Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини з закордону 18.5.2009 ::.
 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

 

 
Сімферополь – Сьогодні виповнюється 65 років від початку депортації кримськотатарського народу з Криму до районів Сибіру, Уралу та Центральної Азії колишнього Радянського Союзу. За рішенням Держаного комітету оборони СРСР від ранку 18 травня і до вечора 20 травня 1944 року бійці Червоної Армії і військ НКВД виселили близько 188 тисяч кримських татар. 65-ї річниці депортації Загалом з урахуванням увільнених і пізніше висланих у місця спецпоселення колишніх військовослужбовців кількість депортованих кримських татар перевищила 200 тисяч осіб. Під час виселення і в перші роки перебування у депортації загинули близько 46% кримських татар – тобто, майже кожен другий... Напередодні Президент України Віктор Ющенко видав укази «Про відзначення у 2009 році Дня пам`яті жертв політичних репресій» та «Про заходи у зв`язку з 65-ми роковинами депортації з Криму кримських татар та інших осіб за національною ознакою»...За рішенням Президента Віктора Ющенка, в управлінні Служби безпеки в Криму створюється спеціальний слідчий підрозділ, який займатиметься розслідуванням «усіх злочинів, пов’язаних зі знищенням і репресіями проти кримськотатарського народу в роки депортації і всього, що передувало цьому злочину». >>>
 
 
Під такою назвою в Таллінні відбувся вечір, організований Конгресом українців Естонії з нагоди 200-річчя Миколи Гоголя. У вечорі взяв участь соліст Національної філармонії України Андрій Бурлуцький, а також власні мистецькі сили української громади. Захід відбувся у рамках циклу "Видатні постаті України", який багато років проводить Конгрес українців Естонії. На початку квітня у Таллінні вже проходив вечір з нагоди 200-річчя Миколи Гоголя; організовував його Центр російської культури із залученням професійних акторів Російського драмтеатру, так що рівень заходу був достатньо високий. Саме тому активісти Конгресу українців Естонії, які організовували гоголівський "вечір по-українськи", трохи побоювались: чи прийдуть глядачі? Та ще й погода того дня випала по-літньому тепла, що не часто буває в Естонії. Однак всупереч цим побоюванням, вишукана зала середньовічного будинку на Ратушній площі Таллінна, де проходив вечір, була заповнена вщерть... Як можна було судити з реакції глядацької аудиторії, враження від вечора було непогане. Правда, три пані покинули залу, заявивши: "Гоголь в гробу бы перевернулся, если б услышал свои произведения на украинском!". Але тут уже, як говориться, no comments… >>>
 
 

НИЖНЄКАМСЬКА МІСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АВТОНОМІЯ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО 
СУМУЄ З ПРИВОДУ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ
«ПОЧЕСНОГО БАТЬКА» І ЧЛЕНА ТОВАРИСТВА 
СТРУКА ПЕТРА ВАСИЛЬОВИЧА
І ВИСЛОВЛЮЄ ЩИРЕ СПІВЧУТТЯ РОДИНІ СТРУКІВ, ЙОГО СИНАМ, ОНУКАМ ТА ЧИСЛЕННИМ ДРУЗЯМ.
ВТРАТА ПЕТРА ВАСИЛЬОВИЧА ВРАЗИЛА ДО ГЛИБИНИ ДУШІ І НАС, УКРАЇНЦІВ ДАЛЕКОГО ТАТАРСТАНУ.
У ОСОБІ ПАНА ПЕТРА МИ ДОВГІ РОКИ МАЛИ НАДІЙНОГО І ВІРНОГО ПАРТНЕРА, ПОРАДНИКА, ПОМІЧНИКА. ЗАВДЯКИ ЙОГО ТУРБОТАМ, ДІТИ НАШОЇ ГРОМАДИ ЗАВЖДИ МАЛИ ПОДАРУНОЧКИ ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ, РІЗДВА ТА ВЕЛИКОДНЯ, ВІН ДОПОМІГ З ВБРАННЯМ ДЛЯ ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ. ЗАВДЯКИ ЙОМУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО РОБОТУ НАШОЇ ГРОМАДИ ЗАВЖДИ БУЛИ ПОШИРЕНІ НА ТЕРЕНАХ КАНАДІЙСЬКОЇ ДІАСПОРИ.
ВІЧНА Й СВІТЛА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ.
      Українське товариство "Вербиченька"            

