Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини з закордону 9.6.2009 ::.
 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

 

 
Професорка Надія Зелінська присвячує Володимиру Різуну свій вірш, праворуч Галина Маслюк, голова українського товариства в ГреціїВиїзне засідання Науково-методичної комісії журналістики та інформації при Міністерстві освіти та науки України відбувалося з 1-го по 8-е червня ц. р. у Греції... можна сказати, що представлені всі регіони України – від Бердянська, Маріуполя, Донецька, Луганська, до Львова та Києва. Тому, під час робочих засідань було розроблено рекомендації, які, сподіваємося, будуть підтримані всіма її членами... тема засобів масової інформації та освіти завжди займатимуть перше місце в житті української діаспори. Саме ці теми вже традиційно є основними темами Форуму української діаспори в Греції. І саме план проведення IV Форуму в 2010 році і був основною метою цьогорічної зустрічі. Варто зазначити, що під час засідань вдалося розробити цікаві пропозиції щодо проведення українськими викладачами семінарів та тренінгів для діаспорних журналістів. Основними напрямками запланованих на Форум заходів будуть - питання сучасної української мови, висвітлення подій в Україні – достовірність та оперативність українських ЗМІ, питання створення позитивного іміджу України в закордонних ЗМІ. >>>
 
 

Шановне панство!
Подаємо інформацію про парламентські слухання "Закордонне українство"

1. Парламентські слухання відбудуться у жовтні, точної дати ще немає.
2. Заявки потрібно надсилати в Комітет з прав людини в довільній формі.
3. Приймає заявки Буцко Олександер Миколайович, e-mail: butsko@rada.gov.ua
З повагою,
Комісія у справах закордонних українців

 
 
Давно вже у Віденьській громаді не було свята власне для дітей. Якось на протязі десятиліть в спільноті українців Відня діти відігравали допоміжну декоративну роллю: вручити квіти, заспівати шановним гостям, розповісти пару віршів на урочистостях, показати вертепа та подякувати за подарунки на Миколая. Із залученням західноукраїнських новоприбулих вчителів п. Зиновії, п.Олени та п. Христини до проблем школярства новим парохом о.Тарасом увага до особистостей дітей суттєво зросла й виникло бажання розбудувати справжню суботню школу із українознавчими предметами та культурними заходами. Й перший крок до знайомства із дітьми, їх талантами було зроблено на початку червня в одному із соборних актових залів Відня >>>
 
 
У ДТП, що сталося вночі 8 червня, загинув один із найвідоміших українських режисерів кіномонтажу Андрій Санін брат кінорежисера Олеся Саніна. Він працював над картиною "Мамай"(качати) , що була номінована на "Оскар" як найкращий іноземний фільм. На дніпропетровській трасі недалеко від Києва легковий автомобіль зачепив чотирьох байкерів, що їхали колоною. Лише одному мотоциклісту вдалося утриматися на дорозі, решта злетіли в кювет (відео). Як з'ясувалося, за кермом автомобіля була жінка приблизно сорока п'яти років, разом із чотирма родичами. За інформацією ДАІ - жінка не впоралась із кермуванням. Цікаво, що версія очевидців аварії свідчить про зовсім про інше. Вони кажуть, що водій автомобіля грубо порушив правила - пішов на обгін у забороненому місці, виїхав на зустрічну смугу, і лоб-у-лоб зіткнувся з байкерами. >>>
 
 
Врученням нагород переможцям та врочистим гала-концертом у Підляській опері та філармонії в Білостоці завершився XXVIII Міжнародний фестиваль сакральної музики «Гайнівка 2009». Цьогорічні концерти проходили від 20 до 24 травня та зібрали 23 колективи з Білорусі, Естонії, Литви, Росії, Словаччини, Румунії, Угорщини, Польщі та України. Виступили православні, греко-католицькі, римо-католицькі, протестантські та світські хори. Виняткове місце на фестивалі посіла українська сакральна музика. Почесним гостем білостоцько-гайнівського свята сакральної музики була проф. Леся Дичко – найвідоміший хоровий композитор України, яка цього року відзначала свій ювілей – 70-річчя. >>>
 
