Українська Світова Інформаційна Мережа

.:: Новини з закордону 31.3.2009 ::.
 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

 

 

Я не знаю вищого подвигу, як подати руку знеможеному духом.
    Микола Гоголь
    Жоден політик світу,  ані жоден політичний письменник  не зробив у політиці стільки, скільки Гоголь.
    Василь Розанов

«Ані на одну мить не слід нам тут забувати, що життя нам дано для любові й що ми самі твір Божої любові до нас», – провістив Микола Гоголь понад півтори сотні літ тому. Саме чистота люблячого людського серця є суттю Гоголевого життя й творчості – його цілісного світообразу. Згадаймо в Тараса Шевченка: «Гоголя треба побожно поважати як людину, обдаровану найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей! Гоголь – істинний відун серця людського!»...Розвиваючи тему спротиву української волі імперським амбіціям, Микола Гоголь порівнює досвід Тараса Шевченка з власним досвідом і провіщає визначальну силу народного духу в уладуванні національного життя: «…Шевченко належить до тих, хто воздав імператору у віршах сатирою, за що й потрапив живим у пекло азійських пустель. Суддею йому буде сам Бог. А я за свою сатиру не був так тяжко покараний. …Шевченко писав так, як велить йому серце, він своїми творами виховував себе сам, обрав той хрест, який за нього не зможе пронести ніхто інший. Мої твори також дивно поєдналися з моєю душею і моїм внутрішнім вихованням. …Я зі своїм слабким здоров’ям викликав на битву полчища ворогів незліченних, а Шевченко посягнув стати на герць… >>>

 
 
ВИЖИЛИ, приборкали дику сельву, навчили червону землю родити хліб, стали гордістю нової батьківщини — такий підсумок 112-річної української еміграції в Бразилії. Цей подвиг здійснено завдяки праці, вірі і взаємодопомозі. Те, що зробили наші земляки в Бразилії, — величезна дуля всім, хто твердить, буцімто українці не здатні до самоорганізації, мовляв, це таке собі стадо, котре можна гнати куди завгодно, в якому немає гуртової свідомості, а кожен сам за себе. Колишні співвітчизники фактично створили свою духовну державу в державі, досягнувши високого ступеня єдності, про який материнська країна і мріяти поки що не може. «Це та альтернативна українська республіка, якою могла бути Україна, якби президент української Центральної Репрезентації Бразилії Віторіо Соротюк (праворуч о.Козлинського), депутат Штату Куритіби Феліпе Лукаш та консул України в Куритібі Александр Марков. не пережила дві світові, Громадянську війни, Голодомор, репресії, політику русифікації», — вважає посол України в Бразилії Володимир Лакомов... Сеньйор Вітторіо — особистість легендарна. Коли їхали з ним столицею Парани Курітібою, на мить зупинилися біля похмурої будівлі, схожої на військову казарму. «Це в’язниця Президіо ду Агу, де мені довелося тричі відбувати покарання в часи диктатури», — пояснив Вітторіо. Я був шокований. Оця інтелігентна людина в окулярах — борець проти диктатури? Мало ж ми знаємо про те, як жили наші брати за кордоном протягом минулого століття! >>>
 
 
Олександр Тимчук – один з ініціаторів проекту, науковий співробітник Департаменту Антропології Університету в ОслоВнутрішньо ці діти переживають цілу гаму суперечливих почуттів, – від вдячності, теплоти, надії й до почуття провини, покинутості, образи, власної туги та суму… Нині вони діляться своїми переживаннями на сторінках книги «Діти емігрантів про себе. Сповіді. Думки. Судження… Біль».
Це продовження унікального видання, в якому побачили світ 28 творів призерів міжнародного конкурсу української творчої молоді «Діти емігрантів про себе», що його проводив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) у рамках проекту «Назустріч новій хвилі» (2008 р.)...
«Сподіваюсь, книга стане своєрідним факелом у нелегкому житті багатьох дітей емігрантів і Олав Берстад – посол Королівства Норвегія в Україні (фото ЗІКу)спонукатиме нас до пошуків кращого способу розв’язання проблеми. Ці твори – послання не лише до батьків, а й до влади, громадських і релігійних організацій, – зазначив у виступі Олав Берстад, Посол Королівства Норвегія. – Еміграція – тема не нова, але надзвичайно актуальна як для України, так і для усіх країн Європи. Норвегія – також країна емігрантів – майже 900 тисяч норвежців переїхали до США. Особисто знаю як це – бути далеко від родини, адже дипломати – емігранти. Пригадую, як свого часу відлітаючи до Києва, залишив на Батьківщині 17-річного сина. Важко було…
>>>
 
