Українська Світова Інформаційна Мережа

 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

 

IV Міжнародний симпозіум художників "Кам Арт"

 

Ще один , вже четвертий Міжнародний симпозіум художників "Кам Арт"

сповістив усьому світові через своїх учасників – посланців миру, народних дипломатів у галузі мистецтва – про своє завершення. Неначе ластівки, полетіли вони до своїх країн з надзвичайно безцінним багажем вражень від красот  придністровської осені, гостинності місцевих жителів, багатого історичного минулого кам'янської землі, де протягом вісімнадцяти творчих днів відбувалося найголовніше дійство. До народження прекрасних полотен з живописними краєвидами та скульптур з каменю залучилися митці з Польщі, Білорусі, України, Молдови, Росії, Гагаузії.

     Екскурс в історію Придністров'я розпочався для гостей з відвідування Ново-Нямецького чоловічого монастиря в селі Кіцкани. Архімандрит Поїсій увесь час перебування художників на території монастиря був поруч. Розповідав про історію створення притулку та про життя монахів, зупиняючись на основних віхах розвитку монастиря за різних періодів існування.

Околиці Придністров'я художники роздивлялися з дзвінниці.

А далі за програмою– колишня Бендерська фортеця, музей на її території і ще декілька у самому місті – бендерської трагедії

та краєзнавчий, меморіал Слави, на якому покояться воїни різних епох, починаючи від козацької доби й завершуючи сучасністю.

     Понад  двісті кілометрів до Кам'янки їхали уздовж сивого Дністра, захоплено вдивляючись у місцеві краєвиди. Основною базою увесь час для митців залишається кам'янський санаторій "Дністер". В ньому й зупинилися на вісімнадцять днів.

Відкриття мистецького форуму пройшло широко й урочисто в старовинному Рашкові.

Незважаючи на те, яку хто сповідає віру, художники пройшлися хресним ходом з місцевими жителями від діючої Свято-Троїцької церкви до зруйнованої Покровської,

оскільки цього дня селяни відзначали престольне свято – Покрова Пресвятої Богородиці. Історія села налічує понад шістсот років. Колискою трьох вір називають історики Рашків, у якому спокон віків мирно уживалися люди трьох національностей – поляки, українці, євреї. І зараз поруч з православним діє католицький храм – святого Каетана.Основне дійство пройшло на центральній  вулиці, де розкинулися імпровізовані  подвір'я, оформлені від кожної діючої на території села організації.

Гостей зустріли хлібом-сіллю. Пригостили молодим вином та традиційними селянськими стравами. Сільський глава держадміністрації Олександр Хлистал по черзі надавав слово консулу України в місті Бельці Святославу Драчу, віце-президенту Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва Юрію Салку, представникам місцевої влади. Стартом для творчої фантазії митців стала

 екскурсія по Рашкову – до скелі Кукуманя, Червоної скелі, зруйнованої синагоги, Панської криниці. Прохолодне джерело, за місцевими легендами, утворилося з сліз Руксанди, дружини Тиміша Хмельницького. На весілля, запевняють старожили, батько – гетьман Богдан Хмельницький – подарував молодій невістці ключ від Рашківської фортеці.

 

 

 

 

 

 

 

      Увібравши в себе й пропустивши  через душу історичні факти,  живописці повернулися через  декілька днів до  Рашкова на  етюди.

Так, у творчій атмосфері, непомітно промайнули майже три тижні.

Після Рашкова – подорож до Валя-Адинки та Жабки, робота в цих селах на пленері. З мешканцями села Валя-Адинке у художників склалися особливі стосунки. Гостям селяни завжди раді.

А екскурсійний маршрут щороку пролягає  через грот Устима Кармелюка – колишнього ватажка кріпаків. Тут, у розташованому далеко від широких шляхів селі, він переховувався, грівся біля видовбаної з каменю грубки у створеному природою та схованому від людських очей приміщенні.. Від гроту стежка веде до старовинної церкви Параскеви Сербської. Вона – найулюбленіший об'єкт для живописців.

   У місцевій  школі приїзду художників завжди чекають діти. Щороку в межах проекту "Кам Арт" відбувається благодійна акція "Книгодар". Художники привозять для школярів книги, альбоми, зошити. А ще – проводять майстер-класи, спілкуються, розповідають про свої країни.

    В  околицях жіночого Жабського Вознесенського монастиря під вмілою рукою живописців теж народилися нові картини.

