МГОУ "Четверта Хвиля"

Українська Світова Інформаційна Мережа
   

 

.:: Новини з закордону ::.

22.10.2007

   
   

 Архів випусків
        55
54 53 52 51 50
49 48 47 46 45
44 43 42 41 40
39 38 37 36 35
34 33 32 31 30
29 28 27 26 25
24 23 22 21 20
19 18 17 16 15
14 13 12 11 10
9 8 7 6 5
4 3    
 
 |1|
 
 

Форум       

>>

Українське радіо

 

 
Інформація про виставку "Тріщина через все життя – спогади українських примусових робітниц в землі Райнланд Пересувна виставка з супроводжувальною книгою та CD. Можливе постачання плакатів та буклетів. Шкільні класи можуть запросити супроводжувальний матеріал. Перше місце проведення/тривалість 6. листопада – 31. грудня 2007 р. Пн.. пт. з 9.00 до 19.00 год. У північному фойє Федерального Будинку (Landeshaus) крайового об’єднання Райнланд Кеннеді-Уфер, 2 Кьольн-Дойц...Десять жінок мають слово В зв’язку з цим ми можемо сконцентруватись на менш вивчених питаннях: . Про що саме розповідають бувші примусові роітниці? . Які наслідки мали роки примусової праці в їх житті? . Як діти примусових робітниць переживають відкриття таємниць їх походження? Запрошення від предстaвника МГОУ "Четверта Хвиля" Ірини Ястреб >>>
 
 
Спілкування учасників Першого європейського Форуму українських видавців і журналістів із поетом Дмитром Павличко, головою Української Всесвітньої Координаційної Ради, торкнулось не лише просування україномовних видань у Європі, а історії та політики України, безпосерднім творцем та діячем якої він став. Вміння розмовляти з людьми та розуміти кожного українця допомагає поетові швидко уловити суть та закликати до дії. Ясність розуму, природній такт, молодечість у судженнях, бажання діяти завойовують прихильність до нього, а категоричність в оцінках робить Павличка трибуном, який поєднує поетичну образність із нагальною потребою перемін та удосконалень народних сподівань. >>>
 
 
Своє 60-річчя Ніна Матвієнко провела разом із своєю дочкою та чоловіком в Іспанії, виступивши із концертами у Мадриді та Валенсії.Уособлення чистоти та дзвінкості українського народного голоса вже не одне десятиріччя Ніна Матвієнко зачаровує українців. На цей раз вона виступала разом із своєю дочкою, яка дивним чином унаслідувала голос матері. Антоніна Снітко є солісткою національного ансамблю "Київська камерата" . Ніна Матвієнко каже, що її донька Антоніна перейняла голос та поставу від бабусі Антоніни Ільківни, в сім'ї якої росло 11 дітей. Про свою долю та погляди Ніна радо ділиться із публікою на концертах, бо  викликає у неї неабиякий інтерес. На світлині Богдана Хомина: Ніна Матвієнко із донькою Антоніною Снітко >>>
 
 
13-14 жовтня у місті Валенсія, Іспанія, відбувався Перший Європейський форум українських видавців і журналістів, що його організували Асоціація українців в Іспанії, член Федерації українських асоціацій і газета “Українець”, яку розповсюджують в Іспанії, Італії, Португалії та в Україні. У роботі зібрання взяли участь представники засобів масової інформації та громадських організацій з України, Іспанії, Італії, Німеччини, Австрії, а також Дмитро Павличко, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради, Оксана Дякун, секретар Посольства України в Іспанії, Хосе Вінсенте Састре Гарсія, директор Національного інституту інвестицій у соціальні відносини, Лучано Трапанезе, редактор газети “EMEIS”, заступник головного редактора газети “Otto pagine”, співредактор української сторінки в газеті “Otto pagine”. >>>
 
