Українська Світова Інформаційна Мережа

 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

Український
Світ

 

 

ПОДОРОЖ ДО "КРАЇНИ ДУШІ” 
 

      Абхазія.. Що можна сказати про  цю країну? На перший погляд, це  море, високі гори й зелені  ліси, тепле сонце й солодкі  оранжеві мандарини, найсмачніші  в світі фрукти. Все це так,  але мало хто знає, що Абхазія - це древні православні монастирі й храми, приємні й гостинні люди, які пережили нещодавно війну. Надзвичайно цікава доля Абхазії, історії православ'я в цьому чудовому краї. Для групи придністровських художників, поїздка яких здійснювалася під патронажем Президента Придністров'я, знайомство з країною відбувалося вперше. Запрошення митцям надійшло від Спілки художників Абхазії.

    

З ініціативи придністровців другий симпозіум преподобного Андрія Рубльова, започаткований торік у Санкт-Петербурзі, мав своє продовження саме тут. У  місті Сухум, у Спілці художників Абхазії, відбулося перше знайомство.

      Виталий Дженіа - голова Спілки  художників Абхазії: 

     Спілкування з людьми творчими завжди приносить користь. Ваш приїзд – це прорив у мистецькому колі для двох народів і подальші  цікаві контакти.Всі люди мистецтва завжди чомусь учаться одне в одного. І при такому  взаємовигідному співробітництві народжуються прекрасні полотна.

   Абхазія  - древня  християнська держава,  яку абхази називають "країна душі". Її історія розпочинається з апостольських часів. Православних в цій країні -- 65 відсотків. Офіційною датою прийняття християнства в Абхазії. визначено 527 рік. Науковими фактами підтверджено, що в цих краях проповідували святі апостоли Андрій Первозванний і Симон Кананіт.

 Більша частка з майже 140 храмів Абхазії побудована у першому тисячолітті. Зараз функціонує 11 приходів, два монастиря - Новоафонський, апостола Симона Кананіта й святителя Іоанна Златоуста в Каманах.

      Як держава Абхазія створилася ще в першому тисячолітті нашої ери. Благодатний край, де 220 днів на рік сонце радує  своїм теплом місцевих жителів і туристів. Широкі береги з чудовими пляжами, які тягнуться на 200 кілометрів, унікальна флора. Понад 100 видів рослин, які ростуть тут, не можна зустріти в інших місцях світу. Про це гостям з Придністров'я розповідали гіди, які супроводжували їх по святих місцях.

.

 

    Цікаві  екскурсійні маршрути органічно  поєдналися з важливими зустрічами, заради яких і приїхали народні придністровські дипломати у галузі мистецтва до далекої Абхазії. В столиці їх було три. Зустріч на професійному рівні відбулась у Спілці художників Абхазії. Колеги-художники розповідали про труднощі в роботі, налагодження зв'язків у мистецькому світі, організацію виставок

     Руслан Габліа - член Спілки художників Абхазії:

    Важко було працювати під час війни. І можна сказати, що ті, хто залишився в країні й знайшов у собі сили творити - здійснили справжній подвиг. Можливо, не всі стали великими художниками, але вже те, що розвивали свій талант в жорстких умовах, багато про що свідчить. Я, наприклад, малював в окопах ополченців. Це все– реалії нашого життя й скривати немає що. Я пишаюся цими роботами. Мною створено понад 50 портретів, які зберігаються зараз в музеї. Були такі, які малювалися під час обстрілів. Цікаво для мене, як для митця, було стежити за змінами настрою на обличчях. Роботи різні - з напругою в очах, зі спокоєм, з тривогою.

   Створені  під час війни і вже в мирний час роботи художників зберігаються в сховищах музеїв і Національної картинної галереї Абхазії. Прикро, що більшість споруд в містах і селах зруйнована.. Ще не реставрована та ж сама картинна галерея, як і решта соціально значимих культурних і промислових об'єктів Абхазії. Капітального ремонту потребують російський і абхазький драматичні театри, державна філармонія, художнє й музичне училища, споруди залізничного й автовокзалів, морського порту.

     Зустріч  на державному рівні пройшла  у Міністерстві культури. В присутності  міністра Нугзара Логуа між Спілкою художників Абхазії й придністровським відділенням Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва підписано угоду про співробітництво, окреслено шляхи співпраці на перспективу, вручено листи подяки, дипломи й буклети Міжнародного симпозіуму художників"Кам Арт", започаткованого у 2006 році асоціацією й Кам'янським районним товариством української культури імені Тараса Шевченка . В рамках цього проекту й започатковано симпозіум преподобного Андрія Рубльова.

       Нугзар Логуа  - міністр культури Абхазії:

      Для плідного співробітництва нам необхідно вийти на наших колег з Придністров'я. Ми можемо в наступному році по лінії культури укласти двохсторонню угоду, яка дасть можливість визначитися і з політичними форматами, і з напрямками роботи у мистецтві. Тоді щорічно можна буде закладати до бюджету і Абхазії й Придністров'я кошти для проведення заходів. Це значно полегшить роботу творчіх союзів і визначить підстави для постійного співробітництва.