 
Українська служба Бі-Бі-Сі обговорювала тему трудової міграції з України. Гостем п’ятничної програми був Олександр Шокало - голова громадської організації «Українська взаємодопомога» та організації «Четверта хвиля»...
Бі-Бі-Сі: Чому парадокс? Ми живемо у глобальному світі! Турки їдуть до Німеччини, британці до Австралії чи Америки і так далі..
О.Шокало: Трагедія України полягає в тому, що українські трудові мігранти складають понад 10% від маси населення. Це найвища частка у світі. Водночас, Україна має колосальні ресурси. Бракує робочих рук! Виїхали 8 мільйонів, а 7 мільйонів в’їхало! Головним чином з Південно-Східної Азії. Але в’їхали чужі!
Бі-Бі-Сі: Тобто, ви би хотіли, щоб всі українці повернулися додому, а всі іммігранти виїхали до себе додому?
О.Шокало: Мова іде про те, що треба зберегти соціальне єство цього люду, на цій землі...
Наша влада зараз хоче оподаткувати нелегалів, видушувати з них якісь гроші. Це аморально. Уряд робить вигляд, що буцімто намагається турбуватися про людей. Це смішно!..
 Політиків не цікавить суспільство! Потрібно починати з державницької ідеології! Щоб були орієнтири, щоб люди знали, нащо вони тут живуть!
"Найширша коаліція ніколи не бере до уваги суспільство,  й у всю іхню "широооку" не входить суспільство, чи суспільні інтереси. А  гарантією, єдиною гарантією збереження інституту держави України  є державницька національна ідеологія, якої немає в нашій конституції."  
>>>
 
 
Тільки після обіда з”являється конкретна інформація: в усьму винна 16 –річна українка Таня Отто. Вона знаходиться в розшуку, її фотографії з”явились миттєво в усіх газетах. 11 березня в місті Вініннден, в Німеччині в одній з місцевих шкіл відбулась справжя кривава трагедія з 16 жертвами.Ні одна з німецьких газет не надрукувала повного ім'я німецького хлопця, який влаштував справжню бійню. В газетах було написано – 17 річний Тім К. Німецькі журналісти добре знають закони своєї країни і знають про можливі наслідки розповсюдження такої інформації. Але в випадку з Танею Отто – все виглягає звсім по-іншому... Але є ще й інші питання: чому німецьке прізвище Отто зразу ідентифікується як українське? Чому німці-переселенці з Россії та Казахстану називають аусзідлерами, тобто німцями, а Таню Отто назвали зразу українкою. Хто в усьому шукає український слід?  Виникає дуже просте питання: кому це потрібно?  Щоб саме у таких подіях були винні українці або українки, а не россіяни, турки чи євреї?  На таке просте питання , на жаль, не має простої відповіді... Реакція німців на цю подію у форумах досить різна. Можливо, вона була би більш зваженою та неспекулятивною, якби німецьке суспільство цікавилось походженням та життям свого етносу на теренах України та Казахстану, куди німці разом з українцями було виселено з УРСР. Пошуки Тетяни тривали до вечора, поки вона сама не здалась поліціі в Кельні. Зараз вона знаходиться в одній з психіатричних лікарень міста Кельн і судячи по всьому залишиться там надовго. В усій цій історії з багатьма питаннями мені в першу чергу шкода 16-річну молоду дівчину, яка стоїть на початку свого самостійного життя. Надію на щасливе майбутнє у неї уже відібрали... >>>
 
 
15 липня 2009 року виповнюється 65 років з часу створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – підпільного парламенту та уряду воюючої України. УГВР була створена для об’єднання всіх національно-визвольних сил українського народу, стала найвищим керівним органом на час визвольної боротьби. Головою Парламенту – президентом УГВР – був обраний Кирило Осьмак, головою уряду – Генерального Секретаріату – Роман Шухевич. Львівською обласною, Сам-бірською районною радами та адміністраціями, Президією середовища УГВР, Всеукраїнським Братством ОУН-УПА та іншими громадськими організаціями створено організаційний комітет з відзначення 65-річчя УГВР та спорудження пам’ятника в с. Сприня Самбірського р-ну, де проходив її перший Великий Збір...У композиційній групі зображені такі державні діячі України епохи Другої світової війни: Кирило Осьмак, Роман Шухевич, Ростислав Волошин, о. д-р Іван Гриньох, Дарія Ребет. Скульптурна група виконана з міді. Вся композиція розташована на гранітному стилобаті. Скульптор – народний художник України, професор, завідуючий кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської Національної Академії Мистецтв Іван Самотос... Пожертви на будівництво пам’ятника можна переслати на створений управою Середовища Української Головної Визвольної Ради фонд – “Допомоговий фонд для української культури” (“Relief Fund for Ukrainian Culture”). Чеки просимо висилати на адресу: Mykola Haliv 430 E 6th St. Apt. 9С New York, NY 10009 >>>
 
