Українська Світова Інформаційна Мережа
 

.:: Новини з закордону 31.05.2008 ::.

 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

ВИМІР

 

 
Всеукраїнська громадська організація "Українська Взаємодопомога" (створена у 2003 р. з метою захисту інтересів українських трудових міґрантів і еміґрантів та сприяння їхньому поверненню в Україну) започаткувала широкомасштабний культурно-мистецький, соціально-господарський проект "Центр Європи", який реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ України...Апробація ідеї проекту (автор концепції Олександер Шокало) успішно відбулася 2002 року в Києві (навесні) та Закарпатті (восени) за участю Товариства "Україна-Світ" та за підтримки Міністерства закордонних справ України й посольств європейських держав в Україні. "Центр Європи" - це динамічна модель взаєморозуміння, взаємодії європейських народів на засаді національних культур та господарських інтересів. Згідно з концепцією проекту, щорічним провідним заходом буде Свято культур європейських народів "Серце Європи", яке переходитиме з країни в країну. >>>
 
 

ІІІ Форум проводиться за організацією Товариства української діаспори в Греції „Українсько-грецька Думка” у співпраці з:

  1. Грецьким представництвом Української Ради Миру
  2. Національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова
  3. Київським національним університетом ім. Т. Шевченка
  4. Міжнародною Українською Школою

В рамках ІІІ Форуму планується проведення семінарів для вчителів середніх та недільних шкіл щодо викладання української як іноземної мови, а також створення Асоціації українських філологів на чолі з директором Інституту української філології  Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова професором Анатолієм Висоцьким. У всіх освітніх заходах Форуму візьме участь представник Міністерства освіти і науки України директор Міжнародної української школи Людмила Іванова з метою якнайкращої організації роботи МУШ в наступному навчальному році...
Для оперативного обслуговування просимо Вас заповнити пропоновану анкету, а також перерахувати на рахунок Товариства завдаток у розмірі 100 евро для бронювання готелю до 20-го червня ц.р...

Контактні адреси: diasporaforum@googlemail.com huth@ath.forthnet.gr  >>>

 
 
Обмін українських посвідчень водія в Іспанії

Одинадцятого квітня цього року у приміщенні ДАІ Іспанії (Direccion General del
Trafico) за сприяння консульства України в Мадриді відбулася зустріч, на якій
обговорювали питання обміну українських посвідчень водія в Іспанії.
всі принципові питання між двома країнами вирішено і сторони фактично
готові до початку процесу. Іспанія давно готова розпочати обмін посвідчень.
Тим паче, що такий досвід іспанська сторона в цьому процесі вже має...

 

Провалена європейська директива для нелегалів

Представники 27 країн-членів ЄС провалили спробу досягнути згоди у директиві стосовно емігрантів без документів, ситуації, в якій перебуває близько 8 млн людей в ЄС. Ініціатива провалилась через відхилення узгодженого Європейським парламентом тексту, тому що 10 країн наполягали запровадити ще жорсткіші умови, ніж були дотепер...

Iспит на виживання

Тут, у Португалії, я нарешті зумів розв’язати фінансові проблеми своєї сім’ї, – розповів Олександр. – Однак для цього довелося змінити чимало речей у своєму житті. Буду відвертим...
>>>
 
 
«УКРАЇНСЬКА ДIАСПОРА – ДЖЕРЕЛО УТВЕРДЖЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ОБРАЗУ УКРАIНИ У СВIТI”

20-21 вересня 2008 р.

Стемфорд КТ, Колегія св. Василія Великого, Українсько–Американський вищий учбовий заклад акредитований у США, для здобуття бакалаврату з філософії...

