Українська Світова Інформаційна Мережа
 

.:: Новини з закордону 21.01.2008 ::.

 

Про нас

УСЕМ

УСІМ

УДОСВІТА

ЗДОРОВ

 

 
Про залучення іноземних інвестицій в українське сільське господарство і співпрацю у рамках Світової організації торгівлі - інтерв’ю з міністром аграрної політики України Юрієм Мельником... Які конкретні домовленості досягнуті між Україною і Німеччиною ? „Будуть підписані протоколи нашої зустрічі в міністерстві. Ми взяли на себе нові плани з розвитку попередніх домовленостей та розвитку нових проектів. Ми відкриємо німецький аграрний центр в Україні , який буде інтегрувати весь аграрний німецький бізнес в Україні і навчати українських фахівців, українських спеціалістів, які будуть працювати в аграрному секторі по сучасній технології, на сучасній техніці“. >>>
 
 

 

 

Українська громада Мозамбіку святкує Епіфанію, освячення води Індійського Океану , яке проводить український священник Грецької Православної Церкви Георгій (Золотенко) >>>

 
 
 
OLEK: Чи Ви насправді виправдовуєте такі дії міністра Внутрішніх Справ?
 
Петро Багмет:  Ну хоч вже ТАК(!), аніж ніяк :-) >>>
 
 
Православний митрополит Варшавський і всієї Польщі архієпископ Сава звинуватив Польське громадське телебачення у тому, що TVP принижує та дискримінує Православну церкву у Польщі. Архієпископ Сава звернувся з офіційним листом до голови правління Польського телебачення А. Урбанського, в якому висловив «смуток та протест» з приводу того, що ретрансляція православного богослужіння Різдва Христового відбулась о 7.20 ранку. У листі митрополит нагадав, що попередніми роками телебачення показувало Службу Божу першого або другого дня свят, а цим разом щойно третього, тобто коли «люди йдуть на роботу і до школи». Також вперше матеріал скорочено до 45 хвилин. «Немає найменших сумнівів, що всі згадані питання є прикладом приниження та дискримінації Польської автокефальної православної церкви», – написано в листі. (ав) >>>
 
 
Маріанна Сороневич; Маріо Вердоне приймав мене у своєму будинку, розташованому в старому елегантному районі Рима на березі давнього Тибру. Квартира сповнена тією творчою атмосферою, яку створюють лише книги та картини відомих майстрів. Із захопленням розглядаю оригінали Де Кіріко, Сальвадора Далі, Калії. Серед них зауважую козака з оголеною шаблюкою на гарячому коні. Господар розповідає мені, що це "Тарас Бульба" Авілова. Коли розмовляєш із маестро, не віриться, що незабаром йому виповниться дев'яносто років. Він досі веде соціально активний спосіб життя, відвідує кінематографічні семінари. Ця людина - легенда італійського та світового кінематографа. Особливо приємно, що він відзначає вклад українських кіномитців у цю скарбницю. - Розкажіть, як ця картина потрапила до вас? - Коли я подорожую світом, то завжди полюю за цікавинками. В одному київському антикварному магазині побачив картину "Тарас Бульба" за мотивами знаменитої повісті Гоголя. >>>
 
 
А я вже собі думаю, що наступне IUFT відбудеться хіба в Україні, в мойому Івано-Фраківську і до цього треба нам буде обов’язково долучити діяспорні команди з Европи, і то від моєї Бельгії почавши, Німеччини, Австрії, Італії, Португалії і підкидаємо ідею друзям у Африці...сформувати команду! І ЗСА, Канада, щоби обов’язково взяли участь. А може в Англії? О, тоді мрія Данила Савалаги і тих, хто його підтримав збудеться! З’єднати нашу молодь ще один раз – почерез футбол!... я ще ніколи у житті так не гризла пальці від нервів -
і ті свої, і ті мої!!!!
                                        Результати:

1. Україна - Івано-Франківськ
2. Сідней
3. Велико-британія
4. Аделайда
5. Вікторія (Мельбурн)
>>>

 
 