 
Авторка Марта Шокало разом із українською дівчинкою Португалії Рейс “Київ-Лісабон” не схожий на інші міжнародні рейси. Більшість пасажирів – прості українці: немолоді люди із провінції з натруженими руками та втомленими обличчями. Дослухаюся до розмови жіночок поруч – говорять про життя у Португалії. І залюбки розказують мені... Українці у порівнянні з іншими імігрантами, наприклад, з колишніх португальських колоній в Африці, інтегрувалися найкраще. В Португалії навіть росіян та молдаван називають “ucranianos” (“українці” португальською). Мені пояснили, що португальці, можливо, тому такі добрі до мігрантів, що самі їздять по світу на заробітки. Зараз, наприклад, їх тільки в Анголі три мільйони: країна відбудовується і зарплати там кращі ніж вдома... Ми їмо, а по телевізору – українські новини. Це як повідомлення з іншого світу! Там важко, криза, холодно. А тут про кризу не згадують, за вікном сонце і океан, і мимоволі переходимо на розмови про те, коли краще збирати мушлі, і скільки діток народилося у місцевих дельфінів. В Португалії я побачила Україну, про яку мріють вдома. І, можливо, всі ці люди зроблять її такою, коли повернуться. (скачати аудіо) >>>
 
 
Основна маса зосереджена у Москві та Підмосков’ї. Російська міграційна служба каже, що українців тут – 3,5 мільйони. Далі вже йдуть узбеки, таджики та інші національності. Коли мене везуть по Рубльовці, тільки й чути: те і он те побудоване українцями. Павлово – типове підмосковне котеджне містечко для багатих і дуже багатих людей. І традиційне місце роботи українських чоловіків... У одному глянцевому журналі вичитала, що зараз серед багатих росіян – мода на духовність. Тепер хизуються не кількістю авто чи розміром яхти. Особливо престижно мати свого духівника, дотримуватися постів тощо. Але попри те, що в Росії мешкає близько двадцяти мільйонів етнічних українців, тут досі немає жодної української церкви. “Ми пробували, щоб була українська церква у Москві, - розповідає Василь Антонів, голова першої в Росії спілки українців “Славутич”. – Була єдина десь тут під Москвою, п’ять років вона побула, але її знищили. Просто прийшов ОМОН, на священика надягли наручники і на тому єдина українська церква закінчилася”.   >>>
 
 
Економіст Володимир Черняк заговорив віршамиЯ люблю цю країну,
але зневажаю таку державу,
яка перетворює її на руїну,
на непотріб іржаву.
Ледь животіє здоров’я охорона,
освіта, культура й оборона.
Зник риболовецький флот,
тваринництво знищено як клас,
занепали підприємства — добробуту оплот,
книгарні щезли враз.
Зникають ліси, гинуть ріки —
природу нищать моральні каліки
>>>
 
 

 

 

І слідують знимки реставрації хреста в присілку Брусна Старого, в Хмілях, де мій дідо мав свою хату і різьбив хрести, робив пам’ятники. Придорожний хрест з 1841 року стояв розвалений у гущі біля дороги, може вже і лісу... Кілька тижнів тому мій батько ще питався мене, “цікаво чи стоїть той хрест на другім боці в Хмілях?” І ось є сьогодні відповідь на питання: - в днях від 21.4. до 11.5.2009 хлопці з групи GERP відновили зламаний хрест до первісного його вигляду! >>>

 
 
31.05.2009 вперше в історії Карнавалу культур, що відображає культурний спекр мультинаціонального Берліна, в ньому взяли участь представники молодої діспори українців Берліна. У вишиванках і в бадьорому танці “гречаників” вони запалювали до українського танцю не тільки тих, хто йшов в колоні поруч: іспанців, бангладешців, але й спостерігачів з вулиць. Українська танцювальна група “Берліники” з ініціативи Ukraine Kompetenz Zentrum (www.ukz-berlin.de) та інформаційної і організаціайної підтримки інтернет-порталу для українців Берліна “Хата скраю” і гідно представили українську меншину в Берліні. >>>
 
