Українська Світова Інформаційна Мережа
 

.:: Новини з закордону 14.04.2008 ::.

 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

 

 
 Знаємо що доля українців розкидала по цілому світі, а нову еміграцію, яку названо «Четвертою хвилею еміграції» потрафимо знайти навіть там, де б не могли скоріше уявити. Дійшла вістка про те, що є наші українці і на Італійському острові  Сардинії...Під час зустрічі було представлено стан української еміграції в Італії та отримано дозвіл на розпочаття душпастирської діяльності на острові та можливість проводити недільні та святкові богослужіння у церкві св.Бартоломея, біля якої є приміщення для зустрічей, що є дуже важливим... Після богослужіння та зустрічі люди залишились духовно піднесеними та оновленими, лунали слова подяки в адресу церкви, яка не забуває своїх вірних хоч як би далеко вони не були.Дехто казав, що наче б то побував вдома – на Україні. Наступну святу Літургію заплановано на Пасху, у неділю 27 квітня. >>>
 
 
Один з директорів та засновників "Україно-британського сіті клубу", англійської організації сприяння інвестиціям в Україну Тарас Чабан долучився до проекту пошуку благодійних коштів через інтернет-сторінку http://www.justgiving.com/taraschaban , в якій прозоро проставляються мета, банківські рахунки , благодійники та суми їх внесків на благодійність, яку задекларував Тарас. Він  усім щиро дякує за підтримку проекту, який успішно завершився першим у його житті марафоном, подолавши його 13 квітня 2008 р. у Лондоні за 4 год. 10 хв. 26 с. >>>
 
 
Нещодавно, Посол України у Бразилії, пан Володимир Лакомов відвідав ГЕС Ітайпу, що стоїть на річці Парана (Parana), на кордоні між Бразилією та Парагваєм. Під час візити, п. Лакомов "зустрів" українців з двох боків кордону. Бразильский українець Михайло З. Зоря (Miguel Zydan Soria), співробітник Відділу Бізнесового Планування (Assessoria de Planejamento Empresarial), вважає що на ГЕС працує дев'ять українців, але допускає, що може знати не всіх працівників українского походження. Парагвайський українець Петро Чудик Лилик (Pedro Chudyk Lylyk), говорить українською мовою, його батьки прибули до штату Енкарнацьйон (Encarnacion), у 1937 році. Він каже що присутність Посла України має спеціальне значення: "Ця візита збагачує українську культуру". >>>
 
 
Українка у своїй книзі італійською бореться зі стереотипними уявленнями про жінок зі Східної Європи. Книгою, яка дає змогу подивитись на себе очима іноземки, назвали італійські журналісти роман українки Марини Соріної "Хочу заміж за італійця", який вийшов восени 2006 р. в видавництві Punto d’incontro («Точка зустрічі») італійського міста Віченци

Довідка: автор книги - харків'янка Марина Соріна бере участь в обговоренні проблем, порушених у книзі,  на форумі під ім'ям MinaM  >>>

 

 
 
Державною програмою співпраці з закордонним українством на період до 2010 року передбачено у вересні 2008 р. видати інформаційний каталог "Закордонне українство", призначений для органів державної влади, відповідальних за реалізацію зазначеної Держпрограми, обласних наукових бібліотек та вищих навчальних закладів, посольств України й громадських організацій українців в країнах оселення наших співвітчизників. Відповідальним за реалізацію цього заходу визначено Інститут досліджень діаспори (ІДД). Беручи зазначене під увагу, маємо милу надію отримати до 1 червня ц.р. від українських громадських, професіоналістських, молодіжних, жіночих, ветеранських, релігійних, наукових, освітніх організацій та українських мас-медій (електронних й друкованих) таку інформацію: назва організації/мас-медії (українською та мовою країни оселення), поштова адреса (мовою країни оселення), числа телефону та факсу, web-site, e-mail, прізвище та ім'я керівника (слід зазначити правильну назву посади), структуру (кількість та назва підрозділів та/або членів), дата створення. Інформацію просимо надсилати на адреси Інституту досліджень діаспори: поштову - а/с126, Київ, 01034 або електронні - idd@users.ukrsat.com, idd@voliacable.com Телефон у Київі: (8907) 1530436 Ігор Винниченко, директор ІДД >>>
 