Цього року Санкт-Петербург відвідали вже три відомі колективи - ансамбль «Горлиця» (музика народів миру), лауреат Міжнародних конкурсів, що проходили в Нідерландах, Португалії, Франції, Іспанії, Австралії, Німеччині Польщі і Югославії (м.Київ); Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни» художній керівник і солістка народна артистка України Антоніна Червінська ( м. Кіровоград). У концерті також брав участь Молодіжний Театр на ходулях (м. Київ). Вів програму провідний артист театру ім. Франко Анатолій Паламаренко. Цими передноворічними концертами українських майстрів був даний старт Третьому Міжнародному фестивалю української музики і культури «Українська весна в Санкт-Петербурзі», який пройде з 16 по 21 травня 2008 року у нашому місті. Проведення фестивалю приурочене до трьох пам'ятних подій. По-перше, 22 травня 1861 р. відбулося перенесення праху великого сина українського народу Тараса Шевченка з Петербургу до України. >>>
 
 
Всі роки відрізняються один від другого подіями. На початку кожного нового ми озираємося на шлях, який подолали у попередньому й підбиваємо підсумок зробленому. Для Кам’янського районного товариства української культури імені Тараса Шевченка головною подією став проведений вдруге Міжнародний симпозіум художників “Кам Арт”, започаткований у 2006 році разом з Міжнародною асоціацією працівників культури та мистецтва (Тираспольське відділення)...В межах проекту відбулися: акція “Книгодар”, завдяки якій школи Придністров’я одержали тисячі книг українською мовою; розробка проекту “Ладшафтний дизайн” з участю студентів архітектурного факультету Придністровського державного університету; виставка живописних та фоторобіт художників – учасників першого симпозіуму –в Республіканській картинній галереї імені Лосева; концерт юних артистів з дитячих творчих колективів Кам’янського району... Історія цього краю пов’язана з іменами князів Довгоруких, гетьмана Богдана Хмельницького, молдавського господаря Василя Лупу, російських полководців Бурхарда Мініха, Петра Румянцева-Задунайського, героя Вітчизняної війни 1812 року Петра Вітгенштейна –володаря маєтків Кам’янка й Строєнці, князів Трубецьких, декабриста Олексія Юшневського, гайдамака Устима Кармалюка, композитора Ференца Листа, анархіста Нестора Махно, письменника Петра Вершигори, лауреата Нобелівської премії Володимира Набокова. >>>
 
 
За підтримки Агентства міжнародного розвитку США – USAID 14-15 січня 2008 року в Баку (Азербайджан) відбувся семінар – засідання круглого столу на тему: «Презентація законодавчих моделей діяльності кредитних спілок відповідно до міжнародних стандартів». Організаторами семінару виступили Асоціація кредитних спілок Азербайджану та Інститут Управління Схід-Захід (East-West Management Institute). На семінар були запрошені гості з Росії, Польщі, України та Білорусі. Цей захід також відвідала делегація Всесвітньої ради кредитних спілок (WOCCU). Крім того, в семінарі взяли участь депутати Міллі Меджлісу Азербайджану, представники Державного Агентства по сільському кредитуванню при Міністерстві сільського господарства Азербайджану, Міністерства юстиції, Державного Комітету із цінних паперів при Президенті Азербайджанської Республіки та ін. Українську сторону представляв Президент Національної асоціації кредитних спілок України Петро Козинець. ..Асоціація кредитних спілок Азербайджану була створена в 2003 році. Основна мета асоціації - лобіювання інтересів кредитних спілок, розвиток філіальної мережі по країні, а також проведення тренінгів для членів кредитних спілок. Членами асоціації є 53 із 78 діючих в країні кредитних спілок. При цьому, 35 членів асоціації беруть участь в кредитуванні сільського господарства. >>>
 
 
І ставили мені друге питання: Куди піду зустрічати Новий Рік? У нашому вітряному місті було чимало можливостей до вибору - хто там лише не влаштовував це дійство. У мене відповідь була недвозначна: - Піду там, де зустріч улаштовує УГО “Помаранчева Хвиля”. Якось поєдную в душі поняття “Помаранчева Хвиля” і помаранчевих, що приймали участь у голосуванні 30 вересня. Радію, що пішов. Все було гарно. Декоративного вигляду залі надала Евгенія Семенців, до танців пригравала оркестра “ Черемшина”, розважала гостей співом Оля Винничук, ведучими були Галина Угрина і Анна Лукач. Вони розважали присутніх грами та й ще провели сценку “Вертеп” за сценарієм Леоніди Митничук. Та й на протязі цілого вечора можна було смачненько з'їcти, про що подбала з гуртом господинь пані Стефа. >>>
 