За результатами роботи конференції вийде науковий збірник. Матеріали для друку ( в разі не прибуття на конференцію, висилаються по пошті заздалегідь до 15 вересня і з дозволу автора зачитуються на конференції) пересилаються по пошті, або здаються під час конференції. Заявки про участь в конференції надсилати на адресу: contact@newwave4.org або поштою : New Ukrainian Wave 14 Peveril Rd. Stamford CT 06902 - Робочими мовами конференції є українська і англійська. - Текст доповіді має бути відредагований та перевірений. >>>

 
 
Є ще один болючий варіант. Хоч ми перебуваємо в Польщі, та кругом нас є не тільки поляки, а й українці. Українці, які проживають «постійно», які мають доступ до всього. Є товариства, організації, Посольство України. Так, вони патріоти, вони організовують різноманітні заходи на тему України, але... на нас дивляться «крізь пальці». А ми – найближча ниточка, яка пов’язує з Україною, а не «пришельці з космосу». В одній українозацікавленій організації натякнули на можливий варіант леґалізації – польський шлюб. Такий варіант дає право на леґалізацію, але це не вихід, а по-друге, де патріотизм? Словом, всі зайняті своїми справами, їм добре, навіщо зайві клопоти? Багато років я пробувала подолати ці бюрократичні бар’єри, але не буду їх всіх перераховувати. Скажу найголовніше: щоб влаштуватися на роботу (відповідно до свого фахового рівня), треба мати дозвіл, а щоб одержати дозвіл, треба мати працедавця. Де ж логіка? 3. Ще інші – це так звані «леґали». Вони працюють офіційно, мають доступ до медичної допомоги, можуть їздити додому. В основному – праця фізична (опіка, т.з. «домашня праця», рідше – робота в фірмі). Часто задумуюся: переважно мої співвітчизники поринають у роботу «з головою», не цікавлячись більше нічим. Так, вони працьовиті, чесні, добросовісні, але дуже мало хто ставить за мету підвищувати свій якщо не професійний, то інтелектуальний рівень. Невідомо: чи часу мало, чи бажання... Картина ясна – заробити на «хліб», без якого неможливе існування, але... де душа? >>>
 
 

>>>

 
 
30 травня 2008 року в Бразилії, в містечку Ріо-дас-Антас, поблизу Круз Машадо, в українській католицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста урочисто проведено офіційне відкриття процесу канонізації Слугині Божої Амброзії Сабатович, Служебниці Непорочної Діви Марії. Пригадаємо, що це вже друга українська Сестра Служебниця у Бразилії, опінія святості якої поширена не тільки серед українських поселенців, але і серед місцевого населення, та для якої відкрито канонічний процес зарахування до лику святих. Першою з них є Сестра Анатолія Боднар, беатифікаційний процес якої розпочато 1993 року. Сестра Амбросія Анна Сабатович народилась 1895 року в Туринці Жовківського району Львівської області і ще немовлям того ж року разом з батьками прибула до Бразилії. 1917 року вступила до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, прийнявши чернече ім’я Амбросії, трудилась у різних чернечих домах Згромадження, опікувалась хворими, займалась вихованням дітей в інтернаті Сестер. 1943 року, дерев’яний будинок, де проживали Сестри та був інтернат, охопила пожежа. Сестра Амбросія померла як мучениця, намагаючись врятувати життя Сестер та дітей. Разом з нею загинуло 6 дівчаток, найменшу з яких вона пригортала до себе. >>>
 
 
27 травня ц.р Палата громад канадського парламенту, а 28 травня Сенат ухвалили проект закону "Про встановлення пам'ятного дня українських голоду і ґеноциду та визнання голоду в Україні 1932-1933 років як ґеноциду". Закон набув чин­ності 29 травня, з хвилини його затвердження Її Величністю королевою. Закон C-459, підтриманий всіма парламентськими партіями, впроваджено за ініціативою депутата Парламенту від манітобської округи Selkirk-Interlake Джеймса Безана (James Bezan). Під час слухань в Палаті громад на підтримку закону виступили депутати Борис Вжесневський (Borys Wrzesnewskyj), Бернар Бігра (Bernard Bigras), Алекс Атаманенко (Alex Atamanenko), Джой Сміт (Joy Smith) та Ед Комарніцкі (Ed Komarnicki). >>>
 