м. НИЖНЄКАМСЬК 
РЕСПУБЛІКА ТАТАРСТАН, РОСІЯ
ТРАВЕНЬ 2009

 
 
Пророчий дар Шевченка виявився і в тому, що він замалював місце свого вічного спочинку ще влітку 1859 року, коли плив на лівий берег Дніпра до Михайла Максимовича. На його малюнку „Коло Канева” видно Чернечу гору... Вперше в історії української громади в Болгарії з’явилася нагода виявити пошану до Генія українського народу, поклавши квіти до щойно встановленого пам’ятника Великому Кобзарю в Софії. Автор пам’ятника – відомий український художник Ігор Гречаник. Народився в Києві 10 серпня 1960 року, де і зараз живе й працює... Художник створив образ молодого Шевченка, який Автор пам'ятника Ігор Гречаниктримає в руках „Кобзаря”, а над ним шумить верба. Такими ж молодими були й перші перекладачі поезії Шевченка в Болгарії Райко Жинзіфов і Любен Каравелов, які з юначим запалом занурилися в поезію Кобзаря, залишивши в ній назавжди свої серця... Варто пригадати ще одного юнака – студента університету Святого Володимира, який у травні 1861 року, у Києві, виступив з палкою промовою над труною Великого Кобзаря. То був Михайло Драгоманов, який останні роки свого життя прожив у Софії, викладаючи загальну історію у Софійському університеті. Віриться, що пам’ятник Шевченку буде дорогим не тільки для українців, що мешкають в Болгарії, але й для болгарської громадськості, бо так багато літературних та наукових доріг ведуть до Кобзаря. >>>
 
 
Юзеф Ружанський (справа) та Добеслав Жемєневський. Фото Григорія СподарикаДиректор Департаменту віросповідань та національних і етнічних меншин Юзеф Ружанський та начальник Добеслав Жемєневський розповідають про співробітництво з організаціями меншин у Польщі. Наприкінці лютого представники меншинних організацій висловили становище, в якому департаментові ставлять, зокрема, закиди про недотримування прийнятого порядку надання дотацій та відсутність обміну інформацією. Юзеф Ружанський: На початку цього і протягом минулого 2008 р. у нас були деякі проблеми з дотаціями, тому постараємося реформувати систему їх надання. Мене здивував закид про відсутність обміну інформацією, тому що я і мої співробітники багатократно особисто розмовляли з представниками меншин. Крім цього, якщо хтось має якісь зауваження, то завжди може нас повідомити про них. Ми взагалі не очікували такого становища на фоні спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, проте висловлені закиди чогось мене вчать. Приймаю їх і заявляю водночас про свою відкритість щодо пошуку площин порозуміння, щоб неточностей між нами було якнайменше. >>>
 
 
Українці в Аквілі жили так, як і більшість іммігрантів в Італії: робота у сім’ях, недільні зустрічі, дзвінки, передачі та листи рідним. У ніч землетрусу все це змінилося, нестабільний побут втратив і ці нечисленні точки опори... – Хочу сказати, що італійська влада допомагала всім потерпілим, незалежно від національності... – Знаю, як рятували одну нашу жінку, здається її звали Лесею, – каже Галина. – Поблизу неї жила інша українка. Коли почалися крики, вона вибігла із хати, і полетіла туди, де працювала її подруга. Весь будинок, у якому жила Леся, завалився в її кімнату. Побачивши це, сусідка разом із іншим чоловіком, почала розгрібати руїни. Так і врятували Лесю з-під завалів, – витягли в одній білизні, але живу. Вона народилася в сорочці. Хоча землетруси (не такі сильні, як раніше, та все ж відчутні) тривають, життя пробує повернутися у звичне русло. У ці дні споруди перевіряють на стійкість, і, можливо, дехто зможе повернутися у знайомі стіни. Від редакції зичимо всім їм удачі та здоров’я, щоб пережите пішло від них, мов важкий сон, і більше ніколи не поверталося! Маріанна СОРОНЕВИЧ >>>
 