    Третя, організована на мистецькому рівні зустріч, повинна спрацювати на майбутнє. Вона відбувалася в Сухумському художньому училищі, де випускники захищали свої дипломні роботи.

      Амиран Адлейба директор Сухумського художнього училища:

      Хочеться відзначити, що серед викладачів училища знаходяться діючі художники, члени Спілок художників Абхазії й Росії. Маємо надію, що на зміну їм приходять не менш талановиті митці. Представлені до захисту роботи повинні підтвердити це твердження. Дуже приємно, що серед гостей присутні гості з Придністров'я. Сподіваємось на те, що цей перший їхній візит до Абхазії покладе початок співпраці.

     Місце  в почесному журі було відведено  не лише міністру культури. В  обговоренні робіт взяли участь  придністровські художники. Це  вже було практичне співробітництво. Зауваження й поради дипломникам і з боку педагогів, і з боку гостей були влучними, а трьохстороннє спілкування - корисним. Різні мистецькі школи й багатий різнобічний досвід зосередилися на єдиній конкретній меті - наданні путівки у життя молодій парості абхазьких митців. Зовсім новій, з іншими поглядами на життя  й несхожим баченням оточуючого середовища. Якщо старше покоління художників ще єднає спільне минуле, загальна історія, у молодих народжується нове сучасне, яке будується з нуля у нових країнах пострадянського простору. Незабаром будувати відносини між країнами й налагоджувати зв'язки доведеться саме їм. Хоча у мистецькому колі відносини між творцями прекрасного завжди будувалися швидко.І зараз уже налаштувалися на співробітництво колективи двох навчальних закладів - Сухумського й Бендерського художніх училищ.

       Валентин Тюмін - викладач Бендерського художнього училища:

       Готовий до співпраці - це начебто чимось жертвуєш. А тут поклик душі. Від спілкування одержуєш користь. Ми люди близькі не лише по цеху, а й по духу. Ми покликані  створювати прекрасне, розвивати його в молоді, готувати кадри на майбутнє. І від того, як ми це робимо, залежить як буде розвиватися мистецтво найближчим часом. Сподіваюся на те, що наші відносини будуть мати продовження.

     Існує місцева абхазька легенда про те, як Бог, розподіливши всі землі між народами, залишив цей прекрасний куточок на чорноморську узбережжі для себе. Але до нього прийшов абхаз і поскаржився, що його народ землі не отримав. А Бог спитав;"Де ж ти раніше був?" "Я не міг залишити своїх  гостей", - відповів абхаз. Всевишньому так сподобалася гостинність абхазів, що він віддав їм найкрасиву в  світі й щедру землю. Так, за легендою, і з'явилася Абхазія. Легенду розповіло гостям з Придністров'я подружжя художників Нодар Цвіжба і Марина Лакоба, яке мешкає в прекрасному місті - Новому Афоні. З його центру, окрасою якого є водоспади, розпочинаються екскурсії. Висота нижнього –понад вісім з половиною метрів, довжина по гребню –21.

    "Хто побував у Новому Афоні й не відвідав Іверську гору, подібний тому, хто був у Римі й не бачив у Ватикані римського папу"- сказав колись Антон Павлович Чехов.   

   У 4 столітті  до нашої ери на вершині  Анакопійської або Апсарської, або Іверської гори місцеві племена заснували поселення, укріплене фортецею, назвавши його Анакопією. "Анакоп" з абхазької означає виступ, звивина місцевості. Розростаючись, поселення в сьомому століття займає вже площу сім гектарів й служить центром князівства абазів - предків сучасних абхазів, а пізніше, наприкінці восьмого століття  - столицею абхазького царства. Про древню фортецю розповів придністровцям колишній гід В'ячеслав Лорткіпанідзе. Показав залишки абхазької стіни, яка простягувалась на 160 кілометрів і захищала Абхазію від ворожих нападів.

     У  738 році біля стін Анакопії  потерпіла поразку шістдесятисячна  армія арабів під командуванням  відомого полковника Мурвана-ибн-Мухаммеда,  прозваного за жорстокість Глухим, який підкорив на той час  все Закавказзя. У фортеці, за свідченнями літописця, знаходилось всього дві тисячі війська та тисячу мирних жителів. Але захисна абхазька стіна допомагала витримувати натиски ворогів. За легендами, фортеця на Апсарській горі лише один раз за всю історію, у 1032 році була захоплена ворогом. Хитрі візантійці оволоділи нею, але утримували під владою лише 41 рік. Знаходиться  споруда  на висоті 345 метрів над рівнем моря. Давня забудова Анакопії - невеличке кільце нагірної фортеці, стіни якої споруджені з великих добре оброблених блоків вапняку, складених за найкращими римськими будівельними традиціями. До фортеці можна було потрапити лише по приставній драбині. У відбудованій на місці давнього храму каплиці зберігалася колись, за переказами, ікона нерукотворної Божої Матері, яка зціляла від недугів.  Диво фортеці - невичерпне джерело. За однією з гіпотез, водогін споруджено древніми будівничими за схемою сполучених судин між двома горами - Іверською й Афонською. Вода в ньому - прозора, чиста, прохолодна.

