Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини УСІМ 22.11.2009 ::.

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

 
21 листопада 2009 року в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області урочисто відкрито Меморіальну садибу-музей Павла Івановича Муравського – нашого сучасника, видатного хорового диригента й педагога ХХ–ХХІ століть, Героя України, Народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка та Міжнародної премії ім. В. І. Вернадського, повного кавалера орденів «За заслуги», дійсного члена Академії мистецтв України, професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Для людей старших поколінь шанувальників українського хорового співу Павло Муравський – довголітній художній керівник і головний диригент хорових капел «Трембіта» й «Думка». А для молодших поколінь українських музикантів Павло Іванович – улюблений вчитель: майже 40 років він працює художнім керівником і головним диригентом студентського хору та професором Київської державної консерваторії (з 1995 – Національна музична академія ім. П. І. Чайковського). Додаток: Звернення учасників урочистого відкриття сидиби-музея до Президента України  >>>
 
 
1989. Чи справді це була революція? Богдан Горинь під час круглого столу „За нашу і вашу свободу“, що відбувся 23 липня цього року в Києві, сказав: НІ! „Я еволюціонер і нічого спільно з революціонерами не маю“. На його погляд, у 80-их і на початку 90-их років не було жодних революційних подій ані в Україні, ані в Польщі, ані в Чехословаччині. Він впевнений, що тоді лише почався широкий реформаторський рух, який охопив Центральну Європу і країни Радянського Союзу. Його слова, можливо, задовольнять тих, хто донині не може змиритися з місцем, яке у наших післяреволюційних суспільствах займають представники старої номенклатури, тих, кому (як, наприклад, Мартіну Мейстржіку, розмову з яким знайдете на сторінках нашого часопису) страшно подумати, що рух, куди молодь ішла з чистими помислами, міг її цинічно використати. Або тих, хто донині вірить, ніби революція таки відбулася, просто під час і згодом після неї її головні гравці наробили чимало помилок та допустилися невдалих компромісів. >>>
 
 
7 листопада у приміщенні школи містeчка Раполла, що розташоване у провінції Потенци (Базиліката) зібралося чимало людей. Жителям міста було цікаво побувати на святі, організованому міською адміністрацією у співпраці з асоціацією Centro Sud Extra Comunitari (голова асоціації Олександра Крокіс). Подібне свято проводилося вперше, отож зрозуміло, що воно викликало неабияку цікавість як в українських заробітчан, так і в місцевих жителів... Дуже тепло приймала публіка виступ групи «Калина». Концерт, що тривав майже дві години, не залишив байдужим нікого. Українці співали разом з «Калиною» українські пісні, а італійці – італійські. Місцевим жителям дуже сподобалося те, що українці співають італійські пісні. Це засвідчило, що іммігранти добре інтегруються, цікавляться культурою Італії. >>>
 
 
                     Ми взяли владу, не було вибору
20 років тому чехословацька снігова куля – якою було листопадове побиття студентів – перетворилася на лавину [17 листопада 1989 р. міліція брутально розігнала демонстрацію на празькій площі Св. Вацлава – цей день дав початок оксамитовій революції]. І раптом уся тоталітарна система впала як картковий будиночок... чому ще не написано нової, демократичної конституції? Чому ви не домовилися про нову виборчу систему? ... Попри це, я вважаю, що це добре, що ми були не підготовлені до історичних змін, до їх прискореного темпу. Хто дуже добре підготовлений, той, як правило, викликає в мене підозри.
              Історії не прискориш
Пригадую собі, як у перші місяці та роки президентського життя я був просто-таки хворобливо нетерплячим, як неймовірно дратувався, що нічого не вдасться влаштувати в ручному режимі й усе триває так жахливо довго. Це було для мене (і з певністю – не тільки для мене), напевно, найбільшим відкриттям: що на історію дійсно можна мати якийсь вплив, але її ніяк не можна прискорити...
                    Потрібна покора
Ми повинні усвідомити, що хоча мусимо брати на себе відповідальність за світ, не можемо покладатися на переконання, що знаємо все, а отже, й те, чим усе це закінчиться. По суті, ми не знаємо нічого, хоча ніхто не може позбавити нас надії.
>>>
 
