інформації, які  не славлять українську минувшину, ставлять під сумнів досягнення і роль діячі української культури та науки... Інтелігенція українська завжди вміла мобілізуватися у потрібні часи. Нам потрібно альтернативні форми громадського спротиву формувати. І не допустити, щоб оці маніпулятори сьогодні спричинили до втрати того величезного завоювання, яким сьогодні є українська держава
 


ГІНЗБУРГ О.П. Бо я, наприклад, з коріння до коріння українка, моє дівоче прізвище – Мельник, і я страшенно люблю свою Батьківщину... Ви розумієте, створений  архів „Зарубіжної україники”, він майже не фінансується. Ми хочемо збирати всі, з усього світу документи, він не фінансується.


ШОКАЛО О. А. А найтривожніше те, що з проекту Основного Закону – паспорта Української держави, як перед цим із паспорта громадянина України, вилучено правову підставу української національної ідентичності. Українську національну ідентичність підмінено громадянською ідентичністю... На засадах культурної традиції корінного українського народу й на загальнолюдській моральній основі формується соціально-політично-правова спільнота – українське суспільство... Кожен представник титульної нації й етнічної складової українського суспільства повинен мати право вільно підтверджувати свою національність записом у паспорті громадянина України. А держава зобов’язана гарантувати це право кожному громадянинові й на цій підставі –представництво в органах державної влади всім національним меншинам у рівних із титульною нацією пропорціях.
>>>
 
 
У червні 2010 року в рамках Ольвійського форуму, що відбудеться в місті Ялта (на базі санаторію «Курпати») заплановано роботу секції «Українська діаспора: джерела та дослідження» за напрямками: 1) українська діаспора близького та далекого зарубіжжя – спільне та відмінне, 2) джерела з історії української діаспори, 3) дослідження історії української діаспори, 4) трудова еміграція >>>
 
 
Десятки людей  прийшли 28 листопада до талліннського Центру української культури, щоб вшанувати пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій в Україні. Акцію, в ході якої відбулась панахида, покладання квітів до пам’ятного знаку та інші заходи, організувало Посoльство України в Естонській Республіці разом з Конгресом українців Естонії. Естонія була першою країною, яка визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду... Фотовиставка тривала один день і була проведена в рамках акції, приуроченої до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, яка відбулася в цей день у Таллінні. В ході акції відбулася панахида, яку провів священик Української греко-католицької церкви отець Володимир Палієнко; присутні також запалили свічки та поклали квіти до пам’ятного знаку жертв Голодомору, який був освячений кілька років тому і зараз зберігається в церкві... Варто також  сказати, що очевидець трагедії – мешканка Таллінна пані Мірошниченко цього року відмовилась прийти на акцію, тому що, як вона сказвла, її російськомовні приятелі звинувачують у наклепі на радянську владу.   >>>
 
 
Досвід, професіоналізм, мудрість завжди цінувались у кожній галузі людської життєдіяльності. Відрадно, що в нашому краї є люди, котрими можна захоплюватися, пишатися, адже їм притаманні ці позитивні неоціненні якості. У їх числі – сільський голова Тростянецької сільради на Бережанщині, ветеран ниви самоврядування Ганна Антонівна Білоус... У центрі села відкрито два нових пам’ятники – борцям-лицарям України та до вшанування річниці Голодомору. До речі, пам’ятник на вшанування жертв Голодомору – один із перших в області. Відтепер мешканці та гості села з хвилюванням читатимуть на ньому напис: "Збудовано з нагоди вшанування 77 річниці Голодомору. Пом'янімо мільйони замучених голодом, позбавлених шматка хліба, позбавлених надії на життя". Про голод пам’ятають і старші люди Тростянця. Селяни й самі голодували після війни, особливо в 1947 році. Обабіч стежки, що веде до місцевого храму, збудовано "Хресну Дорогу" – ще один штрих духовного виховання сьогоднішньої молоді й нащадків. >>>
 
 
Показ уривків комедійної вистави «Сорочинський ярмарок», присвячений 200 – літтю з Дня народження всесвітньо відомого письменника Миколи Гоголя, який довгий час проживав у Римі, усіх глядачів залишив у гарному веселому настрої. Дякуючи Володарям Impresa «Leonardo Costruzioni” Массімо Карзетті та Анні Сампаолезі, а також Міській раді Рима, святковий бенкет української та італійської кухні і традиційний український танок надовго запам’ятається українцям та італійцям, присутнім на святі. Як сказав другий секретар Посольства України в Італії Ігор Брусило: «Цей захід зумів об’єднати людей різних націй – українців, білорусів, молдаван, росіян та італійців під небом сонячного Рима. Адже це і є міжнаціональна інтеграція!». >>>
 