 
Існування УПА й боротьба структур націоналістичного підпілля під час війни проти німців, поляків й совєтів (до по- ловини 50-х), попри твердження комуністичної пропаганди, була феноменом світового рівня. Однак не можемо забувати й про те, що цей феномен з різних причин не вписується в європейську апробовану схему війни, чи існуючі схеми польського або французького опору. УПА як визвольній структурі до того, аби бути визнаною світовим співтовариством, забракло, перш за все, вагомих міжнародних зв’язків, ви- знання з боку союзників й легітимності, яку, для прикладу, польській Армії Крайовій надавав лондонський уряд в екзилі... Українській державі, замість поєднувати непоєднуване і мирити ветеранів двох течій, слід розробити, назвімо її умовно, гуманістичну або людяну схему Другої світової. В ній повинні знайти своє місце епізоди, які покажуть складність українських доль і вибору між 1939–1945 роками і не лише в трикутнику: совєтська армія – дивізія „Галичина“ – УПА. >>>
 
 
У 1969 році у Бразилії була створена фолькльорна група Калена (Kalena). Група має дві муніципальних ліцензії «громадської корисності» та одну провінційну (штат Парана). Вигравала фестивалі фолькльору на рівні Латинської Америки. Має у свойому складі близько 150 танцюристів, що входять у осередки малюків (infantil), молоді (juvenil), суботньої школи, пенсионерів (terceira idade) та дорослих. 30 та 31 травня група буде відзначати 40 років зі дня свого заснування. >>>
 
 

ДОРОГІ УКРАЇНКИ І УКРАЇНЦІ !

      CЛАВА УКРАЇНІ !

      Ґенеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні інформує, що 22 червня ц.р. о 15.00 годині відбудеться урочисте повторне відкриття пам’ятної дошки, встановленої у 1976 році Світовим Конґресом Вільних Українців на будинку „Чотири вежі” (Рьомерштрассе) в місті Бад Емс з нагоди 100-річчя підписання російським царем Александром ІІ указу про заборону української мови, яку в 2007 році було знищено невідомими.

     У заході передбачено участь представників дипломатичних установ України в Німеччині, місцевих офіційних властей Німеччини, Світового Конґресу Українців та української громади в Німеччині.

     Запрошуємо Ваc до участі в зазначеному заході.

     ГЕРОЯМ СЛАВА !

 
 
Спільне фото учасників З’їзду Спілки українських журналістів Північної Америки З’їзд Спілки українських журналістів Північної Америки зібрався уперше після 8-річної перерви у діяльності Спілки. Присутні були: редактори українських видань на території США та Канади : «Свобода», «Америка», The Ukrainian Weekly, «Міст», «Новий шлях», «Сівач», «Національна Трибуна», «Наше життя», «Наша дорога»; радіо та телепрограм: українська телемережа «Контакт», теле-програма «Світогляд», Українське радіо «Прометей», «Українська Хвиля», «Пісня України» та український канал на Radio Canada International; інтернет-видання «Майдан», інтернетний сайт InfoUkes; незалежні журналісти – загалом 20 людей. Організатори з’їзду – Юрій Клюфас, «Teлемережа Контакт», Канада та Олександр Харченко -Radio Canadа International; почесні гості – президент Першого Національного телеканалу України Василь Ілащук та віце-президент Андрій Чернюк з Києва, які доповідали про надзвичайно трудний шлях українізації українських електронічних хвиль Юрія Клюфаса обрано головою Спілки українських журналістів Північної Америкив Україні. На порядку денному – завдання Спілки журналістів супроти громади, питання четвертої хвилі, проблеми вживання української мови, створення належного образу України у світі, електронні засоби інформації, журналістська етика, та організаційні питання... Визначили, що загальні збори Спілки мають відбуватися 1 раз на рік і крім того, не рідше ніж 1 раз на 2 місяці повинні відбуватися інтернет-конференції... З'їзд прийняв ріщення написити Звернення до Президента України Віктора Ющенка у справі створення Національного інформаційного центру; до Президента США Барака Обами, щоб відвідав Україну під час запланованої подорожі до Росії, бо необхідно подальшої підтримки України на шляху до євроатлантичної інтеграції; а також висловили свою думку у справі Івана Дем'янюка, яку вважаємо повторним судом за одним і тим самим обвинуваченням; та до прем'єр-міністра Канади Стівена Гарпера щодо закриття українського відділу при Міжнародньоми Радіо Канади. >>>
 