 
Хочемо поділитися приємною звісткою, що ще в цьому, 2007-му, році ми побачимо нове дитяче сумівське видання – журнал “Крилаті”. Не дивуйтеся, що ми називаємо новим знайоме вам не один рік видання. Це буде цілком новий журнал із давно відомою сумівцям назвою. Тепер він буде загальноукраїнським. Відповідно стане цікавим широкому загалу українського юнацтва. Цей двохмісячник має на меті не лише розважати та навчати, але і формувати із маленького громадянина нашої держави великого державотворця. Допомогти у вихованні юного українця – європейського, обізнаного та творчого, самодостатнього, гордого за те, що він є частинкою великої української нації – наша мета. У своїй концепції оновлений журнал “Крилаті” далі опирається на виховні ідеали Спілки Української Молоді та керується Правильниками СУМ. Журнал “Крилаті” має вже майже півстолітню історію, оскільки почав видаватися ще у 1963 році Світовою Управою Спілки Української Молоді. Видання в Україні зорганізоване також зусиллями Світової Управи СУМ та Української Видавничої Спілки. >>>
 
 
КРАЙОВИЙ ТАБІР 60 ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ В АВСТРАЛІЇ Організований СУМом і ПЛАСТом під патронатом СУОА Запрошуємо українську молодь до участи в таборовій програмі - гутірки, мандрівки, ватри, співи, спорт... Відбудеться на Пластовій оселі СОКІЛ у Вікторії 26го грудня, 2007р. до 3го січня, 2008р. За дальшими інформаціями просимо звернутися до Організаційного Комітету за адресою tabirmolodi@gmail.com. >>>
 
 
Більше 100 українців та українок з Парагваю, Аргентини та Бразилії взяли участь у 3-х латиноамериканських зборах українців, які відбулись у місті Енкарнасіон. Захід, організований українською асоціацією цього міста "Просвіта-Культура", зібрав також й місцеву владу, представників уряду та дипломатів. Зустрі розпочалась 13 жовтня внесенням учасниками українського танцювального ансамблю "Бітереч"  національних прапорів Парагвая, Бразилії, Аргентини та України й співом їх національних гімнів.>>>

 

 
 
Центрі Української культурі відбулася художня виставка «Шевченко-художник». Виступаючи на ній, Юрій Богуцький на правах старого і доброго приятеля угорських українців подякував від імені уряду України українській громаді за те, що вона з великим ентузіазмом і натхненням намагається зберігати українські національні традиції і культуру в Угорщині...Відомий український поет і громадський діяч Дмитро Павличко з радістю вручив українській бібліотеці в Будапешті збірку віршів Шандора Петефі в українському перекладі Юрія Шкробинця та „Кобзаря” на угорській мові. Він висловив жаль з того приводу, що твори Тараса Шевченка на іноземні мови назагал перекладалися дуже мало і часто-густо не дуже ґрунтовно. Тому українські літератори дуже зацікавлені в тому, аби вони якісно перекладалися в Європі. >>>
 
 
В місті Нормал відбулися фінальні змагання з кросу на 2-милі серед команд середніх шкіл штату Ілліной. Протягом майже двох місяців діти змагалися за право попасти у тридцятку кращих команд штату. Звісно, що в фіналі слабких суперників не буває, та ще й суботній день у Нормалі видався похмурим. Ото ж хвилювалися всі. 237 хлопців віком 14-ти років вийшли на старт, щоб помірятися силами і вирішити, хто спритніший і яка команда найшвидша. Приємно, що серед них були і українці. Кращим серед українців був Тарас Діденко зі школи Купер, що в Buffalo Grove. Він фінішував 5-тим з часом 10хв.37сек. і приніс своїй команді дуже потрібні бали. В загальному заліку «куперці» посіли друге місце, пропустивши вперед тільки господарів змагань – команду зі школи Нормал-Парксайд. >>>
 