 
Маючи одні з найкращих чорноземів, потужну науково-технічну базу, масу проблемних питань з рекреаційними, водоохоронні, природоохоронними територіями, незайняті робочі руки, різнокольорова влада так і не змогла освоїти буквально лежить "під ногами" дорогий ресурс. Рушійною силою, що стрімко розвивається в світі виробництва екологічної сільськогосподарської продукції є, перш за все, усвідомлення науково доведеною небезпеки для здоров'я людини системного вживання продовольства, яке може містити залишки засобів хімізації. Це в Україні вагітні жінки і діти вживають плоди та овочі, вироблені в теплицях, в відкритому грунті, в приватному секторі на присадибних ділянках з надмірним і не контрольованим використанням отрутохімікатів, не підозрюючи про можливі негативні наслідки такого харчування. У них немає права вибору, про що так завбачливо подбали лобісти від харчової промисловості і торгівлі. Відомо, що розораність сільськогосподарських угідь в Україні сягає 80%, у той час як у Європі - 26%, у США - 14%, у Росії - 14%. >>>
 
 
Сканер для перевірки вантажних поїздів на кордоні між Словаччиною та Україною може відновити свою роботу  на повну потужність. МАГАТЕ підтвердило, що сканери не виробляють випромінюванння небезпечного  для здоров'я потягових бригад. Братислава /Матовце. Сканер на залізничному переїзді  Матовце є безпечним для водіїв та екіпажу потягів - за словами офіційного представника міністерства закордонних справ експерта Пітера Стану, - до цього заключення прийшло  Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), опубліковавши сьогодні результати вимірювань. УСІМ №127 : 25.08.2009     |    Перемога у прикордонному протистоянні>>>
 
 
27 листопада 2009 року в приміщенні Римської мерії на Капітолійському пагорбі у залі „Карроччо” відбувся День пам’яті жертв голодоморів, організований Посольством та додатковим радником Римської міської ради з питань країн Східної Європи Тетяною Кузик спільно з Департаментом культурної політики і комунікацій Римської мерії.Римська міська рада вдруге після міжнародної акції „Незгасима свічка” приймає комеморативний захід, присвячений вшануванню пам’яті жертв однієї з найжахливіших гуманітарних катастроф ХХ століття – Голодомору 1932-33рр. в Україні, що об’єднав представників міської влади, парламентаріїв, дипломатів та сотню італійських та українських студентів. >>>
 
 
Процес об’єднання Європи супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. Саме зараз, в епоху стрімких глобалізаційних перетворень, можна з певністю говорити про транснаціоналізацію вищої освіти. Чи можна втілити в життя таке поєднання: відповідати сучасним вимогам часу та зберігати надбання історично викристалізуваної національної освіти? Одним з яскравих представників, якому впродовж майже дев’яносто років вдається зберігати власне обличчя і разом з тим втілювати на практиці необхідні елементи модернізації навчання, є Український Вільний Університет (УВУ), котрий згідноз з вимогами часу, сьогодні під орудою нового Ректора УВУ, професора Івана Мигула зазнав значних змін в навчально-науковому процесі заради утвердження серед провідних Європейських вищих навчальних закладі >>>
 
 
Кiлька днiв тому побачив на Aljazeera English документальний фiльм режисера Майкла Главоггера (Michael Glawogger) пiд назвою “Underground Heroes” (Пiдземнi герої) про шахтарiв Донбасa. Дуже гарно зроблений, вразило те (i чого не чекав), що простi, не полiтичнi люди там хоча i нiби-то рускоязiчнiє, але аж раптом прориваеться у них крiзь шар совiцькостi щось українське: “Ну, що будемо їсти?!!” Цiкаво... >>>
 