 
10 травня 2009 Яке це щастя, дивлячись в очі, сказати своїй найріднішій людині: «Мамо, я тебе люблю!» ... Багато матерів, які працюють в Італії, позбавлені такої можливості. Подолати величезну відстань між багатьма мамами та дітьми дозволяє лише телефонний зв’язок... Свято Матері в Італії – це нагода пошанування на високому рівні української жінки та об’єднання української громади. З усієї Італії збираються українці під покров собору Святої Софії у Римі. Це – наймасовіший об’єднавчий захід для українців в Італії на національному рівні, у якому поєднується духовна та світська радість... Президент України у зверненні з нагоди Дня матері привітав українських матерів у всьому світі. “Вклоняюся представницям нашої діаспори, які із покоління в покоління прищеплюють своїм дітям національний дух. Вклоняюся українським жінкам, які працюють у чужих краях, щоб забезпечити майбутнє своїх синів і дочок”. >>>
 
 
Уже з десяток літ Бережанщину залюбки відвідують угорці, котрі ревно шанують історію свого народу й видатних національних героїв. Бережани за останні роки стали місцем своєрідної історичної прощі для закордонних сусідів. Особливим місцем пошанування для громадян Угорщини є Бережанський замок. Саме тут у 1703 році вождь повстанців, керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр., князь Трансільванії (Семигороддя) Ференц ІІ Ракоці видав маніфест, у якому закликав угорський народ до повстання проти австрійського панування... Того ж року військо куруців капітулювало, у тому числі й найвірніший Ракоці гарнізон Мукачівської фортеці (Закарпаття). Опісля, надіючись на підтримку російського царя Петра І, Ф.Ракоці жив у Московській державі, згодом – у Франції, Туреччині, де й помер у м. Родосто. Відновити владу у Трансільванії князю не вдалося – цьому завадило укладення австрійсько-турецького договору. Прах свого улюбленого вольнолюбивого князя Ференца ІІ Ракоці угорцям вдалося перенести на свою батьківщину аж у 1906 році... часники зустрічі наголошували, що наше майбутнє повинно бути без кордонів. >>>
 
 
Юрій Кононенко на жалобній ході до пам'ятника Голодомору в Києві, серпень 2008 р.Як стало відомо, 10 травня 2009 р. представники прикордонної служби ФСБ Росії не дозволили в’їзд на територію Російської Федерації першому заступнику голови Об’єднання українців Росії громадянину України Юрію Кононенку, який повертався до місця постійного проживання в Москві...Представники прикордонної служби ніяк не мотивували свої дії, а лише повідомили, що «компетентними органами РФ в’їзд на територію Росії Ю.Г. Кононенку заборонено». Будь-якої попередньої інформації про наявність такої заборони не було.    Правління Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії розглядають такі дії державних органів РФ як політичне переслідування активістів українських організацій Росії та висловлюють рішучий протест.    Правління ОУР та ФНКАУР вимагають від державних органів РФ чітких і зрозумілих роз’яснень щодо заборони в’їзду Юрію Кононенку на територію РФ і негайного скасування цієї заборони.  >>>
 
 
В серпні цього року відбудеться унікальна благодійна фізкультурно-оздоровча акція для дітей веломарафон «Європейськими стежками Степана Бандери» Організатор веломарафону: Благодійний фонд “Еко-милосердя”  (м.Соснівка) Генеральний партнер та головний співорганізатор: Львівська обласна рада... Хлопчаки та дівчата 14-16 річного віку, які кілька років займаються велотуризмом у Львівському обласному центрі краєзнавства екскурсій і туризму учнівської молоді (ЛОЦКЕТУМ) у супроводі двох досвідчених дорослих велотуристів подолають маршрут довжиною 1832 км, пов'язаний з життям Степана Бандери: Соснівка - Сокаль - Червоноград - Жовква – Дубляни - Львів - Миколаїв - Жидачів - Калуш – Рожнятів - Долина - Болехів - Моршин - Стрий - Дрогобич - Самбір - Судова Вишня - Мостиська – Сянок - Краків – Освенцім - Піщани (Словаччина) - Відень (Австрія) - Мюнхен (Німеччина). .. Найголовніше, що нам потрібно – це запрошення з Німеччини кожному учаснику веломарафону (14 осіб), для відкриття віз у Посольстві Німеччини. Без цього ми не зможемо вирушити в дорогу.   Президент фонду Павло Савчук вул. Галицька 2а, м. Соснівка, Львівська обл., 80193, Україна тел. (03249) 4-01-25, 3-42-34, моб. +38 067 6999825 E-mail: sosnivka@meta.ua >>>
 