 
збільшитиКонцерт – збір пожертв для потерпілих від землетрусу в Абруццо. В четвер 7 травня в «Театрі Емоцій» у Римі відбувся концерт дитячого колективу з міста Києва. Вже вдруге Мерія міста Риму, Координаційна Рада Українських Організацій в Італії та Центр Російської культури в Римі сприяють виступу колективів Федерації дитячих організацій України у Римі. 23 талановитих українських хлопчиків та дівчаток здійснили тур по Європі з чудовим виступом, який включив танцювальні, вокальні та акробатичні артистичні номери. Цей концерт став першою акцією збору пожертв для людей, які постраждали під час землетрусу в Абруццо. Хочеться збільшитиподякувати всім Президентам Асоціацій, які зразу ж відгукнулись на цю пропозицію та підтримали захід. Серед присутніх були асоціації, Суботні школи країн Східної Європи: України, Росії, Руминії, Боснії, Польщі, Герцеговини, Італії, Молдавії. Всі книги, газети, гроші та іграшки будуть передані в Християнську Асоціацію Італія – Україна в Пескарі. Хочеться подякувати Президенту Християнської Асоціації Італія – Україна в Римі Маріо Тронка, який започаткував цей рух збору пожертв для потерпілих від землетрусу в Абруццо. Радник Мерії міста Риму, Голова ЦКРУОвІ Тетяна Кузик
 
 
Пісня кохання,1992 р.Нині в Українському фонді культури експонується персональна виставка відомого митця Віталія Мовчана. Віталій Федорович Мовчан народився 1947 р. в селі Дмитрівка Бахмацького району. Закінчив Київський художній інститут (1976; майстерня станкової графіки), член Спілки художників України (з 1982). Працює в галузі станкового живопису та графіки. Творчість представлена на багатьох всеукраїнських, міжнародних Віталій Мовчанвиставках, на аукціонах у Норвегії, Фінляндії, Канаді. Твори зберігаються в музеях України, в приватних зібраннях Німеччини, Франції, Японії, Австралії, США, Ізраїлю...
– Як докотились до такої деградації?     
    – Бо так досхилялись перед меркантильним Заходом, що занехаяли своє. У нас був прекрасно організований Художній фонд. Усі замовлення йшли через цей фонд, художники були при ділі.  
    – І то були соціально значущі замовлення – мистецтво працювало на суспільство, а суспільні запити підтримували творчу працю митців.
    – Скажімо, будували житловий будинок, і до п’яти відсотків від загального кошторису виділялося на їх мистецьке оформлення. А то були немалі кошти. Художникам замовляли мозаїчні панно, й будинки набували естетичного вигляду. Мистецтво виконувало свою естетичну функцію, незважаючи на тодішню офіційну комуністичну ідеологію.
>>>
 
 
    Переможна Конотопська битва стала виявом потужної волі українського національного духу в українсько-російській війні 1658-1659 рр. Ця війна виходить за межі двосторонніх українсько-російських відносин і закорінена в цивілізаційному протистоянні «Європейський світ»–«Московія». Як тоді жертовний тягар ліг на українців, зокрема сіверців, так і досі ми нидіємо на розпутті того протистояння, приневолені й безтямні. Антиукраїнські політики й присяжні їм історики не популяризують переможних виявів українського народного духу, а роздувають некрофільну істерію довкола безглуздих жертв, поразок або возвеличують усяких авантюристів до рівня національних героїв, видаючи їхню ганьбу за честь, а манію величі за геройство. Формуючи суспільну свідомість не на правді, а на облуді, не на успіхах, а на невдачах, тим самим туманять людей і повертають людські голови назад, а з повернутою назад головою вперед не підеш... Проникливо показав старійшина красного письменства Ю. М. Мушкетик у романі «Брат на брата» визвольні прагнення визначного українського державника гетьмана Івана Остаповича Виговського (р. н. невід.–16(26).3.1664), який провадив політику на досягнення повної державної незалежності України й здобув блискучу перемогу під Конотопом, але самі ж українці не дали довести до переможного завершення ту війну, яка стала б поворотним моментом нашої історії. >>>
 