 
12.04.2008    |    Ротація у головуванні Громадської Ради українських асоціацій Іспанії
За повідомленням  березневого українського  номеру  журналу "Українське коріння" видавницької групи "Капернал Паблішінг" ( редактор Лариса Шипко,  видавець Мігель Ангель Лінарес) у неділю, 17 лютого, у приміщенні Посольства України у Королістві Іспанія відбулися збори представників українських асоціацій та громадських об'єднань, діючих на теріторії Іспанії, з метою розгляду питання про створення Громадської Ради вищеназванних організацій. Головою зібрання обрали Ларису Ратич. Для обговорення було запропоновано декілька проектів майбутньої організації, хоча жоден із них не задовільнив вимог більшості. Раду створено! У ході дискусії прийняли рішення про створення Ради українських громадських об'єднань при Посольстві України, до якої входитимуть голови асоціацій та громадських об'єднань, діючих на теріторії Королівства. Рада збиратиметься раз на шість місяців, рівно стільки часу й триватиме головування у ній певної асоціації. Головуючий (зараз цю роль виконує "Українська громада за права, честь і гідність українців" голова - Юрій Чопик) нестиме відповідаьність за підготовку до чергового засідання, зокрема дбатиме за підбір питань для розгляду й попереднє ознайомлення з ними усіх організацій... Новостворений орган поки що не матиме окремого юридичного статусу і є дорадчим. Рада, на думку багатьох, дасть можливість обмінюватися досвідом щодо розноманітних аспектів перебування українців в Іспанії, захищати їхні інтереси в міністерствах та відомствах обох країн >>>
 
 
наша українська громада в Палатайні збільшується і розвивається. Пригадую той день, коли я вперше прийшла до Українського Осередку у м. Палатайн. Все здавалося дивним: (я тільки-но приїхала в Америку) портрет Т.Г.Шевченка на стіні, Український прапор поруч з Американським, вишиті рушники, рідна мова... Та найбільше вражала теплота і гостинність людей... З того часу пройшло більше десяти років. І я вже не чуюся як в гостях, а як в себе вдома... Тут підростають наші діти, вивчають українську мову, вдягають вишиті сорочки і з гордістю називають себе українцями... Про те чим живе український Центр сьогодні, розповідає Голова СУМу ім. Д. Вітовського (м. Палатайн), п. Мирон Васюнець. >>>
 
 
З приходом весни, до Чікаго повертається великий футбол. У квітні почалися матчі у Metropolitan Soccer League. Одним із представників вищої ліги у цих змаганнях є футбольна дружина Connection. Для вищої ліги це є молода команда, адже вона виборола право виступів у вищому дивізіоні лише влітку 2007. Після завершення першого кола Connection посідає 9 місце у турнірній таблиці Major Division. Загалом, якщо проаналізувати гру команди у першому колі, як для новачка вищої ліги, можна впевнено сказати, що хлопці мають волю до перемоги та технічні здібності (адже за Connection виступають багато футболістів, котрі відіграли у першій та вищій лігах України, Чехії, Словаччини). Але в деяких матчах відслідковується, чи то брак зіграності, чи просто переживання. >>>
 
 
4.Чого вдалося досягнути в організації навчання та дозвілля дітей? У нас сформувався хороший педагогічний колектив, діє 5 навчальних класів, постійно збільшується кількість учнів. Як структурний підрозділ, отримуємо підтримку від асоціації українців в Каталунії «Червона калина». Нам багато допомагає батьківський комітет. Співпрацюємо з Міжнародною українською школою, а тому учні зможуть отримати державні документи про освіту. Для нас важливо, що самі діти хочуть приходити до школи. 5.Які плани на майбутнє? Надіємося на розширення школи та збільшення кількості учнів. Сподіваємося, що новий навчальний рік розпочнемо в новому шкільному приміщенні та із програмами навчання для закордонних шкіл. Будемо добиватися, щоб в Україні визнали час навчання наших дітей в іспанських школах. >>>
 