Монастир знаходиться на території Молдови. Неподалік, лише піднятися крутими сходинками, видовбаними в земля, збереглася скельна церква, виникнення якої датується XVII століттям.

А над нею – дерев'яний хрест. І до нього дісталися, щоб з висоти пташиного польоту охопити поглядом і відкарбувати в пам'яті прекрасні краєвиди, яки стали основою для п'яти десятків картин, створених під час симпозіуму.

     Шукали  сюжети й навколо Кам'янки, обстеживши усі печери на схилах Дністра. Навіть познаходили закам'янілих равликів, що збереглися в розломах грунту, напевно, ще з епохи палеоліту. Обійшли стежками всі околиці міста, старовинний парк. Те, що сподобалось, відбившись спокійною жовтувато-червоною палітрою, повільно перейшло на полотно.

    Традиційні  щорічні уроки з майстер-класу для учнів міської художньої школи пройшли у нинішньому році, на відміну від попередніх симпозіумів, не в колі живописців, а на скульптурному майданчику.

Народний художник України з Житомира Василь Фещенко, який зі своїм учнем Віталієм Рожиком є соавтором пам'ятника Т.Г.Шевченку в місті Кам'янка, давав покористуватися власним скульптурним молотком найсміливішим. Тепер вони можуть пишатися тим, що на створеній у Кам'янці майстром скульптурі козака Довговуса є й їхніх декілька відбитих контррельєфних смужечок.

    Скульптур  митці створили одинадцять. Богдан  Корж з Ужгороду зробив дві – "Тиміш" і "Дівчина з косою". Ще два образи народилися під різцем  придністровського митця Григорія Султана  – "Козачка-молдованка" та "Портрет".Наймолодший зі скульпторів львовянин Роман Кикта теж не відстав від колег по майданчику. Його скульптури "Я відаю" й "Трипільська Ніка" народилися з мотивів стародавньої трипільської культури, елементи якої він знайшов у оточуючому середовищі.

Білоруський майстер Олександр Міньков вибрав найбільший з каменів, побачивши в ньому символічний для багатьох митців образ Європи.Тому й назву дав традиційну –"Викрадення Європи".

Володимир Скоробагатий з Придністров'я  створив у камені сюжет за біблейськими мотивами "Юстас у печері Дракона".

Польський художник Ян Вайрах разом з

росіянкою Мариною Логуновою об'єдналися на симпозіумі у творчий тандем. Ян на батьківщині спеціалізується у дереві, а  Марина – керамік. На підсумкову виставку готових симпозіумних робіт вона виставила композицію з трьох керамічних судин "Народження". На скульптурному майданчику митці вирішили спробувати свої сили в камені, назвавши свій твір "Камінь дружби".

     Нововведенням  на симпозіумі стало й виготовлення  батику. На ньому спеціалізується  художниця з Молдови Ірина  Шух. Працювала вона й у техниці  живопису, але наостанку разом  з 

майстром акварелі Людмилою Корж-Радько з Ужгороду створили два прекрасних образа на тканині.

Навіть скульпторам Яну Вайраху та Віталію Рожику дозволили  нанести на майбутню роботу по декілька кольорових цяточок.

    Якщо  говорити про зв'язок поколінь на мистецькому форумі, слід відзначити, що досить вдало склався у нинішньому році тимчасовий мистецький колектив. Творча мудрість досвідчених майстрів органічно поєдналася зі сміливістю молодих. Серед живописців з великою пошаною ставилися учасники мистецького форуму до засновника школи живопису в Кривому Розі України Салка Івана, жартома називаючи його аксакалом. Він відпрацював найплідніше, створивши сім живописних полотен, зробивши попередньо до двох десятків замальовок. Це був майстер-клас у середині мистецького кола. Івану Дмитровичу вже за сімдесят, але він не втрачає надії на те, що згодом знову відвідає прекрасний придністровський край.

     Організовано  було симпозіум, як відзначали  його учасники, на досить високому  рівні. Великих зусиль доклав  до цього, як і в попередні три роки, головний лікар санаторію "Дністер" Іван Бистров. Розвиваючи свій творчий потенціал, художники мали можливість проживати в оздоровниці, харчуватися й одночасно проходити курс лікування.