 
У Сполучених Штатах наближається до закінчення естафета незгасимого вогню Голодомору. У вівторок cмолоскип зустрічали у Нью-Йорку. Підніжжя статуї Свободи, символу американської демократії, стало місцем де відбулась символічна церемонія запалення вогню. Українські дипломати прийняли вогонь з рук священника. В цей день на острові де стоїть всесвітньо відомий монумент лунала молитва за жертвами голодомору Серед інших високопосадовців на події був присутній Посол України в США Олег Шамшур та говорили про символічність акції...Хода смолоскипу у Сполучених Штатах триває з початку травня і пройшла із Заходу на Схід країни через великі міста. До США вогонь прибув з Канади, куди він був доставлений з Автралії. Ідея провести цю акцію у сімдесят пяту річницю трагедії виникла у Світовому конгресі Українців. >>>
 
 
"Наталка Полтавка" М.Лисенка Київський державний академічний театр опери та балету 1936 р Голова УВКР Дмитро Павличко привітав голову Нижньокамської культурної автономії „Українське товариство „Вербиченька” Євгена Савенка з відкриттям у м. Казані (Татарстан) меморіальної таблиці легендарній українській співачці Оксані Петрусенко. Щиро вдячний за запрошення товариства „Вербиченька” на урочисте відкриття меморіальної таблиці легендарній українській співачці Оксані Петрусенко – „українському соловейкові”, чия доля тісно пов’язана з Казанню. Саме прем’єра опери „Черевички” в Казані стала тріумфом Оксани Петрусенко. Потім були партії Ярославни в опері „Князь Ігор”, Наталки в „Русалці” Даргомижського, Тетяни в „Євгенії Онєгіні” Чайковського, Маргарити в „Фаусті”, Лізи в „Піковій дамі” і багато інших. Довідка: Оксана Петрусенко народилася 5 лютого (за новим стилем) 1900 року в Балаклаві біля Севастополя. В довідниках подається інша дата і інше місце народження, але Миколою Кагарлицьким були віднайдені в Севастополі архівні матеріали, які дозволяють точно сказати де і коли вона народилася. Батько, Андрій Оліфірович Бородавка був родом з Малої Балаклії Харківської області, мав чудовий голос, служив на Чорноморському флоті матросом, саме там його прізвище військовим Татарський Державний Театр Драми й Комедії ім. К. Тинчуринам, на фасаді якого  установлена меморіальна дошка О.Петрусенко "В цьому будинку в 1927 – 1929 рр. спiвала народна артистка Украiни" скульптор Гасимовписарчуком переробили на Бородавкіна. Мати, Марія Іванівна Кулєшова, була родом з Орловської губернії. В книзі про шлюб Олександро-Нєвської церкви м. Севастополя зберігся запис про шлюб "крестьян А.Е.Бородавкина 25 лет и М.И.Кулешовой 18 лет". Оксані було лише трошки більше року, коли весною 1901 року батько помер від туберкульозу. Мати вийшла ще раз заміж, але новий чоловік безбожно пиячив, і після народження брата Івана, вони розлучились. Збережені записи пісень у виконанні О.Петрусенко Світить місяць... (3,5 mb, 171 сек.) >>>
 
 
29.05.2008     |    Кубань застерігає
Ще кілька тижнів тому відвідав концерт Кубанського козачого хору. Мій перший очний контакт з представниками цього колективу відбувся ще на початку 90-х років в Москві. Пригадую, якась достатньо літня співачка за лаштунками концертної зали "Росія" майже літературною українською мовою заперечувала свою українську національність та ідентифікувала себе "козачкою", але й вона була в явній меншості: молодші хористи давно вважають себе росіянами. Заборона природної українізації Кубані дала свій результат. Відповідь на питання про те, куди поділися ті 60% кубанців, які за переписом 1926 року визнали себе українцями, очевидна: тих, кого не замордували колективізацією та голодомором, записали росіянами... Коментар: 06.05.2008 15:03___ Натурал Справді, Олеже, коли я слухав пісні Кубанського хору, нападав смуток. Особливо тому, що частина пісень були російською, але не народні, а "верноподданические дабы лояльность показать". Десь так було б і з Україною – мова не так під цензурою, як під зневагою, пісні – тільки по телевізору. І зникла б культура, яка тепер ще має кілька десятків мільйонів носіїв. Одна з найдраматичніших пісень кубанців була про Кубань: "Боже всесильний, ... Боже верни нам загублений край", але слово "край" вони співали як "рай" – сумно. >>>
 