 
Останнє засідання РНБО, на якому розглядалися питання забезпечення інформаційної безпеки країни, можна вважати одним із найрезонансніших... Фінансування ж реформи на рівні 10–11 млн грн на рік аж ніяк не відповідає тим важливим завданням, які покладаються на неї. Зазвичай такі структури у передових країнах світу отримують набагато більше державне фінансування. Так, у США для радіо і телебачення виділено $620 млн, на публічну дипломатію і міжнародні інформаційні програми за рубежем — $340 млн плюс ще $410 млн — на культурний обмін; Росія — лише для Russia Todаy — $90 плюс $50 млн від державних компаній на зразок Газпрому; у п’ять-сім разів більше, ніж в Україні, асигнувань на міжнародне телерадіомовлення мають наші сусіди — Польща, Румунія, Угорщина, Білорусь. Сучасним, конкурентоспроможним на інформаційному світовому ринку має стати Укрінформ. Для цього, зокрема, треба розширити закордонну мережу відкриттям кореспондентських пунктів у Сирії, Франції, Великій Британії і доведення загальної кількости їх хоча б до 12. >>>
 
 
Не є секретом, що єдиний інформаційний простір в Україні нині відсутній. Регіони живуть власним життям, про яке пишуть регіональні ЗМІ, а Київ – власним і, з власними же ЗМІ, відповідно. В столиці не читають регіональну періодику і не цікавляться регіональними ТБ каналами, одночасно у регіонах майже неможливо придбати київську пресу, хоча теле та радіо трансляції з Києва доступні (проте, це зовсім не означає, що вони когось надто цікавлять!) в українській глибинці. З одного боку, в Україні зареєстровано майже 20 тис. газет і журналів, понад 1 тис. телеканалів, тобто вибір джерел інформації величезний. Але якісного вітчизняного інформаційного продукту - й досі немає, ... Для української політики характерно привертати увагу глядача або читача «проблемою мови» чи мильним політичним серіалом за допомогою ЗМІ, бо це набагато легше, ніж демонструвати реальні результати роботи та покращувати реальний рівень життя людей (до того ж, не з касти обраних!). Мас-медіа полюють за скандалами з приватного життя політиків та їхніх сімей, але ігнорують майже всі наслідки їхньої державної або політичної діяльності. - Телепередачі швидше розважають, ніж інформують, загалом поширюючи плітки, скандальні повідомлення, секс та насильство. Політичні програми здебільшого стосуються персоналій політиків або їхнього позиціонування, але не ідеологій. Але, за відсутності серйозного обговорення проблем, виборці залишаються заручниками політичної пропаганди та безглуздих гасел. А це, своєю чергою, вбиває у виборців інтерес до політики і культивує цинізм. >>>
 
 
Микола Плав'юк у своєму кабінеті. Київ, 2008Друже Миколо, Ви номіновані до сотні видатних пластунів. Яка Ваша думка щодо номінації? Микола Плав'юк у своєму кабінеті. Київ, 2008.Вдячний за довіру і, очевидно, збереження пам’яті та інформації про тих людей, що майже століття працювали у Пласті і для Пласту — це гідний проект. Але потрібно чітко визначити критерії для оцінювання: для яких потреб, з якою метою організується це відзначення. Розкажіть, будь ласка, як Ви потрапили до Пласту? Для мене пластування почалось ще у 1942 році у Снятині, коли я вступив до організації „Виховні спільноти української молоді” (ВСУМ). Я потрапив до юнацтва ВСУМ, що фактично відігравало роль Юнацтва Організації Українських Націоналістів. Всі ми, юнаки, вже були членами ОУН. Нашими виховниками були пластуни. Тому й не дивно, що ВСУМ творився схожим на Пласт. Але німці тоді не дозволили відновити Пласт, тому можна вважати, що ВСУМ — тимчасова форма існування Пласту. Довідка: Микола Плав'юк - президент УНР в екзилі (1989 — 1992). Голова ПУН-ОУН, Голова Правління Фундації ім. Олега Ольжича, активний діяч українських громадських організацій у діяспорі, співорганізатор та віце-президент СКВУ. >>>
 