 
18 жовтня 2007 р. в м.Бангкок Посол України в Королівстві Таїланд Ігор Гуменний та Міністр закордонних справ Королівства Таїланд Нітія Пібулсонгкрам підписали двосторонню Угоду про скасування візових вимог для власників дипломатичних, службових та офіційних паспортів. Згідно з її положеннями, власники відповідних паспортів звільняються від обов‘язку отримувати візу для в‘їзду, виїзду, транзиту та перебування на території іншої країни на період до 90 днів. Як відзначив Посол І.Гуменний, підписання згаданої Угоди є важливим кроком для подальшої розбудови двосторонніх відносин між Україною та Королівством Таїланд у всіх сферах, оскільки сприятиме спрощенню процедури офіційних візитів для обох країн. На світлині: дружина принца  Сіаму (з 1936 р.-Таїланд)  Катерина Десницька, дочка голови Луцького окружного суду, вихованка київської Фундуклеївської гімназії, приблизно 1911 р. >>>
 
 
18 жовтня 2007 р. у м.Торунь відбулась церемонія нагородження лауреатів XIV Міжнародного конкурсу художньої творчості дітей та молоді «Завжди зелено, завжди синьо» одного з найвідоміших конкурсів художньої творчості молоді в Республіці Польща. Цього року для участі у конкурсі було надіслано 34 088 малюнків з 56 країн світу, 1019 робіт з 55 країн було відібрано для показу на виставці. Культурно-інформаційним центром при Посольстві України в РП була забезпечена участь у конкурсі молодих художників з України. На виставці показано двадцять сім робіт українських дітей, а учень Гімназії № 1 «Старт-школа» з м. Харкова Кирил Широков отримав почесну відзнаку міжнародного конкурсу. >>>
 
 
18 жовтня ц.р. Посол України y Бразилії Володимир Лакомов зустрівся з членами депутатської групи “Бразилія-Україна”. В ході зустрічі бразильські парламентарії були поінформовані про останні ініціативи з боку світового товариства стосовно визнання Голодомору 1932-1933 рр. та ознайомлені з додатковими документами, що підтверджують політичну природу цього феномену сталінської машини знищення народів. Зі свого боку, Голова депутатської групи “Бразилія-Україна“ Клаудіо Кажадо вручив Послу Постанову комісії з прав людини та меншин Палати Депутатів Національного Конгресу Бразилії з ухвалою подання депутата від Парани Едуардо Сіарра від 19 вересня ц.р., яке стосується визнання Голодомору 1932-1933 рр. в Україні геноцидом української нації. Депутат, зокрема, відзначив одностайну підтримку членами Комісії такого рішення. >>>
 
 
З великою приємністю повідомляємо Вас, що ініціативний комітет для створення історичного документального фільму про боротьбу УПА на Закерзонні “УПА на Закерзонні” започаткував свою роботу. Фільм під заголовком “УПА на Закерзонні” розповість про бойовий шлях 15 закерзонських сотень УПА та охопить період між 1944 і 1947 роками і покаже боротьбу УПА проти німців, совєтів та проти польських збройних формувань і відділів регулярної польської армії. Значне місце буде відведено боротьбі УПА проти депортації українців Закерзоння з їхніх предківських земель до СССР. Запрошуємо українські установи, всю українську громаду діаспори та всіх, кому не байдужа пам’ять і страждальна доля невинно убієнних та виселених українців Закерзоння і взагалі наша історія, фінансово підтримати створення цього першого документального фільму про збройну боротьбу за українське Закерзоння. >>>
 
 
В угорському місті Дунауйварош відбулася конференція, присвячена 75-ій річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні. Форум, організований за сприяння мерії Дунауйвароша та самоврядування області Фейер, став черговою подією із серії заходів, що проводяться Товариством української культури в Угорщині з нагоди 75-річчя Голодомору. Під час конференції голова Товариства української культури в Угорщині, член Координаційної ради з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні Ярослава Хортяні розповіла про передумови, причини та наслідки штучного Голодомору, а також зусилля української громади, спрямовані на поширення правди в Угорщині про трагічні події тих років в Україні. >>>
 