 
На засіданню Світової Управи СУМ в Києві в серпні цього року, був прийнятий проєкт VIII-го Світового Злету Дружинників, що відбуватиметься в лютому 2010 року у місті Ванкувер (Канада). СУ СУМ покликала до життя організаційний комітет, до якого входять члени Світової Управи, Світової Референтури Дружинників, та Крайової Управи СУМ в Канаді. В наступних місяцях вийдуть обіжники з детальною інформацією про VIII-ий Світовий Злет, включаючи реєстраційні та програмові інформації. В цьому (першому) повідомленню, подаємо загальні інформації про Світовий Злет і включаємо летючку для розповсюдження по Ваших теренах-осередках. відео На летючці є вказане місце куди Крайові Управи СУМ можуть додати свої контактні інформації, щоб Дружинники безпосередньо могли бути на зв’язку з Вами відносно Світового Злету. >>>
 
 
Автор Ірина ГармасійКанал "Тиса-1" серед представлених майже двісті програм з 10 країн світу (Росія, Білорусія, Казахстан, Китай,  тощо) виборов І місце в номінації "Світ без тероризму" з документальним фільмом "Втікачі у безсмертя" (ідея, автор - Ірина Гармасій, режисер - Наталія Тронь, оператори -Володимир Дуда, Бейла Балла, Іштван Товт, звукорежисер - Олег Шарков). Цей епохальний фільм - маловідома сторінка закарпатської історії - створений на архівних документах,  дослідженнях науковців та рідкісних спогадах закарпатців, втiкачів у радянський Союз в 1939-1941 роках, які за нелегальний перехід угорсько-радянського кордону засуджувалися на три-пять років ув'язнення в таборах ГУЛАГу. Вони ж - учасники бойових дій Чехословацького армійського корпусу під командуванням генерала Людвіка Свободи у Другій світовій війні. Живі свідки цих трагічних подій, в тому числ головний герой фільму Федір Бобонич 101- річний ветеран Верховини, втікали в Радянський Союз від війни на окупованій фашистами території. Втікали у пошуках кращої долі поодинці, сім'ями, родинами, селами. Вони мріяли про мирну працю про мирну працю, а потрапляли на каторгу ГУЛАГу. Вони перенжили табірні страждання, а про це десятиліття ніхто не знав. Вони принесли у рідний край прапор Перемоги, а їх до 1974 року не визнавали ветеранами Великої вітчизняної війни. Документальний фільм про закарпатських втікачів - правда, яку відкрили небайдужі до долі рідного народу закарпатці.
 
 
Розшуковуючи люстраційні закони у Східній Європі й Прибалтиці, від колишнього колеги дістав контакт на Байбу Рату (Baiba Rata), прес-секретар Служби зовнішньої розвідки Латвії (SAB, Бюро з охорони Конституції, в Латвійській національній безпеці). Пані Рата дістала дозвіл на коментар для нашої люстраційної ініціативи в Україні. Ми лише попередньо торкнулися теми біографій, з котрими заборонено йти до державної служби. Ось що ми записали під час нашої першої розмови: >>>
 
 
Генеральний прокурор УРСР на Нюрнберзькому процесі  Руденко Роман Андрійович (* 17(30).7.1907, в с. Носівка Чернігівської області 5 травня 2009 року Постійне представництво Російської Федерації при ООН провело брифінг у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку, під назвою «Підсумки та уроки Другої світової війни і сучасність». Захід відкрив і керував Ілля Рогачев, заступник Постійного представника Російської Федерації при ООН. У своєму вступному слові пан Рогачев заявив: Незважаючи на трагічні уроки Другої світової війни, ми часто є свідками відродження практики, яка сприяє ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації та ксенофобії...  Потім він відправився на обмовлення балтійських держав, а в кінці представив Олександра Брода, керівника Московського бюра з прав людини, члена Громадської палати Російської Федерації. Пан Брод доповнив обмовлення, додавши Степана Бандеру в список нацистів з нагоди річниці Бандери... радянські прокурори при Нюрнберзькім трибуналі, Роман Руденко і Лев Смирнов не висували звинувачення  проти вищезгаданих утворень та осіб, і Нюрнберзькі висновки не згадують ці імена зовсім. >>>
 