 
Регіональна програма розробляється на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1034 "Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 р.", законів України "Про правовий статус закордонних українців", Про національні меншини в Україні, "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин", "Про імміграцію", Указу Президента України "Про Національну програму "Закордонне українство" на період до 2005 року"...Фінансування заходів програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на Програму, є Головне управління зовнішньоекономічних зв'язків і європейської інтеграції обласної державної адміністрації. Прогнозування обсягів видатків на виконання заходів на 2008 рік 25 000 грн., на 2009 рік - 119 000 грн., на 2010 рік - 142 000 грн. >>>
 
 
31 березня 2008 року у м. Києві у рамках офіційного візиту до України Президента Сполучених Штатів Америки Джорджа Буша підписано Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях...Цей документ сприятиме всебічному розвитку довгострокового співробітництва і партнерства між Україною та Сполученими Штатами Америки в космічній сфері та надасть можливість якісно реалізувати спільні заходи та ініціативи, які мають взаємний інтерес для науково-технічної і промислово-інвестиційної діяльності обох країн >>>
 
 
08.04.2008     |    "Всесміх" розважає

>>>

 
 
>>>
 
 
03.04.2008     |    ГУЦУЛИ У КРАКОВІ
Напередодні Великодніх свят Краків вже вдруге приймав гостей Гуцульського фестивалю ім. Станіслава Вінценза, який організував Фонд ARTica. В різних куточках міста привертали увагу фестивальні афіші, запрошуючи до участі. Чотири дні (14-17 березня 2008 р.) імпрези були насичені різноманітною програмою – на кожен смак і для кожного віку: численні концерти, огляди фільмів, кіно-театральні спектаклі, майстерні, заняття, дискусійні панелі, лекції...Центром Гуцульського фестивалю став Фонд св. Володимира, що знаходиться на вул. Канонічній, 15. Саме тут проходило офіційне відкриття свята, а протягом чотирьох фестивальних днів відбулося багато інших імпрез. На подвір’ї на столиках були розкладені ґердани, коралі, вишивки, книжки, а в книгарні «Нестор» гуцульські експонати – книжки, ікони, кераміка, хоча дорога, та й вибір не був великим. Під вечір у Вищій європейській школі ім. кс. Ю. Тішнера відбулася панель «Гуцульщина і Підгалля як джерела філософської думки Станіслава Вінценза і кс. Тішнера», що мала продовжитись дискусією, яка не відбулася з огляду на пізній час. Однак був ще показ фільму і гуцульська музика. >>>
 
 
17-18 березня 2008 року Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні у партнерстві з Міністерством праці і соціальної політики України провела тематичний семінар щодо трудової міграції. Семінар проводився в рамках проекту «Боротьба з торгівлею людьми в Україні і Молдові», фінансованого Європейським Союзом і Шведською Агенцією міжнародного розвитку (СІДА). Семінар був спрямований на те, щоб зміцнити спроможності українського уряду в управлінні легальною трудовою міграцією, знайти кращі підходи в боротьбі проти нелегальної міграції (зокрема, торгівлі людьми і примусової праці), та продовжити сприяти захисту прав трудових мігрантів з України закордоном. >>>
 