 
Торонто – Українсько-Канадський Дослідно-Документаційний Центр (УКДДЦ) 16 вересня ц. р. влаштував у пошану ветеранів Дивізії “Галичина” День відкритих дверей. Програма дня включала виставку та показ фільму “У рамках долі – історія 1-ої Української Дивізії Української Національної Армії 1943-1945”. Програму зорганізувала і нею провадила співробітниця УКДДЦентру Аріянна Сілецька, яка писала свою дипломну роботу в Альбертському Університеті саме з історії Дивізії. В архівах УКДДЦентру зберігаються документи і свідчення (аудіо- і відеозаписи) колишніх членів Дивізії, зібрані при підготовці фільму “Між Гітлером і Сталіном – Україна в Другій світовій війні”. Tепер провід Центру планує і дискутує відносно проекту – можливо, фільму, – в якому можна буде використати зібраний матеріал про Дивізію На світлині: Аріянна Сілецька і ветеран Дивізії Роман Колісник біля однострою дивізійника >>>
 
 
Збільшується черга тірів на кордонному пропускному пункті у Корчовій. Черга має десять кілометрів. Водії вже два дні блокують в’їзд на кордон з Україною. Дехто стоїть у черзі годин шістдесят. Шофери обвинувачують у цьому митників і домагаються збільшення їх числа на пропускному пункті у Корчовій, а також підвищення прикордонникам зарплати. Як попереджають, протест триватиме аж до результату. Пресова представниця Митної Палати у Перемишлі Малґожата Ейзенберґер-Бляхарська заявила, що вирішення конфлікту – у компетенції Міністерства Фінансів. Водії припили блокування польсько-українського кордонного переходу у Медиці. Керівник місцевого митного відділу переконав їх, що тут неможливо швидше проводити контроль автомобілів. Водії погодилися з такою аргументацією. Черга автомобілів має 5 кілометрів. >>>
 
 
За два роки у Києві може з'явитися меморіал жертвам Голодомору. Містобудівна рада нарешті затвердила передпроектні пропозиції будівництва комплексу в Калиновому Гаю на Печерську. Центральним елементом меморіалу стане Музей жертв Голодомору. У ньому, окрім виставкових залів, буде біліотека і науковий центр з відновлення втрачених історичних даних. Неподалік музею зроблять композицію із залізничних вагонів, у яких у роки Голодомору перевозили людей. Ще одним важливим елементом комплексу стане дерев'яна дзвіниця заввишки 26 метрів із прорізаними у стінах отворами у формі хрестів. Біля її підніжжя лежатимуть двадцять чотири тисячі металевих колосків пшениці. Саме стільки людей під час Голодомору гинули щодоби. Меморіал пам'яті матиме три входи: з боку Аскольдової могили, з вулиці Січневого повстання, та ще один з боку Паркової алеї. За попередніми розрахунками вартість проекту становитиме близько вісімдесяти мільйонів гривень. Анатолій Гайдамака, автор проекту: "Верхня частина цього меморіалу з дзвіницею і годинником - це знахідка останніх днів. Ну, як ми покажемо 24 тисячі людей, які гинули в одні сутки? Ви ж розумієте. Що це таке за цифра? От коли люди побачать що це гора колосків..." >>>
 
 
Відповідно до указу Президента України Віктора Ющенка 16 жовтня 2007 р. було оголошено днем всеукраїнської жалоби за жертвами вибуху газу в житловому будинку в Дніпропетровську. З благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета цього дня у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва, Михайлівському Золотоверхому монастирі та інших храмах були відправлені панахиди за упокоєння душ загиблих. «Це велика трагедія для всієї України» – сказав Патріарх Філарет – «Церква молиться за упокоєння душ загиблих під час катастрофи та за те, щоб Господь полегшив горе і страждання їх рідних і близьких». >>>
 