 
У своїй промові Д-р Збігнєв Бжезинський говорив також і про Україну. Колишній радник президента США з питань національної безпеки підкреслив, що напрямок в якому зараз розвиваються Україна і Грузія раніше чи пізніше, але завершиться їхнім членством в альянсі.Вже традиційним стає проведення «Українських Днів» у Вашингтоні, ДК, які організовує Українська Національна Інформаційна Служба (УНІС), вашингтонське бюро громадських відносин УККА. У цьогорічних «Українських Днях», які відбувалися на високому організаційному рівні 25-го та 26-го березня, взяли участь представники від УККА, Союзу Українок Америки та наймолодшої Всеамериканської громадської організації «Новa Українськa Хвиля», члени Координаційної Ради якої на своїх зборах 19 березня одноголосно проголосували за вступ до Представники Всеамериканської громадської організації “Нова Українська Хвиля”, учасники “Українських днів” у Вашингтоні під час прийняття у Сенаті США. Зліва на право: Олена Устюжанцева та Уляна Киричук (Стемфорд, КТ), Майкл Рассел, Дорадник Департаменту Внутрішньої Безпеки (CHS), Мирослава Роздольська, Голова “Нової Української Хвилі” (Стемфорд, КТ), Роман Ясіновський та Марія Фединська (Вашингтон-Балтімора, МД).Українського Конгресового Комітету Америки. Учасників зібрання привітав Директор УНІС Михайло Савків...представники «Нової Української Хвилі» поцікавилися на якому етапі напрацювання знаходиться закон легалізації нелеґальних імміґрантів. В часі своєї передвиборчої компанії Президент Барак Обама не раз відзначав, що потрібно надати іммігрантам, які проживають у США нелегально, можливість отримати громадянство, щоб вони мали можливість захищати свої права перед працедавцями. >>>
 
 


ФК "Форум українців в Чехії" грав в гостях проти команди "Сокол Репи", перше місце проти тринадцятого. Перший тайм закінчився 0:0. А у другому, як пишуть на сторінці "Сокола", воротар суперників робить штрафний й його вилучають з поля. Грйобль реалізує пенальті на 50-й хвилині 1:0, але українці тут же вирівнюють рахунок 1:1, й граючи у 10-х , що для нас було дивно, мали перевагу й покарали нас на 62-й хвилині другим голом 1:2 >>>

 
 
    – Павле Івановичу, як Ви почуваєтеся після затяжного очікування заслуженої державної відзнаки й тривалої процедури вручення, чи не втомилися?
    – Ні! Я зараз цілий концерт віддириґував би! – енергійно промовив із властивим йому завзяттям, а через якусь мить уже задумливо додав: – Переживаю подвійне почуття. Мені, з одного боку, приємно, що отримав найвищу нагороду держави, бо я щиро вболіваю за справи державного значення, за культуру передусім, бо культура – основа життя. А з другого боку, переживаю за свій хор, за його готовність являти скрізь і завжди високе мистецтво українського співу...
    –  Слухаю Вас, Павле Івановичу, і згадав собі проникливий відгук голландської преси на виступ Української хорової капели під керівництвом Олександра Кошиця в 1922 році: «Якби в Українській державі всі справи йшли таким ладом, як спів у цьому хорі, це була б перша держава на світі…».
    – Традиційний український хоровий спів у натуральному ладі сприяє наведенню ладу в суспільстві, бо допомагає людям уладнати свої почуття й пробудити любов до чистого співу, а чистота в співі спонукає людину до чистоти в житті взагалі.
>>>
 
 
Знайомтеся, - це Віталій. Зараз йому 12, і він живе у дитячому будинку з 5 років. Його матір позбавили батьківських прав після того, як їй поставили офіційний діагноз - алкоголізм, а свого батька Віталій ніколи не бачив. "Коли я виросту, то хочу стати бізнесменом, тому що вони мають круті машини" - каже Віталій... У червні 2009 р. у рамках проекту Children–UA ми запросимо 20 дітей із сирітських притулків м. Донецька, Україна, взяти участь в освітньому таборі протягом 10 днів. В ігровій формі, за допомоги інтерактивних вправ, ми сподіваємось запропонувати цим дітям інструменти, що знадобляться їм для прийняття обміркованих рішень та вірного вибору у своїх подальших стосунках та дорослому житті. Зосередив наші зусилля на попередженні, ми сподіваємось відвести лихо, від якого вже постраждало багато інших людей. Докладніше про проект можна прочитати тут (посилання відкриється у новому вікні)... Ви можете зробити свій внесок через надання фінаснової допомоги (CHILDREN-UА, Basler Kantonalbank, 4002 Basel, SWIFT: BKBBCHBB, IBAN: CH23 0077 0016 5512 9318 5) або через приймання участі в наших фандрейзінг подіях, таких як: (дивіться тут http://www.ukrainians.ch/download/file.php?id=155&mode=view ) >>>
 