 
Звичайно, говорячи про українську громаду Бразилії, не можна обійти ситуацію, що склалася з українською мовою. На сьогодні в громаді мало залишається тих, хто приїхав з України і володіє сучасною українською мовою в повному обсязі, хоча в Бразилії існують умови для вивчення української мови. У деяких регіонах Бразилії, зокрема у штаті Парана, в українському середовищі збереглися діалекти та говірки української мови, які вже не знайдеш в сучасній Україні. У якійсь мірі вирішенню цієї проблеми сприятиме надання бразильським студентам державних стипендій у вищих навчальних закладах України, розпочате у 2006 році. Посольство докладає зусиль до укладення міжурядової угоди між Україною та Бразилією про взаємне визнання дипломів. Бразильські українці беруть активну участь у громадських та культурних організаціях, у здійсненні заходів з нагоди державних свят, пам’ятних дат, а також в реалізації державних програм України. Зокрема, у квітні 2007 року законодавча асамблея штату Парана, за ініціативою та активною участю депутата Ф.Лукаса і лідерів громади, ухвалила рішення, в якому Голодомор 1932—1933 рр. визнається актом геноциду української нації. >>>
 
 
У 2007 році українські наукові установи та громадськість відзначали 100-річчя від дня народження д-ра Олега Кандиби-Ольжича – видатного українського археолога, поета, організатора українського наукового життя і провідного культурного та суспільно-політичного діяча, керівника українського протинацистського підпілля і діючого голову Проводу Організації Українських Націоналістів у 1944 році. З цієї нагоди у багатьох наукових осередках України відбулися наукові конференції та академії. 2 грудня 2007 року в Нью-Йорку, в будинку Української Академії Наук у США проводилася наукова конференція “Олег Кандиба-Ольжич (у 100-ліття народження)”, підготовлена Українським Історич-ним Товариством, УВАН у США, Світовою Науковою Радою при СКУ, Українською Американською Асоціацією Університетських Про-фесорів та Науковим Товариством ім. Шевченка у США. Відкрив конференцію президент УВАН у США д-р Альберт Кіпа, який розкрив значення постаті Ольжича як видатного історика, поета, археолога, громадсько-політичного діяча, який повністю присвятив своє життя і діяльність виборенню Української держави >>>
 
 
УКРК хoтiла б бачити членoм української кредитівки кожнoгo українця в Канаді, i тoдi та велика фiнансoва дoпoмoга, кoтру щoрiчнo oтримують нашi грoмадськi oрганiзацiї, була би значнo вагомішoю. Звіт діяльности Програми зміцнення кредитових спілок в Україні теж представила пані Ольга Заверуха-Свинтух. Голова УКРК розповіла про те, як програма, що фінансується канадським урядом, діє в Україні...Програма зміцнення кредитових спілок в Україні отримала від Канадської Агенції Міжнародного Розвитку (СIDA) додаткових 900 тисяч доларів на подальшу діяльність програми в Україні. Між іншим, програма працює із 780 кредитівками в Україні...Дo Управи УКР на наступну трирічну каденцію булo обранo таких oсiб: Лев Фiґoль, КС Пiвнiчний Вiннiпег; Михайлo Шепетик, “Будучнiсть”; Oля Шевель, Oб’єднана Українська КС в Гамiльтoнi та дo Кoнтрoльнoї Кoмiсiї – Iван Терефенкo, Св. Марiї; Iрина Федчун, Українська Кредитова Спілка, Тoрoнтo; Рoман Явoрський, Пiвнiчний Вiннiпег. Гoлoвою Ради знову стала Oльга Заверуха-Свинтух. На світлинах: О.Заверуха-Свинтух та  Ярослав Скрипник, якого відзначено почесною грамотою, як одного з iнiціатoрiв i ентузiастiв пoвернення  кредитових спiлoк в Україну >>>
 