 
У Мюнхені розпочався процес над ймовірним наглядачем концтабору "Собібор" Джоном (Іваном) Дем'янюком. "Німецька хвиля" записала інтерв'ю з адвокатом обвинуваченого - Ульріхом Бушем.
Deutsche Welle: ...Дем’янюк є жертвою нацистів. Чому?
Буш: ...Ми діємо за двома стратегіями захисту. Протягом 33 років пан Дем’янюк стверджував, що ніколи не був нацистським вахманом, ніколи не був у Собіборі або Треблінці. За його словами, його два роки тримали у таборі для військовополонених червоноармійців. Він стверджував, що службове посвідчення та списки на передачу – сфальсифіковані. На цих попередніх висловлюваннях і будується захист...Як альтернативний варіант, на той випадок, якщо суд дійде переконання, що посвідчення є автентичним і обвинувачений був вахманом у Собіборі, ми захищаємо пана Дем’янюка відповідно до стратегії, що й у цьому разі пан Дем’янюк є так само невинуватим. Тому що тоді його, як і всіх вишколених в таборі Травнікі охоронців, нацисти змушували робити за них брудну роботу в таборах знищення. При цьому з історії відомо, що «травнікам» загрожувала смерть. Якщо вони відмовлялись виконувати накази або дезертирували, їх самих розстрілювали або труїли газом.
Довідка УСІМ: На захист пана Дем"янюка в Німеччині виступила  українська громада міста Дюссельдорф. Це звернення до Земельного Суду м.Мюнхен знаходиться в справі пана Дем"янюка
>>>
 
 
Спілка об'єднань громадян у Луганській області «Трудовий Рух «Солідарність» 05.11.09 р.. на регіональному телеканалі «ЛОТ» провела пресс-конференцію, на якої дуже гостро стояло питання корупції на вугільних підприємствах Луганської області. На прес-конференції йшла мова про те, що Конфедерація вільних профспілок Луганської області (КВПЛО), яка є одним із засновників СОГ «Трудового Руху «Солідарність», систематично інформує керівництво області, місцеві органи влади, прокуратуру про злісні порушення норм Конституції України, трудового законодавства, Закону України «Про престижність шахтарської праці», про факти корупції на вугільних підприємствах регіону... У випадку, якщо на своє звернення ми в черговий раз отримаємо формальну відписку, ми змушені будемо визнати, що і керівники держави зацікавлені у знищенні і розграбуванні вугільної галузі і напевно мають від цього прибуток. >>>
 
 
Голодомор скоєний у 1932-1933 роках в Україні - одна з найбільших в історії людства гуманітарних катастроф. Це був свідомо й чітко спланований тоталітарним комуністичним режимом Геноцид проти Українського народу. У такий цинічний, нелюдський спосіб комуністична влада намагалася завдати смертельного удару українському селянству як основі нашої нації, підірвати сили нашого народу і назавжди усунути саму можливість відродження України як незалежної держави. За оцінками істориків, за неповний рік з осені 1932 до початку літа 1933 року від штучно організованого голоду в Україні загинуло 10 мільйонів наших співвітчизників. Вмирало 17 людей щохвилини, тисячу щогодини, 25 тисяч щодоби. В неділю, 29 листопада українські громадські та релігійні організації за підтримки Посольства України у Португалії у м. Лісабоні, провели мітинг-реквієм та панахиду за померлими в наслідок Голодомору. Після чого учасники акції траурною процесією вирушила Проспектом Almirante Reis від площі Martim Moniz до Української Греко-Католицької Церкви. Захід завершився годинною скорботною ходою його учасників вулицями португальської столиці та переглядом історично-документального фільму українського режисера В.Дєрюгіна «Технологія геноциду». >>>
 
 
У редакції “Гомону України”: Зліва Михайло Ляхович, д-р Олег Романишин (редактор “Гомону України”), Анна Головчук, Павло Головчук, дев’ятинець Михайло Гуцман (член редакції “Гомону України”)Павло Головчук належить до провідних діячів культури між українцями, які живуть на теренах Хорватії, Боснії і Сербії. Він є автором чотирьох книжок поезії, са- тиричної прози та спогадів про минули його рідного села Дев’ятина в Боснії... Він і його дружина Анна починаючи з 25 травня перебували на північно-американському континенті. Перше вони відвідали родину в американському штаті Ореґон, відтак побували у Едмонтоні, і на останку, прибули до Торон- та. Канадське Об’єднання Українців Колишньої Югославії вже заздалегідь готувалося до цієї небуденної події, до зустрічі з нашим найбільш продуктивним поетом і громадським діячем... Під час свого побуту в Торонті, Павло і Анна Головчуки відвідали редакції газет “Гомін України” та “Новий Шлях”, Iнститут Св. Володимира, друкарню отців Василіян, вкло- нилися пам’ятникам Лесі Українці, та св. Володимиру. Вони відвідали і літургічні відправи у церкві Св. Отця Миколая та Св. Іллі. Наша невелика громада у той спосіб хотіла віддячитися Павлові Головчука за його довголітну пра- цю на полі збереження національної ідентичности українців на теренах Боснії, Хорватії і Сербії. >>>
 