 
У березні 2009 року, як і в минулі роки петербурзьким українцями в рамках міжнародного форуму «Санкт-Петербурзькі українці» проведені заходи, приурочені до 195-річчя Тараса Григоровича Шевченка.  9-го березня за участю Генерального консула України в Санкт-Петербурзі, гостей із Полтави, Києва, Львова, Чернігова, української громадськості Санкт-Петербурга до підніжжя пам'ятника Т. Г. Шевченку на однойменній площі були покладені квіти.  У конференц-залі Російської Академії художеств відбувся урочистий вечір, де були присутні більше 300 чоловік петербуржців і гостей... Показали свої пісенні номери художні колективи української національно-культурної автономії - ансамбль «Санкт-Петербурзькі українці» - керівник Зінаїда Нежива, ансамбль «Отрада» - керівник Борис Зонов, ансамбль «Сузір'я» - керівник заслужена артистка Росії Валентина Блажчук. Виступили лауреат міжнародних конкурсів Григорій Мартиненко, Світлана Пащенко та інші відомі співаки.  Члени Українського молодіжного клубу при української національно-культурної автономії - Галина Андрюхіна, Ольга і Вікторія Васильєва показали літературно-музичну композицію «Думка» на слова Т.Г.Шевченка. >>>
 
 

Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Фундація доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора»
Амбасада Канади в Україні
Фонд професора Ореста Цапа
Меморіальний музей Михайла Коцюбинського
проводять
МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ
“Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”
Конференція відбудеться у Чернігівському державному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка
(вул. Гетьмана Полуботка, 53) 
15 –17 травня 2009 р.
До розгляду пропонуються питання за напрямками (секціями):

- Українська діаспора: історія, сучасність, проблеми, напрямки співпраці між    діаспорою та Україною.
- Церква в Україні та діаспорі.
- Мова, література, мистецтво, філософія, фольклор в Україні та українській діаспорі.
- Розвиток шкільництва та вищої школи в Україні та закордонні.
- Визначні українські постаті та установи.
- Голодомор в Україні: факти, наслідки, дослідження.
- Дослідження, розвідки, висновки, проекти молодих вчених в Україні та закордонні (секція для молодих науковців і студентів).
За результатами роботи конференції у вересні 2009 року вийде щорічний міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів “Український вимір”. Число 8”.
>>>

 
 
Що ви чули про українців?
  • Інформаційний журнал, а в ньому:
    - справи української меньшини,
    - проблеми іммігрантів з України,
    - польсько-українські стосунки,
    - а також погляди на події з української точки зору.
    Зокрема: найсвіжі вісті, публістика, репортажи.
Передачи: перша субота місяця, 12:00 (перший показ), неділя о 6:20 (повтор), ТВП Інфо.
>>>
 
 
10 березня в галереї “Time” у Відні відкрилась виставка картин українського художника Олександра Литвинова.

Відомий митець, родом з Чернівців, ще з 1991 року бере участь у міжнародних виставках у Німеччині, Польщі та Росії.

На відкритті вернісажу, який триватиме до 21 березня, з коротким оглядом історії Чернівців виступив український науковець Сергій Осадчук.

З нагоди вернісажу 12 березня у галереї відбудуться літературні читання  з музичним супроводом “На зламі часів”.
>>>
 
 
За ініціативою виконкому Загальноукраїнського трудового руху «Солідарність» (ЗТРС) при підтримці Луганської облдержадміністрації, 24 березня 2008р. відбулася нарада з питань незаконної протидії роботі Незалежної профспілки міста Свердловська (НПМС), яка є асоційованим членом ЗТРС, з боку роботодавця в особі ДП «Свердловантрацит» та Свердловського теркому профспілки Працівників вугільної промисловості (ПРУП). .. За підсумками наради було прийнято рішення зобов’язати ДП «Свердловантрацит» та Свердловський терком ПРУП до 5 квітня 2009 р. виконати вимоги НПМС, викладені у зверненні профспілки. У разі не виконання вимог передати матеріали за фактами незаконної протидії роботі профспілки в Луганську обласну прокуратуру. Зі свого боку Загальноукраїнський трудовий рух «Солідарність» і надалі буде жорстко відстоювати права і свободи трудового народу, закликаючи всіх людей до безкомпромісної боротьби за право бути людиною та жити по-людськи. >>>
 