 
Німецьке ТБ про сумнівність свідчинь вини  І.Дем'янюка30 листопада 2009 р. у Мюнхені, Німеччина, відбудеться судовий процес над Іваном Дем’янюком, якого німецький суд намагається звинуватити в тому, що у 1943 р. він був вартовим у концтаборі Собібор, де загинуло близько 27,900 осіб. У період Другої світової війни Іван Дем’янюк, будучи солдатом радянської армії, потрапив до нацистського полону та під загрозою смерті змушений був виконувати обов’язки полоненого... Німеччина хоче судити свого колишнього полоненого, тоді як німцям, які були пов’язані з діяльністю нацистів, було фактично в минулому надано амністію. Тому Світовий Конґрес Українців закликає українців усього світу запротестувати 30 листопада 2009 р. проти суду над Іваном Дем’янюком, який виглядає як акція перекладання вини на полоненого, щоб зменшити відповідальність за нацистське минуле та за амністію. >>>
 
 
Ще один , вже четвертий Міжнародний симпозіум художників "Кам Арт" сповістив усьому світові через своїх учасників – посланців миру, народних дипломатів у галузі мистецтва – про своє завершення. Неначе ластівки, полетіли вони до своїх країн з надзвичайно безцінним багажем вражень від красот придністровської осені, гостинності місцевих жителів, багатого історичного минулого кам'янської землі, де протягом вісімнадцяти творчих днів відбувалося найголовніше дійство. До народження прекрасних полотен з живописними краєвидами та скульптур з каменю залучилися митці з Польщі, Білорусі, України, Молдови, Росії, Гагаузії. Народний художник України з Житомира Василь Фещенко, який зі своїм учнем Віталієм Рожиком є соавтором пам'ятника Т.Г.Шевченку в місті Кам'янка, давав покористуватися власним скульптурним молотком найсміливішим. Тепер вони можуть пишатися тим, що на створеній у Кам'янці майстром скульптурі козака Довговуса є й їхніх декілька відбитих контррельєфних смужечок. Скульптур митці створили одинадцять. Богдан Корж з Ужгороду зробив дві – "Тиміш" і "Дівчина з косою". Ще два образи народилися під різцем придністровського митця Григорія Султана – "Козачка-молдованка" та "Портрет".Наймолодший зі скульпторів львовянин Роман Кикта теж не відстав від колег по майданчику. Його скульптури "Я відаю" й "Трипільська Ніка" народилися з мотивів стародавньої трипільської культури, елементи якої він знайшов у оточуючому середовищі. >>>
 
 
У м.Тихонь, де знаходиться відоме в усій Угорщині Абатство, відбулося величне українсько-угорське свято в день покровителя Святого Аньоша. Тут 8 років тому спільними зусиллями мерії міста та Державного самоврядування українців Угорщини був встановлений пам’ятник королю Угорщини Андрашу І-ому та королеві Угорщини Анастасії (доньці Ярослава Мудрого – українській княгині). Від того часу за традицією сюди приїжджають українці віддати шану королівській парі – засновникам Тіхоньського абатства (1055 р.)...Настоятель абатства Ріхард Корзенський, звернувшись до парафіян та гостей-українців на обох мовах, наголосив на великій історичній місії засновників Абатства, які в ХІ ст. врятували Угорщину від погромів язичників та назавжди укріпили християнство у цій країні >>>
 
 
На Першому каналі в програмі "Аудієнція" було показано інтерв'ю із президентом Світового Конгресу Українців Є.Чолієм, в якому він висловився за зняття недоторканности депутатів Верховної Ради, щоб вони відповідальніше відносились до своїх обов'язків й меньше тримались "за свої крісла". Він також підкреслив, що український народ зможе об'єднатись у відповідний момент для обрання гідних лідерів. Заклик голови УВКР під час щорічних зборів СКУ Д. Павличка надати 10 місць від діаспори у Верховній Раді у наступних парламентських виборах, на думку Є.Чолія, цікавим й слід було би вивчити ряд юридичних питань щоб вияснити чи буде представництво діаспори в парламенті більш чи меньш корисним, бо це не головна роль діаспори. >>>
 