     Не  обійшлося, на жаль, і без сумних  подій. Автором ідеї створення симпозіуму "Кам Арт"був колишній голова Кам'янського районного товариства української культури імені Тараса Шевченка Микола Стасішен. Саме він запросив до Кам'янки на першу нараду віце-президента тираспольського відділення Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва Юрія Салка і народного художника України Василя Фещенка з міста Житомира. Чотири роки тому з пропозицією започаткувати симпозіумний рух у Придністров'ї  на базі оздоровниці, де є сквери для готових скульптур, вони звернулися до головного лікаря санаторію "Дністер" Івана Бистрова. Так склалося, що наші прогресивні сучасники зрозуміли одне одного й значущість події й вирішили не відкладати на потім, а вже восени, у день святого Луки – покровителя художників і лікарів –відкрити перший мистецький форум. Постійним рушієм "Кам Арт-у", генератором багатьох ідей був Микола Стасішен. Саме його далекозорості, мудрості, досвіду й не вистачало на нинішньому мистецькому зібранні.

Рівно півроку виповнилося під час симпозіуму з того дня, як Миколи не стало. Гіркота втрати відчувалася у розмовах митців, у спогадах про попередні симпозіуми. 28 жовтня, в день народження художника, його колеги по професії організували вечір пам'яті, показавши відеофільм з його фотознімків та робіт, створених на трьох симпозіумах"Кам Арт". Ті, хто особисто знав фотохудожника, живописця, художника-оформлювача Миколу Стасішена, поділилися спогадами про нього, а Ян Вайрах з Польщі сказав, що начебто познайомився з новим другом.

     У  закритті "Кам Арт-у" взяли участь глава державної адміністрації Кам'янського району та міста Кам'янка Володимир Карауш, священнослужителі Тираспольсько-Дубосарської єпархії протоієреї Володимир Скоробагатий та Владислав Доломанський.

Розпочиналося все з освячення готових скульптур. Тримаючи в руках запалені свічки, процесія пройшлась по скверах парку, де посіли свої місця новостворені скульптури. Разом з виготовленими раніше їх на території оздоровниці вже майже сорок. Поступово всі перемістилися до фойє санаторію, де було виставлено живописні роботи. На жаль, не  всі з заявлених учасників приїхали на симпозіум, але свої роботи передали Лілія Каплан з Ізраїлю, Анна Пержан з Італії, Ганна Борч з Польщі. Молода парость придністровських живописців Денис Коробкін та Майя Гораш приїхали на симпозіум в передостанній день. Напівготові роботи дописували на ходу.Одну з них Майя Гораш присвятила пам'яті Миколи Стасішена. Працювали на симпозіумі також живописці Ольга Унгуряну з Гагаузії, Наталія Страсевич та Юрій Салко з Придністров'я. Теми й сюжети були найрізноманітніші, так само як і техніка виконання.

     Вітали  своєю творчістю митців зі  сцені місцеві самодіяльні артисти  – дитячий танцювальний гурт "Біла акація", солісти пісенного  жанру Ксенія Єфименкова та Сергій Володимир. З сусідньої Вінниччини взяв участь у святковому концерті заслужений працівник культури України та заслужений діяч мистецтв Придністров'я Федір Ущаповський. Їм на зміну піднімалися по черзі учасники симпозіуму, одержуючи з рук організаторів дипломи та пам'ятні подарунки. Від держадміністрації району та міста учасники отримали книгу з історії Кам'янки та буклет, видані з нагоди 400-річчя міста.

     Наостанку, як і в попередні роки, один з засновників і організаторів симпозіуму "КамАрт" Юрій Салко традиційно й урочисто проголосив :"IV Міжнародний симпозіум художників "КамАрт" закрито". І до піднесеного радісного настрою раптово додався легенький смуток. Шкода, що все так швидко промайнуло. Але який творчий вибух і який здобуток! А ще – незабутні хвилини спілкування, враження, обмін досвідом. І все це пройшло через серця художників. Часточка кожного залишається на придністровській землі у їхніх роботах. Від цього становиться тепліше на душі і хочеться сказати:"До нової зустрічі, "Кам Арт"!" Так і станеться. Але це вже буде перший ювілей. У 2010 році відбудеться п'ятий мистецький форум. І проходитиме він у рік, коли санаторій "Дністер" святкуватиме своє 120-ліття.

                                                                            Валентина СТАСІШЕНА,

                                                        голова Кам'янського районного товариства

                                                    української культури імені Тараса  Шевченка,

                                                                           Придністров'я.

 
 
 Архів випусків
 
        135
  134 133 132 131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"