   Новоафонська печера - одне з найдивніших чудес, на які дуже щедра природа Абхазії, яка ховала свої таємниці протягом мільйонів років в надрах  Іверської гори. Ця колосальна карстова порожнеча об'ємом приблизно 1 мільйон кубічних метрів, яка своїми розмірами суперничає з відомими підземеллями світу, серед яких такі гіганти як Шкоціанська в Словенії й Карлсбадська в США.  На сотні метрів простягнулися величезні зали й галереї печери, загальна площа якої понад сорок тисяч квадратних метрів. Це друге в світі за розмірами підземелля - 9 гігантських залів з глибокими підземними озерами, кам'яними ярами, каньйонами, кам'яними водоспадами. Все побачене надихало на творчість, спонукало взяти в руки пензля й перенести побачене на полотно. Художники з Придністров’я так і зробили. Півтора десятка прекрасних краєвидів, зображених на

картинах, пересікло  декілька кордонів у валізах придністровських митців.

    Юрій Салко – віце-президент Тираспольського відділення Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва:

    Ці роботи будуть експонуватися в музеях Придністров’я. Організуємо також виставку робіт в Міністерстві закордонних справ. Ця поїздка ще раз довела, що для мистецтва взагалі не існує кордонів. Нас дуже гостинно зустріли, піклувалися про наше дозвілля, надали можливість попрацювати на пленері, відвідати пам’ятні для історії християнства місця, уклонитися святиням. Сподіваюся, що в наступному році третій симпозіум преподобного Андрія Рубльова теж відбудеться в Абхазії. І до участі в ньому залучаться найталановитіші художники.

А одна з наших робіт залишається в Абхазії. Картину з видом на Ново-Афонський монастир ми подарували його настоятелю для картинної галереї.

    У Новому Афоні місцем проживання придністровської делегації був Кананітський православний чоловічій монастир, розташований на схилі Афонської гори, побудований  іноками російського православного Пантелеймонівського монастиря, які прибули в Абхазію з Греції. Це була остання дореволюційна забудова. На території було споруджено 5 храмів. Над святими Воротами зведено храм Вознесіння Господнього, по кутках монастирського чотирьохкутника розташовано церкви, найбільша з яких (південно-східна) присвячена апостолу Андрію Первозванному. Найбільш величавою й витонченою будовою, розташованою всередині монастиря, є

Собор великомученика і цілителя Пантелеймона. Він вміщає до трьох тисяч віруючих.. До 1917 року це був один з найбільших православних центрів. Кількість монахів в ньому становила 730 чоловік. З приходом радянської влади монастир розділив трагічну долю всіх релігійних приходів. На його території діяли туристична база й історико-краєзнавчій музей. Відродження прийшло у 1994 році.

      Ще один абхазький монастир, який  відвідали придністровські митці, - Іоанна Златоуста  в селі  Камани, в 15 кілометрах на пініч  від Сухуму, на лівому березі річки Гуміста, екологічно  найчистішої на планеті. У цім місці, відповідно християнському переказу, у 306 році помер і похований Святий Мученик Василіск, який  постраждав за християнську віру. На місці страти Василіска забило джерело. У воді знаходять навіть і досі каміння з крапельками крові. Неподалік від місця поховання мученика Василіска споруджено дерев'яний храм.

      Майже століття пізніше в Каманах  помер відомий отець церкви  Іоанн Златоуст - архієпископ Костянтинопольський, один з трьох Вселенських святителів, разом з Василем Великим і Григорієм Богословом, який, за давніми переказами, хрестив самого Ісуса Христа. Після смерті тіло Іоанна знаходилося в Каманах 30 років. При будівництві храму було знайдено саркофаг, висічений з суцільної глиби вапняку вагою біля тонни. Пізніше, у 438 році мощі Іоанна з великими почестями перенесено до Костянтинополя. В Каманах залишилася його гробниця.

     Останній  штрих до чудового дев'ятиденного  перебування на абхазькій землі  –отримання дипломів учасників другого Міжнародного симпозіуму преподобного Андрія Рубльова. І відчуття відповідальності за перший вдалий крок у налагодженні культурних зв'язків між двома народами. У жовтні абхазьких друзів чекають на придністровській землі, де на Покрова Пресвятої Богородиці вчетверте розпочне свою роботу Міжнародний симпозіум художників "КамАрт".

                                                                                                 ВАЛЕНТИНА СТАСІШЕНА,

голова Кам’янського районного
 товариства української культури
імені Тараса Шевченка Придністров’я 

 
 Архів випусків
 
        131
  130 129 128 127
  126 125 124 123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"