 
13-15 листопада у Лондоні проходив ХІІ з’їзд Европейського конґресу українців (ЕКУ), в роботі якого взяли участь голови і представники 19 організацій-членів ЕКУ (всього в цій структурі є 27 членів). Місце проведення з’їзду було вибране не випадково – саме в Лондоні 1949 року було засновано Координаційний осередок українських громадських центральних установ (КОУГЦУ), який 1994 року був переіменований у ЕКУ і відіграв важливу роль у процесі об’єднання українців за межами України. Письмові вітання з нагоди 60-річчя ЕКУ надійшли від Президента України Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Володимира Литвина, Міністра закордонних справ Петра Порошенка, Голови Української всесвітньої координаційної ради Дмитра Павличка, керівника Міжнародного інституту освіти та зв’язків з діаспорою Ірини Ключковської та інших офіційних осіб. Між іншими, поздоровлення надіслали колишні голови ЕКУ мґр Омелян Коваль (нинішний почесний голова організації) і д-р Юрій Рейт...Делегати з’їзду прийняли в дійсні члени ЕКУ Пласт (Словаччина) та Українську громаду Республіки Хорватія, умовними членами стали Спілка українців Португалії і Українська громада в Іспанії. Учасники зібрання надали мандат до тогочасному Голові Ярославі Хортяні другу каденцію очолювати ЕКУ і обрали решта поширеної президії ЕКУ в складі: Славко Бурда (1-ий заступник Голови), Петро Тима (2-ий заступник Голови), Федір Курляк (Генеральний секретар), Левко Довгович (почесний член Президії), Віра Коник (Естонія), Галина Маслюк (Греція), Іван Лаба (Словаччина), Мирослав Гочак (Сербія). Контрольно-ревізійну комісію ЕКУ обрано в складі: Любомир Мазур (Голова), Оленка Довгович (Словаччина) і Іван Пастернак (Франція). ХІІ з’їзд ЕКУ прийняв також постанови щодо підтримки ініціатив СКУ про співпрацю з офіційними установами України, щодо покращення роботи з молоддю, усунення недоліків у діяльності Міжнародної української школи. >>>
 
 
Після парламентських слухань щодо закрдонного українства до УВКР завітав племінник Олександра Довженка, заступник голови товариства української культури «Славутич» (Москва). Тарас Дудко, який висловив своє враження від слухань у Раді , сподіваючись, що ця подія дасть можливість українцям в діаспорі поліпшити свій стан й особливо українцям в Російській Федерації. А стосовно засобів покращення російсько-українських відносин напівжартoмa розповів, як у дружньому колі його колеги прийшли до висновка, що слід відсторонити десяток російських антиукраїнськиих політиків від влади, з одного боку, а, з другого, нищити занадто деструктивну українську Раду, яка заважає розвиватися народу, сприяє соціальній депресії й апатії у людей. >>>
 
 
Поточні дані з порталу Міністерства внутрішніх справ Італії на момент публікаціїВ останньому випуску українського журналу в Італії "Український Голос" розміщено статистику, згідно якої "Понад 37 тис. українських заробітчан легалізувалися в Італії. 37 тисяч 178 українців, що займаються домашньою працею, подали документи на легалізацію в Італії. Загалом, за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Італії, впродовж місяця, відведеного на легалізацію, було подано 294 тисячі 744 запити. При цьому українці є лідерами за кількістю запитів - частка запитів від українців становить 12,61%. Другими за обсягами запитів стали вихідці з Марокко – 36 тисяч 112, третіми – громадяни Молдови – 25 тисяч 588. Отримання дозволів на проживання розпочалася з 1 жовтня      2009 року і здійснюватиметься за підсумками перевірки достовірності поданих даних." >>>
 