 
9 травня Міжнародне об`єднання "Українська Свобода" та Українська суботня школа "Свобода", яку підтримує Всеукраїнське об`єднання "Свобода", відсвяткували у Празі День Матері. Від Міжнародного об`єднання "Українська Свобода" привітав зі святом Матерів Президент об`єднання Богдан Костів: "Бажаю, щоб Ви з кожним днем зміцнювали свою і нашу надію на краще. Хай помагає Вам Бог поставити своїх дітей на ноги і посіяти в їхніх душах зерна Правди і Науки. Нехай це весняне свято об'єднає і згуртує наші родини, нашу націю!" >>>
 
 
Хафіз Сіддік народився в Афганістані, у місті Кабулі. З дитинства захоплювався музикою і співом. Ще школярем працював на Кабульском телебаченні в якості ведучого молодіжно - розважальної телепрограми і був солістом музичної групи. Після закінчення з відзнакою школи, був спрямований в Україну для здобуття вищої освіти. В Україні Хафіз навчався одночасно у двох ВНЗ - інженерно-будівельному та Харківському державному інституті культури, які закінчив з відзнакою, отримавши такі спеціальності, як інженер і режисер-постановник. У студентські роки брав активну участь у культурному житті ВНЗ. Був неодноразовим лауреатом міжнародних студентських конкурсів та фестивалів. >>>
 
 
Так трапилось, що доля закинула мене до Португалії, краю, що відрізняється усім - і кліматом, і культурою від моєї Батьківщини – України. Але, на мій подив, я не відчула себе викинутою з життя, побачила, що в Португалії, за тисячі кілометрів від рідної землі, є організація, яка зберігає українські звичаї та традиції, є люди, які самовіддано працюють для української громади, згуртовуючи її, показують португальцям що таке українська пісня, український танець, взагалі українська культура. 3 травня я була присутня на українському концерті в місті Порту, який організувала та проводила Спілка українців в Португалії за участі Української Греко-Католицької церкви, при підтримці Консульства України в місті Порту та Мерії міста. Це було дійсно гарне видовище, у якому прийняли участь найкращі українські колективи у Португалії. Метою організаторів було об’єднати таланти з різних міст, осередків Спілки, щоб показати, що в єдності наша сила, що згуртувавшись українці можуть достойно представляти нашу державу. >>>
 
 
Маловідомий портрет М.Гоголя роботи італійського художника А.Зона (1813-1892 рр.)7 травня 2009. Італії посідає особливе місце в житті Гоголя. Тут він жив упродовж тривалого часу (1837 по 1846 рік), творив шедеври «Тарас Бульба» і «Шинель», тут майже повністю написав свій роман «Мертві душі». Письменник уважав цю країну своєю другою батьківщиною. Ювілей письменника із великим розмахом відзначили у Римі. 1 квітня в столичному італійському університеті «Сап'єнца» відбувся семінар, присвячений основним віхам творчого шляху письменника і, звичайно, римському періодові його життя. 3 квітня відбулася церемонія покладання квіти до будинку, у якому мешкав письменник, в самому серці Вічного Міста. Українські та російські громадські організації принесли квіти до пам’ятника Гоголю на Алеї артистів у парку Вілла Боргезе, провели читання творів письменника, співали українських пісень, осмислювали його життя та творчість... Професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Ріта Джуліані й перекладач Ганна Ямпольська одержали нагороди за книгу "Гоголь у Римі". Ще одна премія вручена лінгвістові Алессандро Романо, який переклав італійською повість "Рим". >>>
 
 
Всеукраїнське об’єднання "Свобода" розпочинає акцію "Рідне слово", що покликане допомогти українським освітнім закладам та українським організаціям за кордоном підручниками та художньою літературою. Цей проект виник за ініціативи викладачів української школи у Чехії, де навчаються діти українців-заробітчан. "Свобода" звертається до колективів навчальних закладів України, їхніх батьків та учнів з пропозицією підтримати проект "Рідне слово" та допомогти шкільними підручниками українським громадам, які тимчасово перебувають поза Україною. "Сучасна влада в Україні створила нестерпні умови для життя українців, через які частина наших земляків змушена їхати на заробітки за кордон. >>>
 
 
 Архів випусків
 
         
         
         
      120 119
  118 117 116 115
  114 113 112 111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"