 
У червні 2008 року Україна планує відкрити Генеральне консульство в канадському місті Едмонтон. Про це повідомив Президент України Віктор Ющенко сьогодні під час зустрічі з українською діаспорою в Торонто...Глава держави, крім цього, попросив українських канадців передавати експонати до Музею гетьманства, що має відкритися в Батурині до 300-річчя оборони цього міста. Говорячи про гуманітарні проекти, де можуть співпрацювати Україна та українська громада Канади, Президент назвав можливість залучення молодих канадських українців до роботи вихователями у міжнародному таборі «Артек», де цього літа відбуватиметься, зокрема, Міжнародний фестиваль «Змінимо світ на краще». «Це була б хороша гуманітарна акція», - сказав Віктор Ющенко. >>>
 
 
«Не дай Боже в чужій хаті жити,
в чужій хаті піч топити».
(Українська народна приказка)

 

Маріанна Сороневич; Перетнувши кордон України, ми залишили за плечима сім’ї, друзів, рідний дім, практично стали особами без визначеного місця проживання. Місця, де можна справді відпочити, відмежувавшись від усього світу, місця, де кожна деталь тобі знайома, кожна річ зберігає масу згадок про щасливі події, вдалі покупки, важливих людей у твоєму житті. Весь цей світ зменшився до невеликої валізи з речами першої необхідності та фотографіями родичів, закладеними за віконечко гаманця. >>>

 
 
В Україні активізуються організації, покликані допомогти колишнім заробітчанам Коли 1995-го громадянка N рушала у подорож до Італії, її думки були переповнені сподіваннями на краще. Позаду залишалося безпросвіття, безробіття і недужі батьки, попереду було «світле майбутнє», позаяк людина, що запросила її за кордон, обіцяла золоті гори, вимагаючи натомість «спілкування і приятельство з освіченою людиною». Реальність виявилася кардинально іншою. Робота без оплати, а поміж нею – безконечні молитви, нотації про марноту, нікчемність усього земного, швидкоплинність речей...– Сьогодні САЛЮС реалізує проект «Об’єднаймо зусилля в протидії торгівлі людьми”. Цей проект фінансує організація «Комунікантес» з Нідерландів. Ставимо собі за мету інформованість релігійного суспільства про проблеми нелегальної міграції та торгівлі людьми >>>
 
 
 Посол України в Італії Георгій Чернявський та   Андреа Ілларі  15 травня ц.р. в Посольстві України в Італії відбулась церемонія повернення Українській державі культурних цінностей, ввезених на територію Італійської Республіки контрабандним шляхом, і які було виявлено у 2006 році в рамках спільних оперативних заходів правоохоронних органів та спецслужб України та Італії у сфері боротьби з контрабандою. Перелік археологічних предметів, що підлягають поверненню в Україну, включає перстень (ймовірне походження – центральна частина України), дзвоник (ймовірне походження – півострів Крим) та підвіску-амулет. За даними експертизи, всі предмети виготовлено з бронзи у період з ІІ по VII ст. н.е...У сучасній історії італо-українських відносин це перша подібна акція й генерал Дж.Ністрі у своїй промові, висловив готовність до продовження подальшого розвитку співробітництва у сфері протидії незаконному вивезенню предметів мистецтва та сприянні у виявленні на території Італійської Республіки пам’яток старовини українського походження, що вивезені з території нашої держави контрабандним шляхом. >>>
 
 
Реакція голови Товариства українців в Італії Анни Умлєвої на статтю М.Сороневич "Ворог із обличчям іноземця" 2008-05-28 19:19:51:  На мою думку, не сподіватися треба, а активніше заявляти про себе і про свої права. Наші сподівання не бере до уваги ніхто і, в першу чергу, українські державні мужі. Проблематика трудової імміграції ( "четвертої хвилі") фігурувала у передвиборчих програмах багатьох українських політиків. Та одночасно нас, українських громадян, фактично виключили із списків електорату. Наші голоси " не міняли погоду". А ми чекаємо, надіємося... Можливо, тому ми маємо те, що маємо... Дуже вже наша ситуація очікування нагадує мені вірш Ольги Тертової "Надія вмирає останньою" >>>
 