 
Карта 1918 року. Кубань - з Україною!На кубанській і суміжній територіях виникають дві антагоністичні українські держави: відмежована від більшовицької Москви Кубанська Народна Республіка (за ухваленою восени 1918-го Конституцією — цілком демократична, підкреслено парламентська) та Кубано-Чорноморська Радянська Республіка, яка також (але вже через крайню свою лівизну) порвала з більшовиками. На початку 1918-го на кубанському полі з'являється новий гравець — Добровольча армія, яка відкочується сюди під ударами червоних із ворожої їй області Війська Донського з його притаєними столітніми козацькими образами на Москву . Денікінська армія одразу ж — і успішно — спробувала заволодіти багатою Кубанською областю... Але історичний час уже втрачено. Спочатку Кубанська Рада залишає свою столицю, У травні 1920-го в Адлері, перед евакуацією, вона заявляє про збереження у вигнанні "кубанських інституцій "... А що було на самій Кубані? Після тієї епопеї зникає сама назва "Кубанська область." За помахом руки вождя вона була розділена на Краснодраський край та край Ордженікідзенський. У 1920-х на Кубані ще рятувалися від голоду на Півночі (тобто на Кубань прибували голодуючі з Півночі). А вже у 1932 році сама Кубань у колгоспних лошатах починає помирати від голоду... >>>
 
 
Законопроект Про люстрацію підготовлено і внесено до Верховної Ради народними депутатами Іваном Заєцем та Ярославом Джоджиком (обидва - Наша Україна - Народна самооборона, члени УНП). Автори документа пропонують ввести в Україні обов'язкову процедуру перевірки людей, які претендують на посади в законодавчій, виконавчій та судовій владі, а також у правоохоронних органах на предмет їх співпраці з КДБ СРСР, а з 1991 року - зі спецслужбами іноземних держав... Як відомо, ще в 2005 році подібний законопроект до Ради вніс нині покійний народний депутат Василь Червоній ( Василь Червоній – загибель чи вбивство?). Тоді ж було зареєстровано альтернативний законопроект про люстрацію лідера Свободи Олега Тягнибока. У ньому пропонувалося на 10 років заборонити займати посади міністрів, губернаторів і ставати депутатами тим, хто станом на 1991 рік працював на керівних посадах, починаючи від райкомів КПРС і вище, був членом бюро парткомів, працював у КДБ СРСР. Проте жоден з цих документів не розглянули навіть у першому читанні >>>
 
 
22 листопада у приміщенні Grand Hotel Salerno, що у Салерно, проходив III-ій Міжнародний фестиваль української та італійської пісні «Без кордонів», організований Regione Campania, українсько-італійською культурною асоціацією «Калина», асоціацією ARCI Salerno та проектом Alchimondo при підтримці Генерального консульства України в Неаполі... За встановленою традицією фестиваль відкрили господарі сцени - співочий колектив «Калина» (худ. кер. Ольга Тарасюк). Весільна пісня «Чарка вина» відразу підняла настрій у присутніх, викликала посмішки та щирі оплески, а неаполетанська «Марінаріелло» зачарувала своєю ніжною мелодією... А гуморески у виконанні Андрія Монаха викликали вибухи сміху та великі овації. Італійським глядачам, які становили цього Директор школи Козімато Паоло Петрасса у своєму виступі розповів про проект «Спільні діти» та вручив Генеральному консулу Володимиру Карачинцеву керамічну тарілку із зображеним на ній сонцем, від якого розходяться промінчики в різні сторони, і на якій двома мовами написано «Усі разом у сонячному промінчику».разу майже чи не третю частину глядачів, залишалося тільки шкодувати, що вони не розуміють української мови. На чий вихід найбільше чекали українські глядачі – так це на гостя з України Олександра Долю (Київ) та гостя з США Тараса Брайляка (Чикаго). Ці молоді талановиті співаки зуміли відразу ж зачарувати зал, заволодіти увагою глядачів, захопити у полон своїм чарівним, сильним голосом. А ще – відкритими серцями та щирими посмішками. Олександр Доля зумів підбити глядачів до танцю і глядацький зал перетворився за якусь мить у танцювальну площадку. >>>
 
 
В суботу, 28 листопада, розпочався відкритий інтегрований урок з історії України та української літератури в старших класах української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Вчитель історії Алла Лобач озвучила епіграф до книги-меморіалу «Голод–33», написаної подружжям Володимиром Маняком та Лідією Коваленко. «Літа 7441 від Сотворення світу (літа 1933) від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів (До Книги буття українського народу, - якщо таку книгу буде колись написано)»... Поминальні заходи продовжилися в неділю, 29 листопада, панахидою у православному храмі Св. Миколая в Піреї. Багаторічні намагання української громади донести правду про Голодомор до грецького суспільства не були марними. Вперше ініціатором заходу відзначення скорботної дати стала грецька сторона. Панахида організована Грецько-Українською палатою під егідою Посольства України в Греції. >>>
 