 
Українською мовою співали не тільки українці, але й росіяни, молдавани, грузини, філіпінці, киргизи та узбеки. Всі вони стали учасниками Першого Інтернаціонального фестивалю української та італійської пісні «Без кордонів», що проходив 25 листопада в Салерно в приміщенні церкви Аддолората. Народженням цього нового фестивалю відзнаменувала українсько-італійська культурна асоціація «Калина» 5 років своєї діяльності....Особливо хочеться виділити регіональний іммігрантський хор неаполетанської пісні. Виступом на фестивалі цей хор розпочав свій творчий шлях. В складі учасників хору – українці, росіяни, філіпінці, киргизи, молдавани,  узбеки,   грузини, шрі-ланкезі.   Він об*єднує іммігрантів, які проживають  в районах Неаполя, Салерно,   Касерти     та   Авеліно.   Під     гучні    оплески прозвучали пісні «Розпрягайте, хлопці, коні», «Слава Україні», «Макарони» та «О, соле мio». Останню пiсню cпiвав весь зал. Серед присутнiх було чимало iталiйцiв... Особливi слова подяки – мiськiй управi м. Салерно за надання залу та його оформлення, а також тим, хтo допомагав в пiдготовцi фестивалю: Наталii Згодько, Вiрi Шевчук, Сергiю Мельнику, Анжелi Бежашвiлi, Яринi Пип`юк.. >>>
 
 
16.01.2008     |    КАПІТАН І ЙОГО ЕКІПАЖ
Він — невисокого зросту, худорлявий, сивобородий, засмаглий на семи вітрах, із вдумливим поглядом мудрих молодих очей. Вона — елегантна, ніжна, ніби з обкладинки модного журналу. Навіть не віриться, що це подружжя киян — Валерій Петущак і Наталя Македон — десять років тому на яхті “Лелітка” завершили чотирирічну подорож навколо світу. Він — капітан, вона — екіпаж...На щоглі їхньої яхти “Лелітка” український прапор гордо майорів у портах 18 країн світу. Подорож тривала 1399 днів і ночей, ущерть наповнених штормами, випробуваннями, нелюдською втомою і великою радістю, що вдалося вистояти у двобої з океанами, акулами, митницями багатьох держав. А ще треба було під час перебування на суходолі влаштуватися на роботу, аби заробити кошти на забезпечення подальшого шляху...Валерієві Петущаку вдалося здійснити свою мрію і цього разу. Презентація книги “Солоний гопак” зібрала у Будинку письменників людей різного фаху, віку, захоплень.  Довідка: Валерій Петущак, 67 років, народився в Донецьку. Живе в Києві. Голова правління страхової компанії «Рокада». За фахом фізик-кібернетик. >>>
 
 
От і відбулося те, у що часом не вірилося: всупереч всім напастям вийшов друком 50-й номер нашого «Вісника», найстаршої в Росії і єдиної на Півдні Росії української газети. 12 років тому вона народилася на світло малюсіньким тиражем в 20 примірників. Сьогодні він рідко перевищує 300. Мало, і все-таки 15-кратний ріст. Можна було б, зрозуміло, і більше, адже інтерес на Кубані до України й власної української духовної спадщини величезний, але цю стелю ми визначили собі самі в умовах, коли єдиній газеті корінного населення Кубані ніколи не надавалась допомога з боку офіційної влади. Ні російської, ні української.,, На початку 30-х років українізувалися багато кубанських районних газет: «Сполох» (ст. Брюховецька, 1931 р.), «Колгоспний шлях» (ст. Слов'янська, 1930-31), «Колгоспник» (ст. Кущевська, 1930-31), «Колгоспний шлях» (м. Єйськ. 1931-32), «Червоний таманець» (м. Темрюк, 1931-32), «Червоний прапор» (м. Краснодар, 1931-32), «Колективист» (ст. Кореновська, 1931-32). На двох мовах друкували матеріали газети «Соціалістичне тютюнництво» (ст. Северська, 1931-32) і «За пролетарські кадри» («Студент») (м. Краснодар, 1928-1932). Наприкінці 20-х років у Краснодарі й Ростові стали виходити перші українські суспільно-політичні, педагогічні й літературно-художні журнали: «Новим шляхом» (м. Краснодар, 1927-30), «Ленінським шляхом» (м. Ростов-на-Дону, 1931), «Шляхом Ілліча» (м. Ростов-на-Дону, 1931-32), а також альманахи «Нова Кубань», «Наступ» і «Поступ». На світлині: редактор «Вісника» Виктор Чумаченко >>>
 