 
У суботу в “Кінопалаці” розпочалися “Дні польського кіно”. Спочатку планували, що відкриють їх гучною прем’єрою картини Анджея Вайди “Катинь”. Утім, як повідомив співорганізатор кінофестивалю “Польський інститут”, цю подію скасовано, адже польська сторона готує спеціальну українську копію кінострічки Вайди. Тож показ картини у Львові перенесли на кінець квітня 2008 року, і її представлятимуть окремо. Натомість Дні польського кіно-2008 29 березня відкрила друга режисерська робота відомого польського актора Богуслава Лінди “Світлі блакитні вікна”. Богуслав Лінда, якого часто називають “польським Брюсом Віллісом”, відомий, зокрема, головними ролями у фільмах “Охоронець для доньки” й “Татусь”. “Світлі блакитні вікна” – це драма про незвичайну дружбу, надію та самотність. Сміх і сльози сплітаються тут в одне ціле. Мабуть, саме через це картину порівнюють зі стрічками Педро Альмодовара. >>>
 
 
За повідомленням 26.03.2008 р. на португальській мові зі сторінки "Україна в Африці" та  30.03.2008 р. "Українського портала" в Бразилії, у день Святого Миколая 19 грудня 2007 року відбулося урочисте відкриття новоствореної української недільної школи у м. Преторія. Вчителі та 12 учнів недільної школи підготували різдвяно-новорічну експозицію, яка вразила присутніх талантом діточок. Про історію українського рушника гостям дипустанови розповіла вчитель Тетяна Кліндухова, демонструючи при цьому рушники та вишиванки з різних регіонів України. Вихованцями недільної школи була показана святкова вистава, під час якої звучало українське слово та пісня. Створення української недільної школи благословив отець Георгій, священик Грецької православної церкви Святого Георгія у м. Йоганнесбург, який прочитав молитви і розповів присутнім про Святого Миколая та його благочинні справи. >>>
 
 
Сьогодні у нас в гостях директор Міжнародного Інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська...

- Коли я долучилася до роботи в Інституті й вивчила наявний стан речей, спільно з колективом ми дещо переорієнтували роботу. Тепер нашими пріоритетами є українці Східної діаспори, яка утворилася після розвалу Радянського Союзу. Так, наприклад, ми тісно співпрацюємо з українським товариством з Татарстану «Вербиченька». Ми побували в них на фестивалі українських громад Поволжя, Вербичани є частенько гостями нашого Інституту, ми презентували їх діяльність для громадскості Львова. Через пару днів їдемо до Москви, де будемо презентувати книжку «Вербиченька. Українці Татарстану», видану на кошти Львівської обласної державної адміністрації. Це спільний проект МІОКу та товариства з Нижнєкамська. По-друге, ми займаємося також так званою «четвертою» хвилею еміграції – сучасним явищем в українському світі. При усіх негативах цього процесу є сенс спостерігати й вивчати деякі характерні ознаки і риси. Позитивні результати української міграції нами узагальнюються у проекті, який має назву «Назустріч новій хвилі». >>>

 
 
Пані Оксана Пронюк – керівник спільноти «Пієта», що об’єднала колишніх заробітчан, які зараз намагаються заново адаптуватися на рідній землі – не з розповідей знає про заробітчанські будні: вона сама три роки пропрацювала в Італії, а тепер, повернувшись, доносить до громадян України відверту інформацію про роботу за кордоном. «Наша мета – донести правду до людей», – говорить п. Оксана. У її розповіді – не лише темні сторінки емігрантських буднів – нелегальний перетин кордону, пошук роботи, моральна в’язниця, в яку потрапляють наші жінки, працюючи біля важкохворих і неповносправних людей – але й те світле, добре, що розкрилося у душах відірваних від рідного краю і своїх родин жінок. На виставці представлені творчі роботи заробітчан – вишивки, малюнки, літературні твори. Їх, цих зойків зболілих душ, найбільше: деякі з них зібрані у двотомній «Антології творчості заробітчан» («Світло на чужих стежках» і «Гавдеамус по-еміґрантськи»). >>>
 
 
 Архів випусків
  77 76 75 74
73 72 71 70 69
68 67 66 65 64
 |2008|
 

Форум       

Блог          

Календар    

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"