 
14 листопада Спілка української молоді Америки (СУМ) відзначила 60-ліття осередку ім. Миколи Павлушкова в Чикаго та 60-ліття СУМу в Америці. СУМ ставить за мету організувати і виховувати молодь на засадах виховних ідеалів – Бог і Україна – щоб у праці над формуванням християнського і національного світогляду та морально здорової індивідуальності одиниць плекати ідейну єдність українців у цілому світі, готових працювати для добра українського народу і змагати до скріплення його державності. СУМ виховує членство на принципах християнської етики і гордості за українську національну спадщину. Наголос ставиться на важливості ролі особи як громадянина держави і як члена української спільноти. >>>
 
 
Штучний голод 1932-1993 років жорстоко винищував кубанців - про нього й досі згадують як очевидці трагедії, яким вдалося вижити, так і їхні нащадки. Традиційно тут проводилися заходи з вшанування жертв голоду. Про те, що відбуватиметься в річницю трагедії 1932-1933 років на Кубані цього року, «Дню» розповів голова громадської організації «Товариство українців Кубані» Микола СЕРГІЄНКО...Раніше цілий номер газети «Родная Кубань» був повністю присвячений цій проблемі. Голодомор вивчають на такому шкільному предметі, як історія кубанського козацтва. Є спецкурси, які присвячені цій темі. Серед населення до трагедії 1932-1933 років існує серйозне ставлення, адже голод по Кубані пройшовся дуже сильно. Заперечувати його - просто язик не повернеться. Але тут Голодомор не прив'язується до національного питання... стаття «Сумний ювілей» дозволяє зробити один, можливо, визначальний для розуміння політики більшовицької влади і щодо власне України, і щодо української Кубані висновок: національне відродження республік СРСР - в першу чергу України і тих регіонів, де українці становили більшість, - розглядалось злочинним кремлівським режимом (небезпідставно!) як найперша загроза своєму пануванню. >>>
 
 
В роботі Симпозіуму 12-13 листопада 2009 p. в ООН у Відні взяв участь Перший заступник міністра економіки України Анатолій Максюта, який наголосив на важливості зміни поведінки міжнародних організацій-донорів у сторонy більшої прозорости та відкритости перед Урядом країни-партнера протягом всього життєвого цикла проекту... На питання УСІМу про внесок української делегації в роботу Симпозiуму український урядовець А.Максюта  розповів, що допомога має надаватися, перш за все, на підтримку тих стратегій, які розробляють самі країни... В Україні прийнято стратегію надання допомоги, яка була узгоджена з донорами й схвалена урядом. Кредити міжнародних фінансових організацій зросли, поскільки Україна потребує фінансування. Ці джерела є дешевими й відносяться до допомоги, надаються на пільгових умовах й на великий термін >>>
 
 
Вже 20 років на головному австрійському телебаченні ОРФ існує програма меншин "Така рідна чужа сторона". Її редакторка Сільвана Майкснер розповіла, що програма не раз порушувала тему українців Австрії. Колись активно співпрацювали із спілкою філателістів, паном Б. Ямінським. Редакція багато висвітлювала культуру та традиції України, концерти та інші заходи українців церкви святої Варвари. Питання визнання української меншини - непросте, наприклад, потрібно, щоб деякі нації, які населяли Галіцію у складі Австро-угорської держави, визнали її належність до України. >>>
 
 
У своїй доповіді історик Тімоті Снайдер намагався донести думку, що людина вільна обирати не лише країну, але й національність й наводив приклади мульнаціональних сімей, де брати чи сестри обирали собі різні національности. Сам історик, за його словами, немає інших коренів, окрім тих, що 400 років тому були започатковані його предками в Америці. Вибір Вільгельма Габсбурга української національности історик пояснює не самовихованням й любов'ю до української культури ( сам Василь Вишиваний - непересічний україномовний поет), а прагматичним кар'єризмом, намаганням завдяки підтримки українського народу придбати велику владу. Брат його Карл Альбрехт, наводить на доказ Тімоті, також обрав собі національність поляка й став генерал-майором польської армії і громадянином Польщі. Відповодаючи на запитання, чому назва книги "Червоний принц", автор пояснив, що так зневажливо назвали польські аристократи Вільгельма за його підтримку "українського плебса", прагнувшого справедливости та рівности в правах. >>>
 
 
 Архів випусків
 
      136 135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"