 
07.01.2008     |    Дочка багатої землі
Народилася вона у Суботові – батьківщині Богдана Хмельницького, землі українського козацтва, засіяній легендами. Ця земля формувала творчий характер, леліяла молодий талант поетеси. Жити б їй на рідній землі, бути її окрасою та гордістю, але час перемін, час переосмислення цінностей диктує свої правила. Часом жорстокі. Ольга Романенко їде на чужі землі шукати роботи, заробити копійчину для утримання сім’ї. Та любов до рідної України, туга за нею пронизує творчість поетеси. Вірші, народжені за кордоном, сповнені розпачем ностальгії за рідним і дорогим:

Вкраїно, чуєш, жінка плаче

У наймах, на чужій землі.

Скажи мені: то що все значить? Немає жалю у тобі?
>>>

 

 
 
До редакції Української газети в Італії часто надходять листи з проханнями про допомогу від людей, які не знайшли справедливості в української та італійської влади. На жаль, часто ці прохання є поза межами журналістської компетенції. Ми можемо допомогти лише силою слова, а це вже немало... Я, мій чоловік та п’ятирічний син п’ять років тому приїхали в Італію з Миколаєва, працюємо на фабриці, і раз у рік, у серпні, їздимо на Україну, щоб побачиться із рідними та близькими людьми. Моя та чоловікова мами уже дуже старенькі, живуть у селі. Цілий рік ми живемо однією мрією – якомога швидше побачити рідних нам людей, адже в Італії ми не маємо родини. У цьому році, 3 серпня, о 22 годині, ми в’їхали на авті до України. Четвертого серпня на 2-й годині ночі на трасі у Львівській області (Золочівський район) на нас було здійснено збройний напад. Невідомі побили мого чоловіка, забрали машину з усіма документами, грошима та речами. Нас же кинули зв’язаними на узбіччі. Лише через щасливу випадковість ми залишились живими. Повірте, дивитися смерті у очі дуже важко. >>>
 
 
Два з половиною роки тому я, режисер-документалист Дам'ян Колодій, знахожусь на цьому самому місці під час того, як тисячі українців протестували проти фальшувань виборів.. Багато що змінилось з тих пір.. Я знову приїхав до України й розмовляв з людьми про їх почуття та відношення до політичних подій в Україні, урядової кризи, дострокових виборах... Говорить журналіст Вахтанг Кіпіані,  студентка Катя,  журналіст Євген,  юристка Оксана, вчитель Діма, письменниця Оля ... >>>
 
 
31.12.2007     |    "Всесміх" розважає
 
 
46-річна письменниця Марина Гримич вже рік мешкає зі своїм чоловіком Ігорем Осташом, призначеним Надзвичайним і Повноважним послом України в Канаді. При цьому Гримич залишається головним редактором видавництва «Дуліби». На місяць Марина з чоловіком повернулися до України. Ми зустрілися на Басейній, в Києві. Там знаходиться офіс її видавництва. - Цей рік був досить важкий. – каже вона. – Канада дуже спокійна держава, і ритм життя там набагато повільніший в Україні. І тому довелося себе "ламати". Дещо ізольовний спосіб життя як дружини Посла був для мене, м’яко кажучи, незвичним. Адже я звикла бути в гущі натовпу - студентів, викладачів, письменників. Однак за півроку я вже оговталася і утворила своє коло друзів, знайомих, особливо з середовища українької громади... У вас видавалися Любко Дереш і Ірена Карпа. Але вони пішли в «Клуб сімейного дозвілля» вас, чому? -Ми вкладали угоду тільки на одну книгу. Я не бачу в цьому нічого поганого. Справжній наш бестселер – це Люба Клименко, а не вони.  >>>
 
 
 Архів випусків
    66 65 64
 |2008|
 

Форум       

Блог          

>>

Українське радіо

Підписка  УСІМ

Відписка  УСІМ

 Архів випусків
  63 62 61 60
59 58 57 56 55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14        
|2007|
  13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 |2006|
 
 

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"