 
Алла Івахнюк, Алеппо -Нещодавно в концертно-культурному комплексі в Алеппо відбувся концерт класичної музики. Перше відділення в ньому представляла українка, оперна співачка за фахом, Наталя Мигович. Прозвучали арії з опер Моцарта, Римського-Корсакова, твори Рахманінова, Чайковського, Баха, Качіні. Музичну освіту Наталя, уродженка Закарпаття, отримала в Харківській консерваторії, по класу оперного співу. Володарка красивого меццо-сопрано, вона лауреат вокальних конкурсів в Ленінграді, Тулузі, Мінську, Ризі.
Наталя давно проживає з сім'єю в Сирії, але любов до музики, до професії зберегла назавжди. Їхні діти також навчаються музиці. А Наталя викладає в місцевому музичному училищі вокал та виступає з концертами.
Підтримати Наталю прийшли представники українського товариства Алеппо та численні любителі оперного співу з вірменської громади, а також музиканти, учні Наталії.
 
 
Саме під такою назвою 15 березня цього року в українській централі в Пассейку пройшло театралізоване дійство, яке підготували члени осередку Всеукраїнської організації "Нова українська хвиля" до 195 річниці від дня народження великого сина українського народу Тараса Шевченка. Багато зусиль і старань доклали всі учасники виступу і керівник хору Роман Радзів, щоб слово Кобзаря прозвучало з новою силою, і це їм вдалося. За що глядачі віддячили артистам бурхливими оплесками. До глибини душі вразив глядачів образ Т.Шевченка, роль якого блискуче виконав Олександр Купина...
Інсценізація супроводжувалася декламацією поезій у виконанні Ліни Павловської, Мар'яна Зим'янсьного та Ольги Дроздяк. Особливого ефекту виступу надало обладнання, яке виготовив Володимир Бойко. Затамувавши подих, глядачі слухали також пісні " Тополя ", " Думи мої ", " Реве та стогне Дніпр широкий " та інші у виконанні хору і тріо у складі Мирона Грицика, Михайла Гучка та Романа Радзіва .
>>>
 
 
14 березня 2009 р., покладання квітів учнями, батьками і викладачми Парафіяльної Школи Покрова Матері Божої м.Прудентополіс до пам"ятника Тарасу Шевченку, фото подано Сесілією Стрешар Грошей не було, тож вимушені були заробляти їх на будівництві телеграфних ліній, залізничних та битих доріг. Єдиний дарунок від демократичного уряду - низенькі бараки, наче намети, увійти до яких можна було лише навкарчках. Бачив я їх на фотографії в музеї Прудентополіса: собачі будки, інакше їх не назвеш. Селилися українці навколо міст Малєт, Антоніо-Олінто, Женераль-Карнейро, Понта-Гроса, Санта-Андраді, Ріо-Кларо, Дорізоні, Ірасемі, Іраті, Санта Катаріна. Та найбільше їх чомусь зосередилося у Прудентополісі, який нині вважається українською столицею Бразилії. Окрім наших земляків штат Парану освоювали італійці, португальці, німці, японці, поляки і бразилійці - нащадки португальців, які змішали свою кров із індіанською, африканською, європейською і геть забули про своє етнічне походження...А ще у той важкий час допомогла згуртованість. Толокою ставили хати, вирубували ліси, на заробітки йшли великими гуртами, де один за всіх, і всі за одного. Страйкували теж дружно. А потреба в цьому була, бо експлуатували їх на будівництві доріг та залізниць нещадно. Одного разу страйк українців у Прудентополісі тривав так довго, що уряд вимушений був залучати військо, яке палило бараки і частувало шомполами лідерів непокори. Було так важко і тоскно, хоч вовком вий...Словом, вижили, перемогли, вросли у червону бразильську землю, так що й із корінням не вирвеш. Вони відкрили самих себе у Бразилії. >>>
 
 
 Архів випусків
 
         
         
         
         
         
        111
  110 109 108 107
  106 105 104 103
 |2009|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
 
  102 101 100 99
98 97 96 95 94
93 92 91 90 89
88 87 86 85 84
83 82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"