 
«Карпати» співпрацюватимуть зі своїми «тезками» із міста Торонто. До Львова прибула делегація «Українського Спортивного Клубу «Карпати», який існує у Канаді вже 7 років. Одним з перших футболістів заокеанських «Карпат» був Олександр Гій — півзахисник, що встиг пограти за зелено-білих у 1990-1991-му роках, а згодом переїхав у Канаду. У структурі футбольного клубу «Карпати» (Торонто) — команди різного віку, загалом близько 300 дітей та юнаків. Наймолодшим гравцям канадського клубу — 4 роки, найдосвідченіші — учасники команди ветеранів «Old boys». Головна команда «Карпат» бере участь у чемпіонаті штату Онтаріо. Сформована на базі неї збірна діаспори минулого тижня здобула перемогу у англійському Ноттінгемі на турнірі серед українських діаспорних команд. Двоє з гравців «Карпат» із Торонто, що прибули до Львова у складі дВетерани УСК "Карпати", Торонтоелегації, цього тижня матимуть нагоду потренуватись із другою командою зелено-білих. Команду канадських юнаків запрошено взяти участь у цьогорічному традиційному «Кубку «Карпат», що відбудеться наприкінці літа. У свою чергу представники діаспори запросили керівників та гравців зелено-білих відвідати місто Торонто та навіть провести там показовий товариський матч із тамтешньою дружиною. Також було досягнуто домовленостей щодо співпраці та консультацій у галузі дитячо-юнацького футболу. >>>
 
 
Урочиста академія і святкова мистецька програма з нагоди цієї значної для української національної спільноти дати відбулася в суботу 16 травня в Новому Саді... Наприкінці урочистої академії студентам курсу ,,Вдосконалення журналістських стандартів української національної спільноти у Воєводині“, курсу який організувала і провела Національна рада укрїнської національної меньшини вручено сертифікати...      Після урочистої частини програми на сцену вийшли представники українських культурно-мистецьких товариств. Культурно.-мистецьку програму розпочала дівоча група УКМТ ,,Кобзар“ з Нового Саду з піснями ,,Ой дівчина по гриби ходила“, ,,Ой Татяна“. Филип Проник, член КМТ ім. Івана Сенюка з Кули деклямував ,,Баладу про яблуко“, а квартет Товариства з Кули виконав пісню ,,Гай зелененький“. КМТ ,,Калина“ з Інджії у програмі представляла Неля Рожик, яка виконала соло на бандурі ,,Варіації на теми українських народних пісень“. КПТ ,,Карпати“ з Вербасу увазі глядачів представило три музичні номери. Весна Станков виконала на піаніно Моцартову ,,Сонату у ц-молу“, співоча група Товариства виконала пісні ,,Ой на горі роман цвіте“ і ,,Грай моя скрипонько“. Аматори з Сремської Митровиці, представники ТПУК ,,Коломийка“ зачарували глядачів запальними українськими танцями ,,Гопак“ і ,,Українська сюїта“. Авторський твір у прозі ,,Вірую“ виконала Олександра Ляхович. >>>
 
 

Збірна українців СШАФінал:
Збірна Канади А 3 - 1  Тризуб Нотінгем

За трет'є місце:
Австралія 0 - 0 Збірна США

Полуфінал

Тризуб Нотінгем  4 - 2  Збірна США
Збірна Канади А  4 - 2  Австралія

Реультати:
Київ Лондон       2 - 0  Нордвест Юнайтед
Тризуб Нотінгем 6 - 1  Австралія
Збірна США       7 - 0  Київ Лондон

Збірна США        2 - 3  Збірна Канади А
Збірна Канади Б 3 - 0  Біла Роза

Тризуб Нотінгем 6 - 0  Біла Роза

Австралія          3 - 3  Збірна Канади Б 
Норд Вест          0 - 5  Збірна Канади A

Тризуб Нотінгем 4 - 1 Збірна Канади Б
Норд Вест          3 - 6  Збірна США 6

Bila Roza            0 - 8  Australia  Модератори турніру Стефан Морозюк, Христина Чимера, Гарі Сухаревич
Київ Лондон       1 - 4  Збірна Канади A


Група A                                    Група Б
1. Тризуб Нотінгем    9           1. Збірна Канади А    9
2. Австралія              4           2. Збірна США          6
3. Збірна Канади Б    4           3. Київ Лондон          3
4. Йоркшир               0           4. Норд Вест             0
>>>

 
 

 
 
 Архів випусків
 
         
         
        123
  122 121 120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"