 
З пані Вєрою Лендєловою, кандидатом Філологічних наук, знаним чеським україністом та русистом, ми зустрілися в будинку філософського факультету Карлового університету в Празі. У цьому приміщенні на площі Яна Палаха ще у 20-ті роки відвідували лекції студенти-українці, наприклад члени Празької поетичної школи Олег Ольжич, Іван Колос чи Оксана Лятуринська... З якими українськими ВУЗами спiвпрацює празька українiстика? Що ця спiвпраця дає? Зараз у нас лекторкою української мови працює професор Баландіна з Полтавського університету, високо цінований і компетентний фахівець. Досить плідна співпраця була і з попередніми лекторами, зокрема з професорами Пономарівом, Житником, доцентом Доломаном з Києво-Могилян- ської академії. >>>
 
 
Пiдприємець, родом iз Закарпаття, створив у Схiднiй Чехiї наш нацiональний ресторан Ще при в’їзді до міста Літомишль, що на сході Чехії, гостей вітає біґ- борд: стильний український ресторан “У Колі” запрошує... За хвильку, судячи з реклам та вказівників, стає ясно, що цей заклад тут – один з найвідоміших. І дійсно, сяюча, у модерному стилі новобудова ресторану та офісу фірми її власника знаходиться у доволі вдалому місці: неподалік автобусного вокзалу і на виїзді з міста, біля шосе на Будіслав. Тож відвідувачів, яким треба смачно, швидко і недорого поїсти, має знайтися достатньо...Із зали долинає звук українського радіо. У меню – борщ, вареники і чимало специфічно закарпатських страв, таких як боґрач чи лоці (які, зрештою, мають угорське походження). Приємно дивують ціни – у межах сотні чеських крон...Микола Тиводар: Взяли кредит і зробили. Спочатку планували, що тут буде офіс фірми, а нагорі – апартаменти для відвідувачів. Але потім передумали. Ми цьому місту вирішили показати, що здатні не лише будувати і прибирати, а й смачно готувати, що маємо свою культуру. Адже всі тут знають про американський МакДональдс чи китайські ресторани, то чому не можуть знати про український? Восени 2005 року відкрили, потім певний час люди звикали, а нині вже нормально...” >>>
 
 
Вони відбуваються у рамках програми "Австрія і Україна без кордонів", що має на меті пожвавити культурну співпрацю обох країн. Вечорів заплановано три -опери, живопису та світський раут. Австрія привезла до України високу культуру. Передусім те, чим славиться по всьому світу -свої оперні голоси. Себастьян - зірка віденської опери. Він співатиме на закритті Євро-2008, що цьогоріч відбувається в Австрії. А у Києві відомий тенор виступить не сам, а разом з українською оперною богинею - Сузанною Чахоян. Австрієць та українка легко порозумілися, бо, за їхніми словами, класична музика не має національності. Єдина відмінність, кажуть співаки: віденська опера отримує від держави 130 млн євро щороку, а українська - працює на ентузіазмі. Сузанна Чахоян, солістка Національної опери України: "Існує спеціальна віденська культура виконання, виконання музики. Це дуже специфічний такий елемент, який буде знайомий тільки фахівцям справжнім. Це особлива мова музична, особливі деталі, особливий шарм виконання, таке милування звуком, свобода інтонації, це як аромат, і цього навчив мене Себастьян. Як ми співаємо українську пісню народну, так вони співають оперетту. Це у них в крові"... З газети "Хрещатик". — Як поєднується у вас, Сусанно, вірменське прізвище і таке проникнення в стихію українського мелосу? — Вірменка я лише на чверть. А три чверті моєї крові — українські. Народилася в Україні й увібрала традиції, які живуть в українських родинах, зокрема сімейного співу. Усе це всмоктувала, а потім вилила в сольні програми >>>
 
 
 Архів випусків
  82 81 80 79
78 77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"