 
Католицька благодійна організація «Церква в потребі» запросила у суботу, 13 жовтня, вірних до т. зв. «Дня світової Церкви», який відбувся у Марійській відпустовій місцевості Кевеляр (Німеччина). Ця подія відбулася на честь о. Веренфріда ван Страатена, який 60 років тому заснував організацію «Церква в потребі». Від УГКЦ учасниками торжества були Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, та Владика Петро Крик, Апостольський екзарх українців католиків візантійського обряду в Німеччині і Скандинавії, – повідомляє канцелярія Апостольської екзархії в Німеччині. >>>
 
 
У зв’язку з трагедією, яка призвела до числених жертв серед населення внаслідок вибуху газу в житловому будинку м. Дніпропетровська, Українська Всесвітня Координаційня Рада висловлює щирі співчуття рідним і близьким тих, хто загинув або постраждав під час аварії. Сподіваємося, що час зможе загоїти нанесені рани, хоча ніколи й не викреслить з пам’яті спогади про втрати. Адже ніхто не замінить дітям загиблих батьків, а батькам – втрачених дітей. Віримо в те, що держава зробить усе від неї залежне для ліквідації наслідків аварії. Не сумніваємося, що причину вибуху буде встановлено, а винних у трагедії буде покарано. Бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим і зичимо їм здоров’я і наснаги. Сумуємо за загиблими і висловлюємо глибоку жалобу сім’ям жертв аварії. >>>
 
 
14 жовтня 2007 року, у день празника Покрова Пресвятої Богородиці, Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ УГКЦ, відвідав українську греко-католицьку парафію у місті Гамбурзі (Німеччина). Святкову Божественну Літургію, на яку прибуло багато українських вірних і німецьких гостей, Глава УГКЦ відслужив спільно з Владикою Гансом-Йохеном Яшке, Єпископом-помічником Гамбурзької архидієцезії та о. митратом Степаном Воротняком, парохом громади у Гамбурзі. ..Українська громада в Гамбурзі існує від 30-тих років минулого століття. Початково вона складалася з осіб, які виїжджали до Америки „за хлібом”, з сезонних робітників і з студентів, які навчалися в тутешніх вузах. Довго не було власної церкви ані громадського приміщення. >>>
 
 
СУСН-Інфо - Союз Українських Студентів у Німеччині (СУСН) разом із художником-дизайнером Тетяною Валуєвою запрошуємо УСІХ, хто цікавиться графікою на виставку „МУТАЦІЇ“, що відбудеться у п’ятницю, 19 жовтня 2007 року. Тетяна є студенткою факультету графік-дизайну Мюнхенського іституту (Kommunikationsdesign, FH Munchen) та з 2004 року активний член СУСНу. Її діяльність як члена організації відображена у різноманітних плакатах, брошурах та календарях СУСНу. На сьогодні проходить друга виставка Тетяни Валуєвої у рамках проекту «Погляди чужинців» („Fremde Blicke“). Слід зазначити, що перша виставка відбулась три роки тому у рамках цього ж проекту, що проводить Центр мов та культур «KlARText». Головна ідея проекту полягає в тому, щоб показати у фото, живописі та графіці образи іноземців, які сформувались під враженням іншої культури та побуту іншої країни, залучаючи при цьому молодих талановитих людей. >>>
 
 

ВІЗЬМІТЬ УЧАСТЬ

У ЖАЛІБНОМУ ПОХОДІ В ПАМ’ЯТЬ 10 МІЛЬЙОНІВ НЕВИННИХ ЖЕРТВ УКРАЇНСЬКОГО ҐЕНОЦИДУ 1932-1933 pp.