 
Мистецтво українських трудових мігрантів "четвертої хвилі" було широко презентовано у Неаполі у  приміщенні Missionari Vincenziani (via Vergine, 51). Як уже повідомляв УКРІНФОРМ, на Апеннінському півострові триває Міжнародний український мистецький фестиваль "Гілка калини - 2009". У черговому відбірковому турі взяли участь виконавці, художні колективи з південних регіонів Італії...Як відомо, Україна  за темпами й масштабами трудової міграції належить до першої десятки країн у світі. Фінансова криза, безробіття змусили мільйони людей залишити свої рідні місця, домівки і зайнятись часто некваліфікованою працею та шукати кращої долі по суті на всіх континентах. Водночас представники новітнього міграційного процесу на чужині, не маючи належної підтримки від рідної держави, намагаються самоорганізовуватися і самореалізовуватися....Журі фестивалю  відзначило високий мистецький рівень його учасників і відразу двом солісткам присудило першу номінацію - Ірині Колпак та Іванні Сосовській, колишнім освітянам. Друге місце  виборов "Зорепад". Цей український  колектив ось уже протягом шести років проводить активну концертну діяльність у Неаполі. Третя номінація - в Ольги Тарасюк. Вона вже тривалий час живе і працює в Італії, бере досить активну участь у громадському житті українських мігрантів, очолює українсько-італійську культурну асоціацію "Калина" в Салерно. >>>
 
 
29 листопада 2009 року у Празі, з ініціативи міжнародного об’єднання "Українська Свобода" і Спільноти прихильників об’єднання, відбулася поминальна хода до 76-ліття Голодомору в Україні. У заходах взяв участь член Політради ВО "Свобода" Василь Павлюк.

Понад 50 учасників ходи – українців з Чехії, Австрії та Німеччини – із запаленими свічками пройшли вулицями центру чеської столиці. До поминальної ходи приєднувались також чехи і гості столиці. Після закінчення ходи на площі Старого міста відбувся мітинг, на якому пом’янули мільйони жертв Голодомору в Україні. >>>

 
 
21 листопада  у приміщенні Comune di Baronissi була проведена конференція «Спільні діти», організована асоціацією «Друзі дітей» (Салерно), до якої приєдналася міська адміністрація міста Бароніссі, що знаходиться у провінції Салерно. Завдяки проекту безпритульні діти, які проживають в інтернаті міста Буча, матимуть можливість контактувати з жителями Бароніссі. Проект «Спільні діти» створює прямий зв’язок із безпритульними дітьми інших країн, з якими співпрацює асоціація «Друзі дітей», та італійськими жителями, зокрема, школами, та спільнотою в цілому, що дає можливість не тільки зрозуміти реальну картину життя безпритульних дітей, але й відчути солідарність з кожним із них і бути відповідальним за їхню долю... Та особливе пожвавлення викликав виступ учнівського хору «Сонячний промінчик» початкової школи м. Бароніссі ім. Козімато, склад якого становлять учні 5-тих класів. Цього виступу чекали з нетерпінням. Ольга Тарасюк підготовила з італійськими учнями пісні «Сонячний промінчик» та «Шкільна пісенька», які і виконали вони під час заходу. Українські іммігранти, які були присутні на конференції, спочатку не зрозуміли, звідки взялися в залі українські діти, і тільки легкий італійський акцент дав їм зрозуміти, що співають-таки італійські діти. >>>
 
 
З переглянутих мною всіх документів в Міській Раді - українськість полeглих і похованих на цвинтарі в Ґенку підтвердилася й багато дечого іншого. Для нас українок, народжених у Ґенку, все, що ми віднайшли дуже емоційна історія...Тепер нам треба відвоювати ї українську ідентичність на цвинтарі - а це потребує ще  акцій. І треба нам до того заключити посольство України, громадськість. Я вже знаю, що не буде так просто поставити тризуби або хоч один трузуб на додатковій пропам’ятні дошці. Пам’ятаймо, що пам’ятник поставлений Міністерством культури CCCР і ще за існування CCCР. Aле доб’ємося свого..
- Cкажіть він був українець? – запитався нас. Ми подивилися в список.
- Так ! Чому питаєтеся?
– Дивіться, - сказав флямандець із сльозами в очах, - він мав 16 років як згинув...Я собі його адоптував і приходжу щотиждня на могилу!
>>>
 
 
 Архів випусків
 
  138 137 136 135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"