ПОЧАТОК: УКРАЇНСЬКА КAТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА СВ. ЮРА (7-МА ВУЛИЦЯ МІЖ 2-ою ТА 3-ою АВЕНЮ , НЮ ЙОРК) ПОХІД ПОЧИНАЄТЬСЯ O 11:45 РАНКУ

 КІНЦЕВИЙ ПУНКТ: КАТЕДРА СВ. ПАТРИКА ПАНАХИДА O 2-ій годині по полудні, ЩО ЗАПОЧАТКУЄ ЗАХОДИ ДЛЯ ВІДЗНАЧЕННЯ 75-ОЇ РІЧНИЦІ ГОЛОДОМОРУ СУБОТА, 17-ГО ЛИСТОПАДА 2007 >>>

 
 
Пан, кожух та квітка... або про те, як Україна (не) встановлює відносини з закордонними українцями. Слово пояснення на початок – річ відноситься до встановлювання нормальних відносин поміж українською державою, а етнічними українцями, які проживають на території Польщі. Громадян Польщі, народжених у цій країні – нащадків виселенської операції «Вісла» 1947 року... є Україна – отже здавалося б природним, що своя держава не лише добачить своїх закордонних співвітчизників, але посприяє теж їх всесторонньому розвиткові, що в свою чергу мало б пригальмувати негативні асиміляційні процеси. З другого боку - дозволило б також більшій частині українців – громадянам Польщі ідентифікувати себе з Україною – материком.. З незаперечною користю як для українців Польщі, так і України, але і самої Польщі. На жаль, щось нам не укладається. Обидві держави (зокрема у наш час) у своїх двосторонніх реляціях поставили на принцип взаємності – ви нам, то і ми вам. Це невтішне для нас (і для поляків на Україні) рішення, бо ставляє нас (меншини) в позиції заложника. На світлині: автор - член Головної управи ОУП, головний редактор журналу «Рідна мова» >>>
 
 
«8 липня 1942 року — це вже було останнє вивезення молоді і дітей — забрали нас, на станції закинули у вагони із соломою і повезли аж до Франкфурта. Ми малі, голодні — всього не опишеш. Десь у Карпатах вагони відкрили, хто хотів утекти — то половили озброєні фашисти з собаками...» Ці рядки — із щоденника Меланії Ковтонюк, яку в роки війни разом із десятками тисяч українців вивезли до гітлерівської Німеччини і змусили відробляти «панщину» на землі всемогутнього, як на той час здавалося, фюрера. Але серед численних історій остарбайтерів, як правило, трагічних і скорботних, її історія виглядає справжньою фантастикою — майже через півстоліття після тих подій іменем Меланії Ковтонюк влада міста Рюссельсхайм назвала міський сквер. >>>
 
 
Загалом, не дивлячись на те, що в світі, і зокрема в Росії, є багато естрадних виконавців з далеко кращими вокальными даними, я уважаю, що Наталка виступила вдало, виконувала пісні “вживу”, а не під фонограму, і залишилась такою ж маленькою чарівною і щирою дівчинкою, якою ми її запам'ятали. Вона охоче розмовляла на українській мові і фотографувалася з представниками газети “Українське Слово”. Вона побажала нашим читачам здоров'я, кохання, любові і вдячності до батьків, а також миру на землі і миру в наших душах. Тішить те, що і на нашій рідній Україні є молоді співаки, які підтримують на високому професійному рівні нашу культуру. Це, насамперед, співачки Ані Лорак, Євгенія Власова, Катя Бужинська, Оля Крюкова, Наталя Бучинська, Руслана, Вікторія Васалаті та інші. З’являються й хлопці, які наслідують професіоналів Василя Зінкевича, Іво Бобула, Олександра Пономарьова, Павла Дворського. Вони не спішать покидати рідну землю у пошуках жар-птиці, не чекають, що Україна зробить для них, а роблять все можливе для своєї Вкраїни. >>>
 
 
Польський інститут у Києві заснував премії для українських митців. Письменники змагатимуться за премію ім. Джозефа Конрада, переможця визначать уже 31 жовтня. Для художників встановлено премію ім. Казимира Малевича, яку вручать навесні. Видатні імена для назв премій обрано не випадково: ці митці — поляки за походженням й уособлюють українсько-польські контакти. Адже справжнє ім’я Джозефа Конрада, який став класиком англійської літератури, — Юзеф Коженновський, він із польського шляхетського роду з Житомирщини. Згодом письменник мешкав у Чернігові, Києві, Львові. Казимир Малевич увійшов в історію мистецтва як видатний російський художник. Але народився він у польській родині в Києві. Для участі в літературному конкурсі на премію Конрада слід подати заявку на сайт: www.polinst.kiev.ua. >>>
 
 
Одного разу в ранній молодості написавши статтю, я зрозуміла, що вже не зможу не писати. Отак пишу, навіть не лічу скільки статтей вже написала. - “Журналіст — це невід’ємний елемент у системі “людина — суспільство — влада”. Він повинен вияснювати, засуджувати, дорікати, хвалити, ганьбити, прославляти. Журналіст — це посередник між людиною, її серцем, суспільством і владoю. Не кожному це дано. Бо це не фах, а покликання”. Журналістика — це і школа життя. В австралійських ЗМІ працює багато журналістів, випусників Університету міста Батгурст. І Таїса зацікавилася тим університетом. В понеділок 5.10.07 Таїса з мамою, з тіткою Миросею Івасик їхали подивитися на приміщення Університету і взяли мене з собою. >>>
 
 
Як стало відомо українській громадськості, здійснена чергова спроба зруйнувати діяльність Бібліотеки української літератури в Москві. Незаконно та безпідставно з Бібліотеки звільнено одного з її засновників (ще наприкінці 1980-х років), заступника голови Об’єднання українців Росії, голову Товариства шанувальників української книги, завідувача відділу російської україніки Юрія Кононенка, який є одним з найстаріших та найпрофесійніших її працівників, автором книги про історію Бібліотеки. Прикметне, що це зроблено директором Бібліотеки Н. Шаріною, людиною, яка не знає ані української мови, ані української літератури та культури.Звільнення Ю. Кононенка, рівно як і попередні звільнення нібито за власним бажанням ще семи працівників-українців, на нашу думку, однозначно свідчать про задум повної руйнації Бібліотеки, створюваної протягом двох десятиліть колективом її співробітників, читачів, російської та української громадськості. Валерій Семиненко - співголова об'єднання Українців Росії,  Юрій Кононенко, зам. голови Об'єднання Українців Росії,  в інтерв'ю радіо "Ехо Москви"  5.6Mb (24:39с)  5.1Mb (22:25с) >>>
 
 
Нещодавно в корпункт газети зателефонувала з Тегерану сходознавець Катерина Криконюк – донька колеги Миколи Криконюка, під орудою якого у 80-х роках розпочинав журналістську діяльність автор цих рядків. Катрусю доля закинула аж в Іран, де вона звила сімейне гніздечко (познайомилась й побралась з іранцем під час навчання в Києві), виховує з чоловіком двійко діток. Але вона не пориває зв’язків з отчою землею, час від часу навідується в Україну, переймається її життям і проблемами. А ще Катерина Криконюк є неабияким популяризатором нашої держави в Ірані. Тому їй болить, що інколи повпредам України байдуже за імідж держави, за її культуру. Принаймні дуже мало робиться, аби про нас знали в світі, зокрема в Ірані. Свідчення цьому – прикрий випадок з презентацією в Ірані книги Оксани Забужко. Про це далі в роздумах Катерини Криконюк, записаних під час нещодавньої телефонної розмови. >>>
 
 
01.10.2007     |    Всесміх розважає

>>>

 

Передрук матеріалів дозволяється за умови посилання на УСІМ МГОУ "Четверта Хвиля"